Реферат: Облік основних засобів та руху грошових коштів

Метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий) — заснований на тім, що амортизація (знос) є тільки результатом експлуатації і термін корисного використання не грає ніякої ролі в процесі її нарахування. Амортизаційні відрахування (AT) будуть визначені у такий спосіб:

АО = АВ/ОПР

де АВ— вартість, що амортизується; ОПР — обсяг передбачуваної роботи.

Прискорені методи полягають у тім, що суми на початку експлуатації основних засобів та нарахована амортизація перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці терміну служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові (тобто в перші роки їхньої експлуатації) і мають високу продуктивну здатність. Це відповідає правилу відповідності, за яким відбувається списання більшої частини зносу на початку експлуатації основних засобів, якщо їхня корисність і продуктивна здатність значно більше в перші роки, ніж у наступні. Застосування прискорених методів пояснюються, зокрема, тим, що з удосконалюванням технологій багато видів устаткування швидко втрачають свою вартість (застарівають морально).

Застосування методу списання вартості за сумою чисел (кумулятивний метод) зумовлюється сумою років терміну служби якогось об'єкта, що с знаменником у розрахунковому коефіцієнті. У чисельнику цього коефіцієнта знаходиться кількість років, що залишається до кінця терміну служби об'єкта (у зворотному порядку). Наприклад, передбачуваний термін корисної служби вантажівки — 5 років. Сума чисел — років експлуатації — 15 (кумулятивне число):

1 + + 2 + 3 + 4 + 5 = 15

Потім шляхом множення кожного дробу на вартість, що амортизується, визначають щорічну суму амортизації.

Кумулятивне число (Ч) може бути швидко розраховане за такою формулою:

Ч = ТКЕ * (ТКЕ + 1)

де ТКЕ — передбачуваний термін корисної експлуатації об'єкта.

Метод зменшуваного залишку заснований на тім же принципі, що і метод суми чисел. Хоча при цьому методі може застосовуватися 56 будь-яка тверда ставка, але найчастіше береться подвоєна норма амортизації в порівнянні з нормальною котра використовується при прямолінійному методі. Цей процес звичайно називається методом зменшуваного залишку при подвоєній нормі, амортизації. Однак у країнах Європи існують інші коефіцієнти в залежності від терміну служби об'єкта (до чотирьох років — 1,5; до шести років — 2,0; понад шість років — 2,5), Передбачувана ліквідаційна вартість не приймається в розрахунок при підрахунку амортизації, за винятком останнього року, коли сума амортизації обмежена величиною, необхідною для зменшення залишкової вартості предмета до ліквідаційної. Основні засоби можуть бути ліквідовані добровільно чи шляхом продажу, обміну, мимовільної утрати чи відмовлення. Незалежно —А часу вибуття, знос має бути нарахований до дати вибуття і потім усі рахунки, пов'язані з вибулим активом, повинні бути закриті. В ідеалі балансова вартість конкретного основного засобу була б рівною його ліквідаційній вартості. Але звичайно цього не відбувається. У результаті виникає прибуток чи збиток. Причина: знос є оцінним розподілом вартості, а не процесом оцінки. Прибуток чи збиток від вибуття в дійсності є коректуванням чистого прибутку за роки, протягом яких використовувався основний засіб. Якби під час придбання було можливо спрогнозувати точну дату вибуття і суму, що буде отримана при цьому, тоді була б врахована більш точна оцінна сума зносу, і не виникли б ні прибуток, ні збиток.

Прибутки або збитки від вибуття основних засобів мають бути відображені у звіті про прибутки і збитки разом з іншими статтями, що виникають від звичайної операційної діяльності. Однак, при продажу, відмовленні, відділенні чи якому-небудь іншому вибутті "сегмента бізнесу" результати "триваючих операцій" повинні відображатися окремо від "припинених операцій". Будь-який прибуток чи збиток від вибуття сегмента бізнесу повинні відображатися разом з відповідними результатами припинених операцій, а не як надзвичайна стаття [3, c. 85].

Якщо актив здається на металобрухт чи вибуває без одержання коштів, необхідно визнати збиток, рівний балансовій вартості активу. Якщо є ліквідаційна вартість, прибутком чи збитком різниця між ліквідаційною вартістю активу і його балансовою вартістю. Якщо актив усе ще може використовуватися, хоча на нього вже цілком нарахована амортизація, він може міститися в бухгалтерських документах за первісною вартістю, за винятком зносу, або може враховуватися за ліквідаційною вартістю, фінансовий результат від списання основних засобів розраховується як різниця між балансовою вартістю об'єкта й очікуваною чистою сумою надходжень від його продажу або ліквідації. Прибуток або збиток від вибуття основних засобів відображають у звіті про прибутки і збитки в статті "Інші доходи або витрати від звичайної діяльності".

МСБО 16 дозволяє здійснювати переоцінку основних засобів і нематеріальних активів виходячи з їхньої справедливої вартості на дату переоцінки. Справедливою вартістю є їхня ринкова вартість, визначена експертною оцінкою.

Варто пам'ятати: коли переоцінюється певний об'єкт необоротних активів, необхідно переоцінити весь клас активів, до якого належить цей об'єкт.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта (перша переоцінка) включається до складу додаткового капіталу компанії.

Суха уцінки залишкової вартості об'єктів (перша переоцінка) включається до складу витрат компанії. Наступна уцінка дооціненого об'єкта спершу на зменшення додаткового капіталу (на суму раніше зробленої дооцінки), а потім сума, що залишилася, — на витрати періоду.

В обліку Польщі, як і в колишньому українському обліку, амортизація нараховується за певною схемою з використанням терміну та коефіцієнтів для конкретних груп основних засобів. Величина нарахованого зносу може коливатись залежно від кількості робочих змін; рівня технологічного та економічного прогресу; виробничих потужностей; строку експлуатації; попередньо встановленої ліквідаційної вартості; коефіцієнтів зносу відповідно до податкового законодавства.

В Португалії взагалі дозволяється використовувати лише лінійний метод нарахування. В Люксембурзі амортизаційні відрахування не нараховуються по активах, які мають невизначений термін експлуатації.

В законодавстві Німеччини не передбачено жодних конкретних методів амортизації. На практиці найчастіше застосовуються прямолінійний метод та метод зменшення залишку. Строки служби активів, як правило, зазвичай встановлюються за спеціальними галузевими податковими таблицями.

У Франції, також використовується переважно прямолінійний метод, але ліквідаційна вартість при цьому не зазначається.

Комерційна амортизація за індивідуальними рахунками у Франції включається до результату по звичайних операціях, тоді як додаткові суми амортизації в цілях оподаткування включаються до складу екстраординарних операцій. При консолідації, як правило, відображається тільки комерційна амортизація. Найбільш розповсюджений строк знецінення складає 20-30 років для будівель та споруд, 10 років - для основних виробничих засобів і для обладнання та 5 років - для транспортних засобів. З 1960 р. у Франції дозволяється використання методу прискореного списання вартості.

В Нідерландах та Іспанії норми амортизації не співпадають з нормами, передбаченими податковим законодавством.

В той же час в американській обліковій практиці застосовується багатоваріантність вибору методу визначення величини зносу, причому вибір такого методу і строк корисного функціонування активу, що амортизується, здійснює саме керівництво підприємства, тобто рішення приймається на підставі професійного судження бухгалтера про дане питання.

Важливо підкреслити, що в системі США можуть переглядатися норми амортизації, але сама оцінка об'єкту перегляду не підлягає. Це пов'язано з тим, що, змінюючи оцінку, бухгалтер порушує принцип відповідності - співставлення раніше понесених витрат з отриманими в даному звітному періоді доходами, - що викривляє фінансовий результат та призводить до необґрунтованої зміни оподатковуваного прибутку.

В Данії амортизаційні ставки існують окремо для фінансового та податкового обліку. Зазвичай тут використовують прямолінійний метод (будівлі та споруди - 50-100 років; основні виробничі засоби - починаючи з 3 років). Практика капіталізації фінансових витрат на створення власних активів протягом періоду, коли вони стають придатними до використання, в Данії законом дозволяється, однак широкого визнання не набула.

В таблиці 1.2 показано методи нарахування амортизації, які переважають в різних країнах.

Таблиця 1.2 Методи нарахування амортизації основних засобів, що переважають в різних країнах

Країна Метод нарахування амортизації
Бельгія Прямолінійний або принцип зниження відрахувань
Великобританія, Ірландія Норма податкового законодавства
Греція Норма податкового законодавства
Данія Прямолінійний
Італія Норма податкового законодавства (прискорений метод)
Люксембург Прямолінійний
Німеччина Прямолінійний
Португалія Лише прямолінійний
Франція Прямолінійний
Швеція Прямолінійний

2. Звіт про рух грошових коштів

Сучасна економіка будь-якої держави є широко розгалуженою мережею складних відносин мільйонів господарюючих суб'єктів між собою. Основою даних взаємозв'язків виступають розрахунки і платежі, в процесі здійснення яких забезпечуються взаємні вимоги та зобов'язання.

К-во Просмотров: 168
Бесплатно скачать Реферат: Облік основних засобів та руху грошових коштів