Реферат: Основні завдання педагогіки Наукові дослідження шлях до розв язання проблем педагогіки

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник.

Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути.

Гіпотеза дослідження-наукове передбачення його результатів.

Вона повинна формулюватися так, щоб з цього форму­лювання проглядалися положення, які потребують пере­вірки у процесі дослідження.

Завдання дослідження - його конкретизована мета.

Завдання дослідження: а) вирішення певних теоре­тичних питань, що є загальною проблемою (наприклад, з'ясування сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак); б) експеримен­тальне вивчення практики вирішення проблеми, вияв­лення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.; в) обґрунтуван­ня системи заходів, необхідних для вирішення постав­леного завдання; г) експериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її кри­теріям оптимальності; ґ) вироблення методичних реко­мендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.

Нижче наведено приклад формулювання вихідних положень конкретного педагогічного дослідження.

Реформування діяльності виховно-трудових колоній відповідно до міжнародних норм виконання пока­рання потребує підвищення ефективності процесу мо­рального перевиховання неповнолітніх засуджених, зведення до мінімуму рецедиву після відбуття ними по­карання. Цим визначається актуальність проблеми дос­лідження.

Оскільки головною причиною повторної злочинності неповнолітніх є їх моральна невихованість, постає потреба посилення морального виховання неповнолітніх засуд­жених під час відбуття ними покарання. Звідси форму­лювання теми дослідження: "Особливості морального ви­ховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях".

Об'єктом дослідження є процес морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії. Предмет дослідження — оптимізація змісту, форм, ме­тодів і засобів морального виховання неповнолітніх за­суджених. Мета дослідження — розробити, теоретично обґрунтувати і експериментальне перевірити оптимальніше зміст, найефективніші форми, методи й засоби мо­рального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії. Гіпотеза дослідження — підвищенню ефективності морального виховання неповнолітніх засуд­жених у виховно-трудовій колонії сприяє така його ор­ганізація, яка передбачає: відповідність змісту, форм, ме­тодів і засобів цієї роботи специфічним особливостям осо­бистості даної категорії неповнолітніх; урахування ре­жимних умов їх утримання; систематичні контакти ви­хованців з батьками, представниками громадськості, яким притаманні високі моральні якості; організацію життя й діяльності неповнолітніх згідно з нормами мо­ралі та права. Завдання дослідження — проаналізувати стан педагогічної теорії та практики морального вихован­ня неповнолітніх засуджених у виховно-трудових коло­ніях; виявити моральні особливості неповнолітніх засуд­жених і встановити типові труднощі в їх моральному пе­ревихованні; визначити специфіку змісту морального ви­ховання неповнолітніх засуджених відповідно до їх ін­дивідуальних особливостей; виявити умови підвищення виховної ефективності провідних засобів перевиховання в процесі морального виховання неповнолітніх засудже­них і шляхи їх реалізації; визначити критерії рівня мо­рального виправлення неповнолітнього засудженого; роз­робити методичні рекомендації для вчителів щодо використання навчальних предметів у моральному вихован­ні неповнолітніх засуджених.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються певної послідовності, а саме:

1. Визначення проблеми дослідження, яка має акту­альне, життєве значення.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке-вивчення встановле­них наукою фактів, положень, висновків.

Під час вивчення літературних джерел з'ясовують головну ідею, позицію автора та особливості наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо також про­стежити причину та логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, вироби­ти власну думку щодо його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайшла відображення в його праці, допоможе чіткіше сформулювати завдання щодо глибшого вивчен­ня проблеми.

3. Вивчення шкільної практики.

У процесі аналізу літератури про досвід школи слід з'ясувати: що у вирішенні цієї проблеми вчитель здійс­нює найуспішніше, з якими труднощами він стикаєть­ся; типові недоліки в його роботі з цього питання, го­ловні причини труднощів і недоліків. Важливо знати, чи досягає вчитель успіхів у роботі, раціонально вит­рачаючи час, чи вони пов'язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямі на шкоду іншим.

4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припу­щення, ймовірного висновку з дослідження.

5. Здійснення експериментальної роботи.

6. Вивчення передового досвіду.

7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

8. Узагальнення результатів дослідження, формулю­вання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.

9. Оформлення результатів дослідження, їх упровад­ження в життя.

Процес і результати науково-педагогічного дослід­ження фіксуються багатьма способами. Для цього ви­роблено певні типи документації: анкети, плани спосте­реження, здійснення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику, магнітофон­ні записи, фотокартки, кінострічки; протоколи обгово­рення уроків, виховних заходів та ін.; конспекти опра­цьованої літератури, архівних матеріалів; описи досві­ду роботи шкіл та інших виховних закладів; статистичні дані, математичні обчислення.