Реферат: Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та корекція ускладнень у жінок із сифілісом в анамнезі
Предмет дослідження:функціональний стан фетоплацентарного комплексу, стан клітинного та гуморального імунітету, гормональний стан жінок із сифілісом в анамнезі.
Методи дослідження:клінічні, лабораторні, гормональні, ехографічні, імунологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Одержані нові дані про особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із сифілісом в анамнезі. Апробовано та доведено високу діагностичну цінність швидких тестів на сифіліс. Вперше комплексно вивчено імунологічний статус жінок з сифілісом в анамнезі. Вперше на сучасному рівні комплексно вивчено стан системи “мати-плацента-плід” з урахуванням рівня гормонів, специфічних білків вагітності, ферментів, апаратних методів дослідження та імунного статусу і встановлено значне пригнічення вказаних показників. На підставі результатів проведених досліджень запропонований і впроваджений в практику лікувальних закладів патогенетичний підхід до профілактики ускладнень вагітності та пологів у жінок із сифілісом в анамнезі.
Практичне значення отриманих результатів. Використання комплексної оцінки стану системи мати-плацента-плід дозволяє діагностувати вчасно її порушення та при необхідності провести профілактичну корекцію.
Апробовано швидкі тести на наявність сифілітичної інфекції у вагітних і отримано високу їх ефективність. Запропоноване патогенетично обґрунтоване профілактичне лікування невиношування, плацентарної недостатності та ЗВУР препаратами бластомуніл, дюфастон, плацента композітум та коензим композітум. Результати дослідження впроваджено в пологовому будинку №4 м. Київа, пологовому будинку №2 м.Києва, жіночій консультації поліклініки №1 Дарницького району.
Результати наукових досліджень та матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах: акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО, кафедрі акушерства і гінекології №1 НМАПО.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи. Проведено аналіз та узагальнення сучасного стану досліджуваної проблеми, самостійно виконано основні дослідження, клініко-параклінічні обстеження, проаналізовані особливості гормональних та імунологічних порушень у пацієнток з сифілісом в анамнезі. Узагальнено, проаналізовано та викладено отримані результати, сформульовано висновки, обґрунтовано практичні рекомендації. Підготовано та опубліковано 6 наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи викладались і обговорювались на: засіданні Асоціації акушерів-гінекологів м. Києва та Київської області (Київ, 2002, 2006); всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми діагностики, лікування та профілактики сифілісу у вагітних та дітей”(Луганськ, 2004 рік), конференції молодих вчених (Тернопіль, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, 4 з яких у фахових наукових журналах, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 141 сторінці друку, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та списку використаних джерел, що включає 182 джерела. Ілюстрована 27 таблицями і 22 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження У відповідності з метою та задачами наукового дослідження робота проводилась в 2 етапи. На першому етапі ретроспективно проаналізовано 100 історій пологів жінок, які хворіють сифілісом та 80 історій пологів здорових вагітних. На другому етапі досліджено 120 жінок, з яких: основну групу склали 60 вагітних жінок із сифілісом в анамнезі; до контрольної групи віднесено 60 вагітних жінок без акушерської і соматичної патології.
Також досліджено 60 вагітних з сифілісом в анамнезі, які були розділені на 2 групи:
Група І - 30 жінок - одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
Група ІІ - 30 жінок - яким здійснювали лікувально-профілактичні заходи за розробленою авторською схемою.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводились згідно наказом МОЗ України №582 та №620, та полягали у застосуванні спазмолітинів, токолітиків, гормональних препаратів, комплексів вітамінів та мікроелементів, препаратів, що покращують мікроциркуляцію.
Відмінними особливостями запропонованої нами методики є проведення профілактично-лікувальних заходів під час вагітності у жінок з сифілісом в анамнезі. До вищезазначеної традиційної терапії додатково призначали імуномодулятор бластомуніл, дюфастон, плаценту композітум та коензим композітум (антигомотоксичні препарати).
Зазначене лікування застосовували у терміни 14-16, 26-28, 32-34 тижня вагітності.
В процесі обстеження вагітних визначали особливості анамнезу і катамнезу, порівнювали показники соціального положення, фертильності, паритету, перебігу попередніх вагітностей, пуерперального періоду, стан новонароджених та результати об’єктивного, лабораторного та інструментального обстеження. Отримані дані заносили у спеціально розроблені анкети.
З метою оцінки стану фетоплацентарного комплексу проводили ультразвукову фотометрію. Ультразвукові дослідження проводились на апараті “АLOKASSD-256”. Для оцінки внутрішньоутробного стану плода та скоротливої діяльності матки кардіотокографічні дослідження – на фетальному моніторі ВМТ. Визначення БФПП проводили транс- абдомінальним скануванням за допомогою ультразвукового сканера.
Визначення показників імунограми виконували методом трьохкольорової проточної цитометрії з використанням моноклональних антитіл. Препарат досліджували в люмінесцентному мікроскопі, оснащеному фазово-контрастним пристосуванням (“Люмам-Т3”). Оцінювали характеристики показників імунограми: наявність і активність різних видів імунних клітин (СD), їх абсолютні значення.
Для оцінки імунного статусу вагітних проводили кількісне визначення IL-1b, IL-6 іTNFα в сироватці крові досліджуваних жінок імуноферментним методом за допомогою тест-систем ТОВ “Протеїновий контур” (С.-Петербург).
Більшість лабораторних досліджень виконували за допомогою методу ІФА. Кількісне визначення прогестерону, плацентарного лактогену(ПЛ), хоріонічного гонадотропіну, естріолу, естрадіолу, кортизолу в сироватці крові проводилось методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA), сандвіч-типу з використанням наборів РlacentalLactogenDiagnosticKitHPLEIAKIT (ВСМ-DiagnosticSystemsLaboratories, США), “Стероид ИФА-кортизол” (Санки-Петербург, Росія).
Концентрацію ПАПП-А, IGF-I в сироватці венозної крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу “сандвіч”-варіанту з використанням моноклональних антитіл тест-системи - ферти тест М (ДІА-М, Москва, Росія), ПАПП-А – Elisa (DSLDiagnostics), ІФА-наборів для визначення IGF-I без екстракції (DSL-10-2600) (DiagnosticSystemLaboratories, Техас, США) та ІФА-АД-цАМФ ( ДИА-М, Москва, Росія).
Ефективність лікування у жінок обох груп визначали за даними клінічних проявів, об’єктивного обгляду, даних перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого, УЗД, КТГ та визначення в сироватці крові вмісту прогестерону, ПЛ, естріолу, естрадіолу, кортизолу, ПАПП-А, IGF-I, лімфоцитарних субпопуляцій, інтерлейкіну 1b (IL-1b), інтерлейкіну 6 (IL-6) і фактору некрозу пухлини α (TNFα). Крім цього для оцінки ефективності лікувальних заходів використовували достатньо інформативний діагностичний метод кольпоцитологічного дослідження, який відображає гормональну насиченість організму вагітної жінки. Для гормональної цитодіагностики робили підрахунок клітин в мазку, реєстрували наявність або відсутність складчастості клітин, розташування їх, наявність інших елементів.
Дослідження проводились перед призначенням терапії і через 21 день після застосування альтернативних методів лікування.
Отримані цифрові дані опрацьовували статистично з використанням сучасних методів варіаційної статистики при допомозі програми ExcelMicrosoftOffice з застосуванням для абсолютних чисел критерію Стьюдента.
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті ретроспективного аналізу встановлено, що особливостями перебігу сифілісу в сучасних умовах є перевага прихованих рецидивних форм, малосимптомний перебіг інфекції у вагітних. Наявність сифілісу у жінок часто реєструвалась під час вагітності. Перебіг вагітності та пологів у жінок з різними видами сифілісу в більшості випадків був ускладнений багаточисленними патологічними станами.
Так, найчастіше у вказаної групи жінок мала місце анемія вагітних (31,0%), загроза переривання вагітності (21,0%), плацентарна недостатність (28,0%), токсикоз 1-ї половини вагітності (16,0%), ЗВУР (22,0%) та внутрішньоутробна гіпоксія плода. Також було виявлено маловоддя у 8,0% вагітних з сифілісом, багатоводдя – у 17,0%, пізній гестоз – у 12,0%, пієлонефрит вагітних – у 5,0%, вади розвитку плода – у 4,0% та внутрішньоутробне інфікування плода – у 7,0%.
Щодо ускладнень під час пологів, то найчастіше мало місце передчасне вилиття навколоплідних вод – 22,0%. Часто трапляється також раннє вилиття навколоплідних вод – 17,0%, родовий травматизм (розриви шийки матки, промежини, статевих губ) спостерігалися у 15,0% випадків, аномалії відділення посліду – у 14,0% досліджуваних жінок. Також нами констатовано аномалї скорочувальної діяльності матки у 6 жінок (6,0%) та кровотечі у ІІІ-му періоді пологів у 2-х породіль (2,0%) внаслідок гіпотонії матки.