Реферат: Періодизація та історичне значення махновського руху
Дослідницька робота по вивченню історії махновського руху, його періодизації та історичного значення триває. Так, розкриваючи історичне значення селянського повстанського руху на Правобережній Україні у 1919 р., Нестеров О.В. (2001 р.) порівнює його з селянським рухом під керівництвом Н.І. Махна. Автор доводить, що в основі ідеології селянського руху як на Правобережній, так і на Лівобережній Україні «переважали соціальні чинники, а національні відігравали другорядну роль» [26] Підкреслюючи історичне значення руху, Нестеров О.В. вказує, що це була «широкомасштабна боротьба, в якій активну участь брали всі прошарки українського селянства» [27].
Цікавою особливістю у дослідженні запорізького вченого Чопа В.М. (2002 р.) є виділення періоду існування Гуляйпільської республіки (1917–1920 рр.). Автор досліджує суспільний устрій махновського руху, висвітлює його внутрішню політику, виконання власної політичної програми. Але, на наш погляд, виглядає недостатньо обґрунтовано умовивід Чопа В.М., що махновський рух мав шанс на можливість здобути українському народу волю, державність та демократичний лад [28].
Новими, цікавими ідеями була наповнена і зарубіжна історіографія. Економічні передумови селянсько-повстанських рухів взагалі і махновського зокрема були ґрунтовно розкриті італійським ученим Андреа Граціані. У своїй праці «Більшовики і селяни в Україні 1918–1919 рр.» (1997) автор досліджує процес перерозподілу земель внаслідок формування нових буржуазних відносин в українському селі [29]. Італійський історик зупиняється на соціально-психологічних аспектах махновського руху, що дає можливість найповніше розкрити значення повстанського руху під проводом Н.І. Махна.
Література
1. Тут і далі з певною долею умовності автор використовує щодо селянського руху на чолі з Н.І. Махном декілька дефініцій: «махновський рух», «повстанський рух», «селянська війна», які, з огляду на вищенаведену характеристику, постають у межах даної теми змістовно однорідними.
2. Див.: Верстюк В.Ф. Махновщина: штрихи к истории движения // Нестор Иванович Махно (Воспоминания, материалы и документы). – К.: РИФ «Дзвін», 199І. – С. 30.
3. Див.: Волк С.С. Нестор Махно в дни войны и мира // Махно Н.И. Воспоминания. /Под. ред. С.С. Волка. – М.: Республика, 1992. – С. 9, 10.
4. Див.: Історія України: Навчальний посібник / Редкол.: В.Д. Лановик та ін. – К., 1991.-С. 132.
5. Сургай Г.1. Завершення громадянської війни. Втрата Україною незалежності // Історія України: Курс лекцій. У 2‑х томах. Т. 2. – XX століття: Навч. посібник / Мельник Л.Г. та ін.-К., 1992.-С. 175–176.
6. Там само.‑С. 176–178.
7. Сургай Г.І. Завершення громадянської війни. Втрата Україною незалежності // Історія України: Курс лекцій. У 2‑х томах. Т. 2. – XX століття: Навч. посібник / Мельник Л.Г. та ін. – К., 1992. – С. 194.
8. Горак В.С. Директорія: потенціал і можливості політичного виживання // Україна XX сі. Проблеми національного відродження. – К. 1993. – С. 85–86.
9. Див.: Лазутин А., Кириченко В., Григорян А. От издателей // Аршинов П. История махновского движения (1918–1921). – Запорожье. Дикое поле, 1995. – С. 8.
10. Див.: Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К.: Либідь, 1999.-С. 541.
11. Див.: Волковинський В.М. Батько Махно. – К.; 'Гов. «Знание» Укр., 1992. – С. 29, 35; Волковинский В. Нестор Махно: легенды й реальность. – К.: Перліт продакшн ЛТД, 1994. – С. 231; Верстюк 13.Ф. Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918–1921). – К.: Наук, думка, 1992. – С. 24.
12. Див.: Верстюк В.Ф. Вказ. праця. – С. 336.
13. Див.: Верстюк В.Ф. Махновщина: штрихи к истории движения… – К., 1991.-С. 10–30.
14. Див.: Верстюк В.Ф. Махновщина: штрихи к истории движения… – К., 1991. – С. 12, 13.
15. Там само – С. 30.
16. Див.: Тимощук О.В. Анархо-комуністичні формування Н. Махна (вересень 1917 – серпень 1921 рр.). Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата історичних наук. – Запоріжжя, 1995. – С. 11. 17.
17. Див.: Аршинов П. История махновского движения (1918–1921) // Аршинов П. История махновского движения (1918–1921); Махно Н. Воспоминания; Дневник Г.А. Кузьменко. – М.: ТЕРРА; «Книжная лавка РТР», 1996.-С. 28, 31,33.
18. Волковинський В. Нестор Махно: легенди та реальність. – К., 1994. – С. 46.
19. Аналогічної точки зору дотримувався історик Д. Білий. Див.: Белий Д. Гражданская война й установление Советской власти на Украине. 1917–1921 гг. // Курс лекций по истории Украины. – Донецк, 1995. – С. 221, 226.
20. Див.: Король В.Ю. Історія України: навчальний посібник. – К., 1995. – С. 130, 134.
21. Див.: Король В.Ю. Історія України: навчальний посібник. – К., 1995. – С. 136.
22. Див.: Король В.Ю. Історія України: навчальний посібник. – К., 1999. – С. 220.
23. История Украины: Учебное пособие / Под общей ред. Р.Д. Ляха. – Донецк, 1999.-С. 244, 258, 259.
24. Шевчук 13. П., Тараненко М.Г. Історія Української державності. – К., 1999. – С. 222, 229, 297, 322.
25. Див.: Новітня історія України (1900–2000): Підручник / А.Г. Слюсаренко, В.І. Гусєв., В.П. Дрожжим та ін. – К., 2000. – С. 217, 218, 226.