Реферат: Підготовка руки дитини до письма

б) графічними – правильно зображувати окремі букви, склади, слова, писати букви з необхідним нахилом, розміщувати їх рівномірно в слові і в рядку , правильно з’єднувати, дотримуватися визначеної віддалі між словами;

в) орфографічними – правильно визначати звуковий і буквений склад слів, коментувати їх написання, самостійно добирати слова.

Навички письма і їх труднощі.

Зіставимо деякі навички письма:

1. Під час письма дитина тримає зошит похило.

2. Дитина нахиляється над зошитом.

3. Під час письма передпліччя обох рук на столі, дитина спирається на лікоть правої руки, працюють тільки пальці, дрібні м’язи п’ясті, права рука закриває нижню частину зошита.

Отже технічні навички письма мають свою специфіку, свої труднощі. Не менш складні і графічні навички. Щоб у дитини формувалася графічна навичка, в неї мають утворитися потрібні умовні рефлекси, асоціації між тим, що вона чує, уявляє, говорить, і тим, що відтворює (складом, словом, звуком). Щоб написати тільки одне слово, дитина повинна виконати цілий ряд операцій: аналізувати звуковий склад слова, встановити послідовність звуків у слові, уточнити звукофонеми, відокремити їх від близьких за звучанням, диференціювати збіг приголосних, швидко "перешифрувати" фонеми в графеми.

У процесі письма утворюються зв’язки між елементами мови й рухами, потрібними для їх позначення на письмі. Саме під час утворення цих зв’язків дитина зустрічається з великими труднощами, які зумовлюються високою рухливістю руки, пальців, п’ясті, передпліччя. Кожна ланка руки може рухатись досить швидко і в різних напрямках. Чим рухливі ший орган і чим більша кількість його частин з високою рухливістю бере участь у виконанні рухів, тим складнішими й різноманітнішими виявляються сигнали, які йдуть з периферії до рухового аналізатора, і тим важче забезпечити точність рухів.

Рухи руки гальмуються під впливом зовнішніх факторів: рух за інерцією, важкість самої руки, протидія паперу, одягу, тобто цілий комплекс силових взаємодій, які заважають точному виконанню руху. Щоб запобігти відхиленню руки, дитина мимоволі напружує м’язи, рука втрачає свою рухливість, виникають різні помилки. Отже, щоб дитина навчилася писати, вона насамперед повинна навчитися виконувати рухи легко, вільно, без зайвого м’язового напруження.

Не вміючи добре координувати рух руки, дитина часто механічно в пришвидшеному темпі виконує рухи вгору, вниз, праворуч, ліворуч, змінюючи при цьому не тільки положення руки, а й флангів пальців. І чим швидше вона намагається це зробити, тим очевиднішими стають її відхилення у зображенні певного символу. Форма, розмір, нахил, рух руки на рядку – все це вимагає від дитини зусиль напруження уваги і часу для засвоєння. Якщо за таких умов засвоюються неправильні навички, то виправити їх важко.

Особливості й труднощі письма полягають у необхідності одночасного розвитку рухів руки й очей. Виконання рухів контролюється, корегується, управляється шляхом зіставлення результату з метою руху.

На початкових етапах оволодіння письмом, коли в дитини ще відсутні кінестатичні уявлення, рухи контролюються зором. Педагог пише потрібну букву на дошці, пояснює спосіб дії. Дитина стежить зором, мисленно аналізує структуру букви, в корі головного мозку в неї утворюється модель буквеного знака, який треба відтворити в зошиті. Написання букви в зошиті також супроводиться зоровим контролем, відбувається зорове зіставлення написаного із зразком і коригування величини, форми, положення букви на лінійці та її окремих частин. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями як справа, зліва, вгорі, внизу, під лінією, на лінії, посередині рядка та інше. Орієнтування на сторінці зошита, утворення рефлексу на відношення, координація рухів руки, зору дається дитині досить важко.

Учитель має враховувати специфіку самого процесу письма, як складного комплексу дій для того, хто буде ним оволодівати, особливостей системи знаків, які має дитина засвоїти і набути навичок самостійного їх використання.

Першокласники опановують два алфавіта – друкований і писаний, а в алфавітах – накреслення малих і великих букв. Під час формування графічних навичок письма, як і будь-яких навичок, у корі великих півкуль голови дитини створюються відповідні нервові зв’язки, умовні рефлекси, асоціації між почутим, вимовленим і побаченим словом, складом, буквою. Одночасно з реагуванням на той чи інший знак-символ дитина має виконати ряд правил: сісти за парту відповідно до вимог гігієни; розташувати зошит, взяти ручку і тільки після цього, дивлячись на зразок, приступити до написання букви. Рухи під час зображення букв, складів, слів залежить від фізичного розвитку дитини, попередньої підготовки, взагалі психологічної готовності до навчання. Треба враховувати те, що в частини першокласників недостатньо розвинена права рука, пальці не можуть протягом тривалого часу виконувати необхідні рухи. Складність і багатоплановість дій при одночасному дотриманні декількох правил викликає у дітей напруження руки, а інколи і скованість усього тіла. Як наслідок рука втрачає свою рухливість, письмо уповільнюється, а вимога вчителя писати швидше приводить до гірших, а не кращих результатів. Тому в першому півріччі для першокласників письмо має бути повільним. Таку вимогу ставив К.Д. Ушинський, перед учителями, які навчали дітей 8-9 річного віку. Він радив зразу міцно закладати основи навичок письма, закріплюючи звичку до правильного сидіння "Всі ці звички надзвичайно важливі для здоров’я дитини і для ходу самого навчання. Вони набагато легше засвоюються дітям тепер, при перших легких завданнях, ніж пізніше, коли ці завдання стануть досить складними і займуть всю увагу дитини… Навчивши дитину триматися прямо, ми збережемо дуже багато часу пізніше, позбавимо себе від необхідності безперервних зауважень".

2. Підготовка руки дитини до письма

2.1 Вправи для підготовки руки

Корисними вправами для підготовки руки дитини до письма є декоративне малювання фарбами та олівцями на обмеженому просторі, зорові й слухові диктанти, які проводяться у першокласників. Розвивають дрібні м’язи руки і дидактичні ігри з дрібними дидактичними матеріалами: паличками, соломинками, кульками, втулками та іншим. Також для дітей вводяться спеціальні вправи, покликані підготувати руку до письма: навчити безвідривних рухів, орієнтування в зошиті тощо. Отже підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток:

- п’ясті руки й дрібних м’язів пальців;

- координації рухів руки, пальців, очей, передпліччя;

- окоміру (вміння визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей контролю свідомості);

- просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над і під лінією, між лініями);

- плавності, точності й ритму рухів;

- уміння проводити протягом 0,5 хв безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.

2.2 Система вправ

Відповідно до програми подано систему вправ з підготовки руки дитини до письма. Так, у першому кварталі дітям пропонуються вправи на проведення прямих і похилих, ламаних, вертикальних і горизонтальних ліній; у другому – вправи на проведення округлих, на півовальних, овальних ліній; вправи третього кварталу мають підготувати руку дитини до безвідривного проведення ліній. Вправи передбачають вправляння дітей у різних видах штриховки. Штрихування прямими лініями (вертикальними і горизонтальними), штрихування геометричних фігур (квадрата, прямокутника, трикутника) та предметів прямокутної, квадратної, циліндричної форми. Штрихування похилими лініями геометричних фігур і предметів овальної форми. Штрихування уривчастими короткими лініями геометричних фігур, кола, овала, предметів прямокутної та овальної форм.

Штрихування на півовалами предметів овальної форми (шишка, рибка, качан кукурудзи).

Штрихування спіральними лініями предметів круглої і овальної форми (коло, овал, слива, вишня, жолудь..)

Штрихування лініями з петлями трикутника, овала, кола.