Реферат: Переломи та їх наслідки

Переломи кісток бувають закритими і відкритими, без зміщення і зі зміщенням кісткових відламків.

Прикмети . Різка біль, припухлість, кровопідтік, порушення руху в пошкодженій області, викривлення і вкорочення кінцівки, її рухомість поза суглобом. При прощупуванні місця перелому біль посилюється, і в цьому місці чується хруст. У випадку відкритого перелому з рани можуть стирчати відламки кістки.

Найголовніше при першій допомозі при вивихах і переломах – забезпечити нерухомість пошкоджених ділянок!

Перша допомога . Насамперед необхідно застосувати міри до зменшення болі і повного позбавлення руху (фіксації) кісткових відламків. Навіть незначне зміщення відламків може призвести до посилення болі, пошкодження судин і нервів.

Найпростіший метод фіксації: туго прибинтувати пошкоджену руку до тулуба, ногу – до здорової ноги.

Переломи у випадку правильно наданої першої допомоги заживають удвічі швидше.

Найбільш ефективний спосіб – накладення шин, спеціально для цього призначених або вже виготовлених з підручного матеріалу (дерев’яна планка, дошка, палка, лижа, зон і інші предмети). Шина повинна бути такої довжини, щоб захопити по крайній мірі два суглоби – вище і нижче місця перелому. Наприклад, при переломі гомілки шина повинна обов’язково щільно захоплювати гомілковостопний і колінний суглоби. При переломі крупних кісток (стегна, плечової кістки) необхідно фіксувати всі три суглоби кінцівки.

У випадку перелому стегна шина накладається від пахи і продовжується до стопи, дещо виступаючи за її край. Друга шина, більш коротка, накладається на внутрішню поверхню ноги від проміжності.

Перед накладанням шину слід обмотати бинтом, рушником, простирадлом і т.п. Шини прибинтовують по всій протяжності кінцівки. Зовнішня шина при переломі стегна, окрім того, прибинтовується у своїй верхній частині і до тулуба.

При переломах ребер для зменшення болі грудну клітку туго перев’язують бинтами, довгим рушником або простирадлом. Транспортують потерпілого в положення сидячи.

При переломах кісток тазу потерпілого варто покласти на тверду рівню поверхню зі зігнутими в колінах ногами, під коліна підкладають валик. Перед вкладанням область тазу у потерпілого туго бинтують. При транспортуванні потерпілого в лікувальний заклад ноги в колінах і в області гомілковостопних суглобів необхідно не туго зв’язати.

При переломах шийного відділу хребта фіксують голову потерпілого, вкладеного на ноші, наступним чином: довкола голови і під підборіддям накладають пов’язку, кінці якої міцно прив’язують до ручок нош.

Голову можна також фіксувати, обклавши її мішочками (наприклад, поліетиленовими) з піском. Вкладати потерпілого на ноші повинні декілька чоловік, фіксуючи тіло в суворо горизонтальному положенні руками в області шиї, спини, тазу, гомілок і стоп.

Надаючи першу допомогу при переломі хребта, пам ’ ятайте: навіть невелике зміщення хребців може призвести до травми спинного мозку і найважчих наслідків.

Пораненого з переломом грудного відділу хребта вкладають на спину на дошку, зняті двері, дерев’яний щит і т.п. і прив’язують. При відсутності таких засобів потерпілого акуратно вкладають на ноші і прив’язують його таким чином, щоб при транспортуванні тіло залишалося нерухомим.

Потерпілого можуть також переносити декілька чоловік на міцному простирадлі або одіялі, однак при цьому діяти потрібно синхронно, акуратно і дуже обережно. Категорично забороняється саджати потерпілого або ставити на ноги.

Якщо поранений знаходиться без свідомості, то його вкладають на живіт, підклавши під верхню частину грудної клітки і лоб валики (у випадку вдушення запавши язиком або блювотними масами).

В такому ж положенні транспортують потерпілого і при переломах поперекового відділу хребта .

При відкритому переломі спочатку оброблюється рана, накладається стерильна пов’язка, а потім вже приймаються міри по наданню повної нерухомості.

Переламану кінцівку не можна тягнути або повертати.