Реферат: Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного лісостепу України

Об’єкт дослідження – процес зміни основних показників родючості чорнозему опідзоленого та формування врожайності льону олійного залежно від різного основного обробітку ґрунту.

Предмет дослідження – рослини льону олійного і бур’янів, урожайність льону олійного, родючість грунту, економічна і енергетична ефективність технологій вирощування льону.

Методи дослідження: польовий, який доповнювали лабораторним для встановлення взаємозв’язку об’єкта із засобами впливу на нього; математично-статистичний – для встановлення достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний – для визначення економічної і енергетичної ефективності агротехнічних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. У південній частині правобережного Лісостепу України вперше виявлено вплив різних глибин полицевої оранки без котка і з котком та плоскорізного розпушування під льон олійний після пшениці озимої на зміну агрофізичних і біологічних показників родючості чорнозему опідзоленого, його поживного режиму, засміченості ґрунту насінням бур’янів і забур’яненості посівів льону та формування врожаю насіння зазначеної культури.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень виробництву рекомендовано найбільш економічно і енергетично доцільний основний зяблевий обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої.

Наукові рекомендації пройшли виробничу перевірку в СТОВ „Дружба” Уманського району Черкаської області на площі 85 га, результати якої забезпечили підвищення чистого прибутку на 152 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проаналізував та узагальнив наукові публікації вітчизняних та закордонних вчених за темою дисертації, проводив польові та лабораторні дослідження, теоретично обґрунтував одержані дані, узагальнив їх у наукових статтях, розробив практичні рекомендації виробництву і перевірив одержані результати досліджень у виробничих умовах.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри загального землеробства Уманського державного аграрного університету, Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань 2006 р), Міжнародній науково-практичній конференції „Аспекти сучасного розвитку аграрного виробництва в ринкових умовах України” (м. Миколаїв, 2006 р) і науковій конференції „Сучасні сорти і сортові технології у виробництво”, присвяченій 120-річчю з дня народження І.М. Єрємєєва (м. Умань, 2007 р), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань 2007 р).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 5 у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту, включає 36 таблиць, 2 рисунки і 11 додатків. Робота складається з вступу, 7 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Список використаних джерел нараховує 253 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ТА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЯРИХ КУЛЬТУР (огляд літератури)

У розділі проведено аналіз джерел літератури з питань впливу основного зяблевого обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості, біологічну активність і поживний режим, засміченість ґрунту насінням бур’янів і забур’яненість посівів та економічно-енергетичну ефективність мінімалізації основного обробітку. Вплив різних способів і глибин основного обробітку ґрунту на формування врожайності насіння льону олійного в Україні мало вивчений, а в умовах південної частини правобережного Лісостепу такі дослідження не проводили зовсім, тому це й зумовило вибір напрямку і задач наших досліджень.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконані протягом 2004-2006 рр. на дослідному полі навчально-науково-виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, який знаходиться у Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугському окрузі Лісостепової Правобережної провінції України.

Ґрунт дослідного поля представлений чорноземом опідзоленим важкосуглинковим на лесі, який характеризується пониженим вмістом гумусу (3,5%), низькою забезпеченістю лужногідролізованим азотом (103 мг/кг ґрунту – за методом Корнфілда), середнім вмістом рухомих форм фосфору та підвищеним – калію (відповідно 88 та 132 мг/кг – за методом Чирикова), високим ступенем насичення основами (95%), середньокислою реакцією ґрунтового розчину (рНКCl 6,2) і низькою гідролітичною кислотністю (2,26 смоль/кг ґрунту).

Елементи погоди в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин льону олійного, що у подальшому впливало на величину врожаю цієї культури. Загалом погодні умови в 2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду льону олійного можна оцінити на “задовільно”, оскільки нестача опадів на початок і всередині вегетації призвела до появи неповних сходів і формування малої кількості генеративних органів, а інтенсивне випадання опадів у кінці вегетаційного періоду в 2004 році стало причиною подовження дозрівання і повторного цвітіння. В 2005 році погодні умови були більш сприятливими для росту та розвитку рослин льону олійного і формування врожаю.

Тимчасовий польовий дослід закладали методом розщеплених ділянок, з включенням дев’яти варіантів обробітку (ділянки першого порядку), з яких у перших трьох проводили полицеву оранку без котка на 15-17, 20-22 і 25-27 см, а в наступних – відповідно полицеву оранку з котком і плоскорізне розпушування на такі ж глибини. Впоперек названих заходів та глибин основного зяблевого обробітку ґрунту, з урахуванням повздовжнього поділу ділянок, накладали два фони: з удобренням (N45P45K45) і без нього (ділянки другого порядку), які в свою чергу ділили на дві половини (ділянки третього порядку), на одній з яких використовували гербіциди (льонок+зелек супер), а на другій – не використовували.

Розміщення варіантів у досліді послідовне, а повторення – триразове. Посівна площа ділянок першого порядку, де проводили полицеву оранку та плоскорізне розпушування на задану глибину, становила відповідно 224 і 192 м2, другого та третього порядків – 112 і 96 м2 та 56 і 48 м2 відповідно. Площа кожної облікової ділянки складала 40 м2.

Дослідження за впливом заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на агрофізичні показники родючості чорнозему опідзоленого та на умови вирощування цієї культури проводили у такі строки і за такими методами: вологість ґрунту – через два тижні після закладання досліду, перед входом у зиму, на час настання фізичної спілості ґрунту, у фазу сходів, цвітіння і повної стиглості насіння льону термостатно-ваговим методом з перерахунком на запаси в шарі 0-100 см; щільність ґрунту – у фазі сходів і цвітіння льону за методом Качинського з використанням ріжучих кілець у шарі 0-30 см через кожні 10 см; будова ґрунту – під час цвітіння культури за методом насичення ґрунту водою в циліндрах у шарі 0-30 см через 10 см; агрегатний стан ґрунту – під час цвітіння льону олійного методом сухого просіювання за Саввіновим у шарі 0-30 см через 10 см; біологічну активність ґрунту – у фазі цвітіння льону олійного оцінювали за інтенсивністю виділення СО2 з ґрунту за методом Штатнова; поживний режим ґрунту – під час цвітіння культури у шарі 0-30 см через 10 см визначали за такими методами: вміст нітратного азоту – іонометричним методом згідно ГОСТ 26951-86, вміст рухомого фосфору і калію – методом Чирикова згідно ДСТУ 4115-2002; засміченість ґрунту насінням бур'янів – на період фізичного доспівання ґрунту навесні шляхом відбору ґрунтових зразків з наступним відмиванням з шарів 0-5 і 5-10 см; забур’яненість посівів – у фазі „ялинки”, цвітіння і повної стиглості насіння культури кількісно-ваговим методом.

Висоту рослин вимірювали перед збиранням врожаю за допомогою мірної лінійки. Облік густоти посівів – перед збиранням врожаю здійснювали шляхом підрахунку рослин у межах рамки площею 1м2. Контрольний облік урожаю проводили шляхом відбирання на ділянці трьох снопів з наступним їхнім обмолотом. Для аналізу насіннєвої продуктивності в сноповому зразку визначали кількість коробочок на одній рослині, масу насіння з одної рослини, а також масу 1000 насінин.

Для визначення достовірності досліду і виявлення залежності між досліджуваними показниками отримані результати піддавали статистичній обробці дисперсійним і кореляційним методом.

ВПЛИВ ЗАХОДІВ І ГЛИБИН ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА АГРОФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО

Інтенсивність засвоєння опадів залежала від вихідного рівня зволоження метрового шару ґрунту і чим більшим був останній показник, тим нижчою була акумуляційна здатність ґрунту. Засвоєння осінньо-зимово-ранньовесняних атмосферних опадів (рис.1) проходило менш інтенсивно на фоні плоскорізного розпушування – 23,8%, що нижче на 7,7 і 4,2%, ніж за полицевої оранки без котка і з котком відповідно. Відносно впливу глибини основного обробітку, то відмічалась тенденція до збільшення інтенсивності акумуляції опадів ґрунтом із поглибленням всіх заходів обробітку.

Рис.1. Інтенсивність засвоєння осінньо-зимово-ранньовесняних опадів залежно від заходу та глибини основного обробітку ґрунту, %, середнє за 2004-2006 рр.

Запаси доступної вологи у метровому шарі ґрунту (табл.1) у фазу сходів льону за різних заходів основного обробітку були практично однаковими і коливались з врахуванням середнього арифметичного з усіх глибин у межах кожного заходу від 175,6 до 178,8 мм, хоч спостерігалась незначна перевага за плоскорізного розпушування і при збільшенні глибини обробітку з 15-17 до 25-27 см. Під час цвітіння і у фазі повної стиглості насіння льону запаси доступної вологи у шарі ґрунту 0-100 см на фоні безполицевого розпушування залишалися істотно більшими, ніж за полицевого, а зменшення глибини основного зяблевого обробітку з 25-27 до 15-17 см за всіх заходів сприяло кращому збереженню доступної вологи в

Таблиця 1

Вплив заходів і глибин основного обробітку ґрунту на запаси доступної вологи протягом вегетації льону олійного, мм, середнє за 2004-2006 рр.

Захід обробітку (фактор А)	Глибина обробітку, см (фактор Б)	Фаза розвитку рослини
		сходи	цвітіння	повна стиглість
Полицева оранка без котка	15 – 17	173,7	93,3	57,4
	20 – 22	175,8	90,3	54,3
	25 – 27	177,4	87,3	53,1
Середнє по всіх глибинах		175,6	90,3	54,9
Полицева оранка з котком	15 – 17	175,6	100,8	61,6
	20 – 22	178,6	99,4	58,9
	25 – 27	179,5	98,6	57,3
Середнє по всіх глибинах		177,9	99,6	59,2
Плоскорізне розпушування	15 – 17	177,2	99,1	68,5
	20 – 22	178,8	98,0	66,0
	25 – 27	180,3	97,1	62,3
Середнє по всіх глибинах		178,8	98,0	65,6
НІР0,95 для фактору А і Б		1,60	1,32	1,50

цьому шарі ґрунту. Все це вказує на те, що різні заходи і глибини основного зяблевого обробітку були рівнозначними щодо впливу на нагромадження ґрунтової вологи у метровому шарі за осінньо-зимово-ранньовесняний період та забезпечували рослини льону на початкових етапах росту і розвитку доступною вологою в однаковій мірі, а її віддача рослинам протягом вегетації інтенсивнішою була за полицевих обробітків із збільшенням глибини їхнього проведення.

Заміна полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування під час сходів культури зумовлювало збільшення щільності шару ґрунту 0-30 см у середньому по всіх глибинах відповідно на 0,08 і 0,06 г/см3 (табл.2). Із зменшенням глибини полицевого і безполицевого обробітків з 20-22 до 15-17 см цей показник в орному шарі ґрунту збільшувався, а із поглибленням обробітку з 20-22 до 25-27 см – зменшувався.

Під час цвітіння льону щільність верхнього 10-сантиметрового шару ґрунту на фоні плоскорізного розпушування порівняно до варіантів з полицевою оранкою без котка у середньому по всіх глибинах була істотно більшою – на 0,04 г/см3, а у нижчих частинах орного шару цього не спостерігалось і в шарі 0-30 см цей агрофізичний показник за різних заходів обробітку знаходився у межах 1,25-1,27 г/см3. Зменшення глибини основного обробітку за всіх заходів призводило до зменшення щільності ґрунту у верхній (0-10 см) частині орного шару і до

Таблиця 2