Реферат: Новітні інформаційні жанри

По-новому сприймається нині жанроутворення в інтерв’ю. Традиційне, класичне інтерв’ю, що базувалося на принципі питання - відповідь, зберігаючи свої функціональні особливості, розширюється за рахунок інтерв’ю-співбесіди, інтерв’ю-полеміки.

Група аналітичних жанрів періодичної преси, що раніше вважалася найбільш консервативною за формою подання матеріалу, відчула істотний вплив за рахунок збільшення інформаційних джерел, насамперед з Інтернету.

Найбільш гостра полеміка як в українській, так і у світовій журналістикознавчій науці розгорнулася з приводу інтерпретації поняття «факт», оскільки саме факт є насправді ядром інформації, що править за основу розвитку інформаційної цивілізації постіндустріального суспільства.

По-новому також сприймаються нині й психофізіологічні характеристики журналіста, який мусить, з огляду на постійний контроль і невпинне підвищення критеріїв відбору творчих кадрів, удосконалювати свій особистий професійний рівень, що в свою чергу передбачає активний пошук у варіаціях подання матеріалу, у жанроутворенні.

Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів сучасної журналістики однозначно передбачає зміну взаємовідносин у структурі конкретного редакційного колективу, ієрархії медійних холдингів, що з’являються нині в Україні. Змінюється не лише система творчої конкуренції, виникає нова, дуже викривлена система моральних цінностей, на зміну загальнолюдських норм моралі приходять суто корпоративні інтереси.

Отже, система жанрів, розвиваючись, підпадає під вплив певних об’єктивних і суб’єктивних чинників.

КОМЕНТАР

Коментар може бути як методом, так і жанром журналістики. Як метод він застосовується у всіх формах публікацій: у замітці - у вигляді цитованих виразів чужої думки або різних приміток; в кореспонденції, статті, нарисі, огляді, рецензії - у формах авторської інтерпретації предмета відображення, у вигляді заключній думки, висновки. Метод коментування навіть може бути покладений в основу, наприклад, газетної шпальти, теле-і радіопередачі. Це проявляється в тому, що різні публікації, розташовані на ній, взаємно "коментують" одна іншу.

Для позначення самостійного жанру журналістики слово «коментар» стало застосовуватися в нашому столітті. Публікації, які підходять під це визначення, «коментували» (пояснювали, обговорювали, роз'яснювали) важливі події. На даний час в ансамблі основних журналістських форм коментар займає своє важливе місце. З його допомогою автор виражає відношення до актуальних подій, формулює пов'язані з ними завдання і проблеми у формі стиснутого аналізу недоліків або досягнень, а також надає їх оцінку, прогноз розвитку тощо. Коментар відрізняється від інформаційних жанрів саме наявністю аналізу. Від статті, огляду та інших аналітичних жанрів коментар відрізняється тим, що в ньому звичайно аналізується якесь явище, вже відоме аудиторії, і в цьому для позначення самостійного жанру журналістики слово «коментар» стало застосовуватися в XXI столітті.

Як жанр коментар викристалізувався у другій половині XIX ст. початку XX ст. з широко поширеного тоді короткого аналітичного повідомлення типу кореспонденції. Цей процес відбувався паралельно з утворенням різних жанрів інформації в її сьогоднішньому розумінні. Коментарі та інформаційні жанри були і залишаються високооперативними жанрами, що відображають щоденні події і навіть випереджають їх.

Сучасний коментар переслідує наступні мети:

- направляти увагу аудиторії на важливі нові факти, оцінювати їх;

- ставити коментовану подію в зв'язок з іншими, виявляти причини цієї події;

- формулювати прогноз розвитку коментованої події;

- обґрунтовувати, як правило з допомогою прикладів, необхідні способи поведінки або вирішення завдань;

Слід підкреслити, що коментар являє собою не тільки реакцію на нові явища. У коментарі активно змальовані проблеми, обговорюються пов'язані з ним актуальні факти. І як ми вже зауважували, коментарі можуть бути превентивними, що передбачають події і готують суспільство до їх неминучості.

Функції жанру коментарю нерозривно пов'язані з його предметом. Питання про предмет коментарю не слід відносити до академічного - він виникає з повсякденної журналістської практики. Визначення мети майбутнього виступу передбачає ясність у визначенні його предмета. Коментар розповідає про взаємозв'язки виявленого предмета. Питання, що вирішуються за його допомогою, націлені на пізнання суті явищ, на оперативне рішення завдань, на спонукання до дії.

Нескінченна різноманітність конкретних коментованих проблем може бути у великій мірі охоплено рядом типових питань, зведених у групи:

- про особливості або нові якості факту, його цінності;

- про причини, умови, передумови існування фактів (це пов'язано з питаннями про прецеденти, паралелі);

- про цілі, мотиви, плани дій учасників коментованої події (факту);

- про порядок розвитку коментованого явища;

- про тенденції, закономірності розвитку суспільства, які наявні в коментованому факті, про протиріччя усередині цього факту;

- про завдання, які випливають з коментованого факту, про шляхи і методи їх вирішення в конкретній ситуації;

- про достовірність коментованих фактів;

Аналогічно відомим питанням, властивим інформаційним повідомленням: «що?», «де?», «коли?», «як?», «за яких обставин?», «чому?», «кому вигідно?», «яка ситуація?», «що робити?», «як краще?», «які існують відмінності, протиріччя?», «як виявляється напрямок розвитку, яка його стратегія і тактика?».

Першим кроком при підготовці коментаря, як і при підготовці будь-якого іншого матеріалу, є вибір мети. Тому автор повинен чітко відповісти собі на питання:

- Яке явище я хочу висвітлити?

- Що я повинен розповісти читачеві, яке знання дати йому?