Реферат: Периферійні пристрої ПК
Завдяки цьому коефіцієнт використання апаратної частини ЕОМ різко зріс. З'явилися багатопультові системи — комплекси, що складалися з центральної ЕОМ і групи (до кількох десятків) відеотерміналів. Людина-оператор, яка працювала за пультом такого термінала, стала повним розпорядником ЕОМ. Насправді ж центральна ЕОМ квазіодночасно працювала з багатьма програмами, перемикаючись з однієї на іншу і приділяючи кожному терміналу кілька мілісекунд протягом секунди.
У 1971 р. був створений перший МП, тобто функціонально закінчений пристрій, здатний виконувати функції ЦП. Незважаючи на малу потужність першого МП, ця подія стала поворотним моментом в історії ОТ і не тільки. Надалі прогрес мікроелектроніки зумовив істотні зміни у верстато- й автомобілебудуванні, техніці зв'язку та ін. Вдосконалення технології, що спиралося на досягнення фундаментальних наук, успіхи оптики, точного машинобудування, металургії та інших галузей, дали змогу створювати МП з усе більшою кількістю елементів, розміщених на поверхні напівпровідникового кристала з усе більшою щільністю, а значить ще потужніші. Одночасно помітно зменшувалася собівартість МП.
У 1979 р. корпорація ІВМ відреагувала на появу ПК з деяким запізненням, але в 1980 р. виступила на ринку зі своїм ІВМ РС (PersonalComputer). Найважливішою особливістю цього комп'ютера була відкрита архітектура . Це означало, по-перше, можливість реалізації принципу взаємозамінності, тобто використання для складання ПК вузлів від різних виробників, але таких, що відповідали певним стандартам, і по-друге, можливість доукомплектування ПК, нарощування його потужності під час експлуатації. Це технічне рішення дало потужний поштовх індустрії ОТ. Подальші роки характеризуються швидким удосконаленням МП (щоп'ять років щільність розміщення елементів на напівпровідниковому кристалі зростала в 10 разів), запам'ятовуючих пристроїв (оперативних та накопичувальних), засобів відображення і фіксації даних при одночасному зниженні собівартості та цін.
Зрештою останні півтора десятиріччя ознаменовані найбільшим поширенням ПК у всіх сферах людської діяльності. Вони стали переважати також як апаратна база систем управління, витісняючи великі ЕОМ, що призвело до неприйнятного зниження рівня централізації управління та часткової втрати керованості об'єктами.
Збільшення ємності накопичувачів і зниження вартості зберігання даних зумовили розширення застосування баз даних у складі систем управління різного призначення, усвідомлення цінності баз даних. Тому виникла потреба надати доступ до інформаційних ресурсів багатьом користувачам. Цю потребу забезпечило створення локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), що сприяло підвищенню завантаження дорогих апаратних засобів (наприклад принтерів). Поява ЛОМ загострила потребу в ще більш потужних накопичуваних і процесорах, застосовуваних у мережних серверах.
Збільшення швидкодії процесорів та ємності ОЗП створило передумови для переходу до графічного інтерфейсу. Для ІВМ-подібних ПК це були спочатку графічна оболонка Windows, а потім — повноцінні операційної системи (ОС), наприклад Windows95,та ін. Одночасно все відчутнішим стало недовикористання обчислювальної потужності апаратної частини комп'ютера. Відродилася, правда, вже на новій основі, ідея багатозадачності . Вона втілена в нових ОС, так що, користуючись, наприклад, ОС Windows95, можна одночасно обробляти масив даних, друкувати результати попередньої програми і приймати електронну пошту.
Функціональне вдосконалення ЛОМ, підвищення їхньої надійності породило ідею створення мережних машин (мережних комп'ютерів –NetworkComputers,NС). їх репрезентують як «машини, повністю позбавлені індивідуальності», в яких немає власного програмного забезпечення (крім мінімуму, необхідного для початкового завантаження та встановлення зв'язку з сервером, тобто з центральною машиною ЛОМ), немає власних накопичувачів і, отже, власних даних. По суті, мережна машина є терміналом багатопультового обчислювального пристрою, реалізованого на нових елементній та програмній базах. Ентузіасти мережних машин передрікають поступову відмову від ПК, однак швидше всього встановиться динамічна рівновага між часткою мережних машин і ПК в оснащенні ІС.
Призначення і класифікація ПП
Основне призначення ПП - забезпечити надходження в ЕОМ із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ЕОМ у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на іншу ЕОМ, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ЕОМ.
ПП ЕОМ містять у собі зовнішні пристрої, що запам'ятовують, призначені для зберігання і подальшого використання інформації, пристрої запровадження-висновка, призначені для обміну інформацією між оперативною пам'яттю машини і носіями інформації, або іншими ЕОМ, або оператором. Вхідними пристроями можуть бути: клавіатура, дискова система, миша, модеми, мікрофон; вихідними - дисплей, принтер, дискова система, модеми, звукові системи, інші пристрої. З більшістю цих пристроїв обмін даними відбувається в цифровому форматі. Для роботи з різноманітними датчиками і виконавчими пристроями використовуються аналого-цифрові і цифроаналогові перетворювачі для перетворення цифрових даних в аналогові і навпаки.
Цифровий інтерфейс простіше в порівнянні з цифроаналоговим, але і для нього потребуються спеціальні схеми. Розрізняють послідовну і рівнобіжну передачу даних, необхідна синхронізація взаємодіючих пристроїв. Один із найбільше поширених стандартів RS-232C (Reference Standart №232 Revision C). Послідовні інтерфейси застосовуються для передачі даних на будь-які відстані. Проте на короткі відстані краще передавати дані байтами, а не бітами, для цього використовують рівнобіжні інтерфейси запровадження-висновка.
Пристрої введення
інформації
Клавіатура
З функціональної точки зору клавіатура являє собою сукупність певних даних, що сприймають натискування на клавіші і займають таким чином певні електричні кола. Створюються послідовності сигналів(по 1 байту), які передають процесору коди клавіш.
В залежності від кількості клавіш, клавіатури поділяють на:
· 84 – клавішні (83 для РС ХІ)
· 101 – клавішні (РС АІ)
· 104 - клавішні (спеціалізовані для Windows)
· Спеціалізовані
За конструктивним виконанням клавіатури бувають:
- Звичайні,
- Гнучкі.
Гнучкі клавіатури мають ергономічний дизайн, і призначені для створення комфортних умов при роботі користувача з ПК. Вони мають специфічне розміщення клавіш та спеціальні підставки для рук, що зменшує втомлюваність кистів рук користувача.
Найпоширенішим стандартом розміщення клавіш є “QWERTY”, що відповідає порядку розміщення клавіші в лівому верхньому куті алфавітної частини клавіатури. Відповідно до цього стандарту, всі клавіші на клавіатурі поділяють на групи:
- Алфавітно-цифрові(близько 50 клавіш з літерами, цифрами і спеціальними символами);
- Мала цифрова клавіатура (розміщена в правій частині клавіатури і використовується, в основному, в режимі “калькулятор”);
- Клавіші перемикачі:
- Num Lock – для включення малої цифрової клавіатури, у виключеному режимі ці клавіші мають призначення, вказане в нижньому реєстрі;
- Cars Lock – для включення режиму набору великих літер;
- Shift – переключає режим CarsLock на протилежний і дозволяє набирати символи над цифрами в алфавітно-цифровій клавіатурі;
- Scroll Lock – керує режимом прокрутки тексту на екрані і використовується лише в деяких прикладних програмах;