Реферат: Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії

Історично в кожній країні складались власні стандарти обліку та звітності, які відповідали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності її основними користувачами. Склад та обсяг фінансової інформації, яка розкривалась підприємствами, також визначались залежно від потреб її первинних користувачів. В Мексиці як і в інших країнах Латинської Америки, та в багатьох країнах СНД, фінансова звітність протягом багатьох років була основою для вирішення завдань фіскального контролю та збору податків. Складання звітності у Мексиці здійснюється щоквартально.

Бухгалтерський облік у поєднанні з міжнародними відносинами характеризує, що з певних причин одна держава може дозволити, щоб інша країна або група країн впливала на її систему бухгалтерського обліку та звітності.

Облікові системи можуть бути експортовані так само, як і будь-які інші товари. Вплив облікових правил однієї країни на облікові правила іншої може бути зумовлений політичною або економічною залежністю, географічним положенням. США значно впливає на облікову політику Канади завдяки географічній близькості, тісним економічним зв'язкам тощо. Те ж саме можна сказати і про Мексику, яка має тісні торговельні зв’язки з США, Філіппінами як з колишнім протектором, Ізраїлем тощо.

Мексика використовує Міжнародні стандарти фінансової звітності таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності 1 «Подання фінансової звітності» в складі національних стандартів Мексики характеризуються, що національні стандарти розробляються самостійно, але відповідають в матеріальному плані Міжнародним стандартам фінансової звітності 1.

Починаючи з 1 січня 1998 року, на термін 2,5 року Мексика входить до складу Ради Комітету з Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Плани рахунків країн англо-американської облікової системи є те, що в них американської немає загальноприйнятих національних планів рахунків. Для цих країн до яких входить і Мексика характерні наступні риси.

1. Наявність двох самостійних бухгалтерій: фінансової та управлінської. При цьому фінансова бухгалтерія дає загальну характеристику майна підприємства і всієї економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Вона включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими юридичними чи фізичними особами, а також аналітичний облік фінансових операцій. За даними фінансового обліку визначають прибуток (збиток) та складають звітність. Управлінський облік призначений для задоволення інформаційних потреб управління, він вирішує такі завдання, як визначення очікуваного доходу від тієї чи іншої господарської операції, складання цілого ряду прогнозів, а саме: про рентабельність випуску нових видів продукції на підставі вивчення ринків збуту, про фінансовий стан фірми в перспективі, фінансова оцінка альтернативних варіантів розвитку підприємства тощо. В його основу покладено широке застосування фінансової математики; управлінська бухгалтерія є необов'язковою, як правило, вона застосовується тільки на великих підприємствах.

2. Як і більшість планів рахунків країн-членів ЄС план рахунків будується на основі методу «затрати-випуск» з постійним спрямуванням бухгалтерського обліку на кінцевий результат. Фінансова бухгалтерія порівнює витрати з випуском у розрізі функціональних рахунків (виробництво, транспорт, постачання, реалізація, адміністрація тощо) та визначає фінансовий результат, а у випадку однорідності готової продукції, вимірювання витрат випуску та результатів проводиться у розрізі центрів відповідальності.

В управлінській бухгалтерії вимірювання витрат, пов'язаних з випуском та визначенням фінансових результатів, проводиться у розрізі виробів, внутрішніх та зовнішніх сегментів діяльності.

3.Постійна спрямованість бухгалтерського обліку на оперативне визначення фінансових результатів.

4.Значна інтеграція планування та обліку на рівні фінансової та управлінської бухгалтерій.

5.Визначення фінансових результатів здійснюється на основі групування витрат за елементами з чітким відокремленням доданої вартості.

Багато підприємств країн англо-американської облікової системи облік витрат здійснюють на функціональних рахунках. Наприклад, професійний план рахунків енергетичної промисловості Канади пропонує обліковувати витрати за наступними рахунками: 50 «Виробництво», 51 «Транспорт», 52 «Реалізація», 53 «Постачання», 54 «Адміністрація» тощо.

Але відсутність єдиного плану рахунків не означає, що в країнах англо-американської системи обліку в цій сфері панує анархія. Всі професійні плани рахунків будуються на певних принципах, на підставі яких кожна компанія самостійно формує план рахунків.

Розділ ІІ. Організація обліку в Норвегії

Норвегія – країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:

- тісні виробничі зв'язки з банками;

- детальний юридичний регламент обліку і звітності;

- орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;

- макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками, які визначають національну систему у розвинених країнах та тих, що розвиваються.

Певні відмінності у національних системах обліку мають місце практично по всіх раніше розглянутих ознаках. Так, аналіз національних систем регулювання обліку у відношенні до проблеми оцінки дозволяє зробити висновок про те, країни законодавчо потребують вказівки у звітності, що публікується, використаних методів оцінки.

Методи оцінки статей балансу, які відображаються в обліку в зарубіжній валюті в національній обліковій системі Норвегії мають такі значення, як:

- курс на дату балансу для готівки і грошових зобов 'язань та первісна вартість для інших авуарів і зобов 'язань – не використовується;

- курс на дату балансу за всіма оборотними засобами і зобов'язаннями та первісна вартість по інших статтях активу і пасиву - не використовується;

- курс іноземної валюти на дату складання балансу за всіма засобами і зобов'язаннями – практикується більшістю компаній.

З іншого боку, в національній системі обліку Норвегії створюються особливо сприятливі умови для фірм та найменш сприятливі для держави, що викликає необхідність активізації національної економіки на зовнішньому ринку та рядом інших економічних умов, в першу чергу пов'язаних із зайнятістю та військовими асигнуваннями.

Облікова система на національному рівні характеризується певним комплексом показників, головними з яких є: