Реферат: Оцінка інженерного захисту працівників обєкта

Якщо V₁ 1,5 м³ /люд., то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість захисної споруди.

4. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за місткістю (можливість укриття працюючого персоналу), - коефіцієнт місткості:

К_м = М/Н,

Де М – загальна кількість місць в захисній споруді;

Н – чисельність найбільшої працюючої зміни, ч.

За результатами розрахунків робиться висновок про можливість укриття працівників об’єкта. Перевіряється наявність у сховищі необхідної кількості нар і відповідність їх місткості сховища. Кількість нар повинна бути: при установці двоярусних нар (одні нари довжиною 1280 см забезпечують 4 місця для сидіння, 1 – для лежання) Н=М/5; при установці триярусних нар (4 місця для сидіння, 2 – для лежання) Н=М/6.

ІІ. Оцінка захищених споруд за захищеними властивостями.

На цьому етапі визначаються захисні властивості захищених споруд і оцінюється можливість надійного захисту людей від впливу надлишкового тиску та іонізуючих випромінювань.

Послідовність оцінки:

1. Визначаються захисні властивості щодо ударної хвилі – надлишковий тиск (РФ.max., на який розраховані елементи конструкцій захисної споруди РФ.max. приймається з характеристики захисної споруди).

2. Визначаються захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань – коефіцієнт послаблення радіації (К посл.).

Захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань також можуть бути наведені в характеристиці сховища, ПРУ або знайдені розрахунковим шляхом. При цьому, якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, тоді розрахунок проводиться за радіоактивним забрудненням і проникаючою радіацією окремо за формулою:

К_{посл.зах} . = К_р 2 h_i /d_i ,

Де Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища;

n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища;

hi – товщина і-го захисного шару, см;

di – товщина шару половинного послаблення.

3. Визначаються потрібні захисні властивості захисних споруд Р_ф.потр. і К_{пол.потр} . Потрібна міцність захисної споруди щодо уданої хвилі Р_ф.потр. відповідає максимальному значенню надлишкового тиску, що очіується на об’єкті, тобто Р_{ф. max.} = Р_ф.потр. і визначається розрахунковим шляхом.

Для цього знаходять мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху: Rx=Rr-Г_відх.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації від радіактивного забруднення знаходиться за формулою:

К_посл .Р_зпотр .=Д_{РЗ max} /50=5P_{1 max} (t_поч. – t_k )/50

Де Д_{Рз max} – максимальна доза радіації на відкритій зоні за 4 доби;

P_{1 max} – максимальний рівень радіації на 1 год. Після вибуху, що очікується на об’єкті, t_поч. – час початку забруднення території об’єкта відносно вибуху, визначається за формулою

t_поч. = R_x /V_{св +} t_вип.

де t_вип. – час випадання радіоактивних речовин (в середньому приймається t_вип. = 1 год.)

t_к – час закінчення опромінення,t_к + t_поч. +96 год.

4. Вибираються захисні споруд, у яких захищені властивості не нижчі від потрібних.

Визначається показник, що характеризує захисні споруди об’єкта за захисними властивостями: К_з.п = N_з.п /N

N_з.п – кількість людей, що будуть укриті в захисних спорудах із захищеними властивостями, не нижчими від потрібних;

N – чисельність персоналу. Що підлягає укриттю.

У висновках вказується, які сховища не відповідають вимогам стосовно захисних властивостей і які заходи необхідно провести для підвищення їх захисних властивостей.

ІІІ. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка системи повітропостачання здійснюється в наступній послідовності:

1. Визначаються тип, склад і параметри системи і визначається кількість повітря, що постачається системою за годину в двох режимах: в режимі І – чистої вентиляції і в режимі ІІ – фільтровентиляції.