Реферат: Оцінка природних ресурсів

3 рентних відносин можна виходити і оцінюючи такий природнпй ресурс, як вода. Тут диференціальна рента виникає в умовах обмеженості водних ресурсів і до певної міри монополії ка воду як одієї із засобів ведення господарства. При достатку води — в океані, в морі, в річці — в самому джерелі вона безплатна, подібно до атмосферного повітря, за умови, що кількість води, що забирається з джерела, постійно компенсується природиим шляхом. Однак використання води ї з цих джерел для господар-ських, комунальних, побутових потреб вимагає витрат на її доставку від джерела до місця споживання. Ці витрати — у водозабір і очисні споруди, у водопровід — визначають капітальні вкладення, собівартість води, приведені витрати. Крім того, саме джерело може потребувати витрат на підтримання його в стані, придатному для застосування (наприклад, роботи по виправленню русла ріки).

В умовах нестачі води і необхідності її використання для господарських та інших цілей в дію вступають рентні відносини. Чим більший дохід господарства від одержуваної для поливу води, тим більша диференціальна рента, тим вища й оцінка води. Очевидн·о, повинні бути враховані й інші фактори, що впливають на оцінку води. 3 одного боку, оцінка води визначається, як сказано, витратами на доставку води — по зрошувальних каналах, трубах тощо, а також витратами на підготовку води до використання і на її очищення. 3 другого боку, на обсяг продукції водо-споживачів впливає не лише водопостачання, а й умови ведення сільського господарства — наявність машин, застосування добрнв, організація праці. Це, звичайно, не має ніякого відношення до утворення водної ренти.

Подібно до того як диференціальна земельна рента залежить від додаткового доходу, який одержують при неоднаковому використанні землі (рілля, луки. забудова, дорога тощо), що може відбитися на ціні певної ділянки, так і диференціальна рента на воду з одного і того ж джерела (ріки, озера) залежить від напряму її викорцстання, а цим визначається й оцінка води.

На практиці оцінка води пропорційно диференціальній іі водній ренті поки що не застосовується. He встановлена і плата за воду з метою зрошення. Між тим, якби така оцінка існувала, можна було б проводити економічні роз-рахунки, порівняння варіантів використания води, порівняння ефективності розвитку в різних місцевостях тих чи інших культур, які потребують неоднакової кількості води для поливу і різних технологій водогосподарських заходів, наприклад, для реконструкції зрошувальної системи з метою скорочення втрат води чи спорудження гребель і каналів для збільшеиня кількості види, що надходить для зрошення.

Для деяких природних ресурсів, наприклад для повітря, вартісна оцінка поки що в принципі незастосовна. Атмосферне повітря у нас безплатне і поки що не такий дефіцит, щоб встановлювати за нього плату.

Економічпа оцінка природних багатств повинна врахувати довгострокові пародногосподарські результати використання природних ресурсів. Щоб виконати це, необхідно оцінювати всі ресурси на єдиній методологічній основі;

враховувати в оцінці потенціальний (а не фактично досягнутнй) ефект їх використання; з найбільшою повнотою враховувати фактор часу при проведенні ресурсооцінних робіт. Тому, очевидно, в змішану методику оцінки природних ресурсів слід включати витрати 5, В, Вз, де 5 — витрати коштів па пошук, освоєння нових гірших ресурсів; В — витрати па розробку способів задоволення потреб у дефіцитних ресурсах за рахунок вторинної переробки відходів і комлексного використання ресурсів; Вз — витрати на дослідження можливостей відтворювати ресурси штучним шляхом або, якщо це неможливо, створювати їх замінники.

Так, в оцінку відповлюваних природних ресурсів, які спожнваються, слід включити витрати не лшпе на розвідку і видобуток, диференціальний дохід, одержаний від їх експлуатації, витрати, спрямовані на попередження шкоди середовищу, а й на їх відтворення (наприклад, на вирощування лісу). Якщо ж використовуються невідновлювані ресурси, в оцінку слід включати витрати на створения їх замінників. Оцінку родовища ресурсів за “змішаною” методикою можна назвати повними витратами ї позначити через з. Тоді оцінка одиниці природного рссурсу буде розраховуватись за формулою:

(5)

Витрати на освоєння нових земель можна розділити на три групи:

– на освоєіння боліт, мілководдя, водойм, чагарників, пісків, кам'янистих місць, солончаків, ділянок під дорогами, засипання ярів, будівництво комплексу споруд для захисту земель від ерозії тощо;

– на обробіток грунту, хімічну меліоращю, внесення органічних і мінеральних добрив, посів сільськогосподарських культур тощо;

В міру вичерпання вільних земель для сільського господарства виникає необхідшсть штучного відтворення грунту. Вже сьогодні існують його замінники (гідропоніка, аеропоніка тощо). Людство в майбутньому буде ширше вишуковувати можливості для задоволення своїх потреб у харчуванні за рахунок повноцінних замінників (наприклад, тих, що вирощуються в морі).

Оцінка освоєних сільськогосподарських угідь за відтворенням землі значно вища, ніж оцінка, розрахована за «витратою», «рентною» або «змішаною» методиками. Оцінка освоєння гектара землі — 47,72 тис. крб. - найбільш реально відображає витрати суспільства на майбутні 10 років. Така оцінка буде стимулювати виробника берегти землю, дасть змогу навіть стримувати розростання міст. Адже включення в кошторисну вартість будівництва промислового підприїмства оцінки сільськогосподарських угідь значно збільшить витрати на його спорудження. В результаті суспільство шукатиме менш цінні землі для будівництва або здійснюватиме реконструкцію застарілих підприємств, які б задовольііяли потреби суспільства в тій чи іншій продукції.

Чим більше родючих земель, чим менше їх використовується для несільськогосподарських потреб, тим більший час їх експлуатації в сільському господарстві. В цьому випадку витрати в будуть зменшуватися, що потягне за собою зниження ціни освоюваного гектара земельних угідь (ОПР). I навпаки, чим менше, тим більшою буде ОПР. В нашому прикладі при =10 оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь становить 42,72 тис. крб, а при /=20 становить 37,72 тис. крб. Крім того, в результаті нау-ково-технічного прогресу витрати В, Вч, Вз можуть дещо знизитись, що потягне за собою наступне зниження витрат 8, а отже, і ОПР. Водночас з розвитком технічного прогресу дещо збільшиться диференціальна рента, тому зросгуть витрати а, відповідно і ОПР.

Оскільки у сільськогосподарський обіг залучаються все бідніші землі, а вилучаються частіше родючі (і зменшується), вартість гектара сільськогосподарських угідь для суспільства буде зростати.

Розрахунок t повинен бути диференційований з урахувакрям відтворюваності ресурсів.

Для відтворюваних ресурсів (ліс, риба тощо) слід врахувати природний приріст (ПП) і об'єм видобутку (Тр) на рік. При цьому 7р/7/7, інакше через t років при 7р = const відтворювальний ресурс зникне. В цьому випадку буде розраховуватись за формулою:

(3.6)

де V — загальні запаси відтворювального ресурсу.