Реферат: Оборот векселей в хозяйственной деятельности и Роль Национального Банка Украины в обороте векселей

а) емітувати векселі;

б) виступати векселедавцями простого векселя;

в) акцептантами переказного векселя;

г) виступати одночасно векселедавцями і акцептантами переказного векселя;

д) векселедавцями переказного векселя, який заперечує можливість його пред'явлення для акцепту; І

е) векселедавцями неакцептованого переказного векселя. До цього слід додати й можливість включати власні векселі комерційних банків у загальний розрахунок суми обов'язкових резервів, що підлягають депонуванню у Національному банку України. Перевагою такого резервування є те, що обов'язкові відрахування до резервних фондів поміщаються на безпроцентних! рахунках НБУ, отже, не приносити доходу комерційним банкам, а вексель є високоліквідним активом, який формує частину обов'язкових резервів і водночас приносить дисконтний доход

Враховуючи високу прибутковість вексельних операцій, почали приймати до оплати .векселі у банках "Ажіо", "Легбанку" Широкий спектр операцій з векселями надав у 1995 р. вексельний центр "Приватбанку". Його річний обсяг таких операцій уже сягнув понад 2,8 трлн.крб. Розроблено і втілюється у практику роект взаємодії цих банків з трьома російськими банками-емітентами векселів. Це означає, що коли українське підприємство вставило свої товари російській фірмі, яка тимчасово не може вчасно оплатити поставку, то вона звертається до свого банку з проханням виписати вексель, який і передається українському постачальникові. Він, у свою чергу, щоб отримати гроші до строку погашення векселя, звертається, приміром, до "Легбанку", який його оцінює, перечисляє відповідну суму на рахунок клієнта. Отримуючи прибуток з дисконтних операцій та стягуючи за це комісійну винагороду у межах 0,2 — 0,5 %, він сам у наступний період пред'являє вексель до оплати російському емітентові. Векселедержатель внаслідок такої операції уникає експедиційних витрат, долає законодавчі перешкоди, що не дозволяють отримати сплату через інші російські банки, а також скорочує власні видаткові виплати.

Потрібно належно оцінити й проект організації розрахунків за експортними операціями за допомогою використання казначейських зобов'язань Російської федерації, що піднесе вексельні відносини на більш високий — макроекономічний рівень і суттєво зменшить масштаби неплатежів. У свою чергу, українська сторона може запропонувати свої казначейські зобов'язання для реалізації в Росії, а українські банки — розгорнути активні операції на російському фінансовому ринку, Два недоцільністю вже знято жорсткі обмеження на діяльність іноземних банків.

Операції з векселями в Україні здійснюються згідно з вимогами "Порядку проведення банками операцій з векселями", затвердженого Правлінням Національного банку України 25.02.1994 р.

Комерційні банки за наявності власних кредитних ресурсів кредитоспроможності векселедавця можуть надавати кредит об'єктам господарської діяльності під заставу векселів і їх дисконт. А установи НБУ можуть перераховувати обліковані комерційними банками векселі і надавати їм ломбардний кредит. Ломбардний кредит — короткострокова позика під заставу векселів, за умовами якої право власника зберігається за боржником. Лише за умови непогашення кредитної суми вона уходить до кредитора, тобто до комерційного банку. Виняток становлять векселі, заповнені на користь комерційних банків, якими оформлена прострочена заборгованість та проценти з простроченими банківськими позичками.

Комерційні банки України згідно з чинним законодавство здійснюють такі операції з векселями:

а) прийняття векселів на інкасо для отримання в строк оплати;

б) облік векселів;

в) надання позичок під вексельне забезпечення (застав векселів).