Реферат: Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
Під час революції 1905-1907 рр. свідоме українське студентство, крім безпосередньої участі у революційних подіях, взяло найактивнішу участь в національно-громадському житті. Виступи вузівської молоді носили вже, як правило, характер політичного протесту. Це колективне непідкорення адміністрації, масова відмова відвідувати заняття, проведення сходок, відкриті протести проти дій монархічно налаштованої професури, засудження реакційних законоположень уряду.
Царизм вів постійну боротьбу зі студентством, використовуючи реакційні організації, монархічні видання, вдаючись до провокацій, арештів та заслання.
Після 1905 – 1906 рр. українські студентські громади прагнули стати незалежними від політичних організацій і зосередити свою активність в професійно-студентській площині. Чисельність їхніх членів значно збільшується, а діяльність поступово легалізується.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Лисяк-Рудницький І. Структура української історії в ХІХ ст. //Історичні есе в 2 т. – Т. 1. – С. 199;
2. Сарбей В.Г. Національне відродження України //Україна крізь віки в 15 т. Т. 9. – К., 1999. – С. 187-209; Вєтров Р.І., Донченко С.П. Політичні партії в Україні в І чверті ХХ ст. (1900-1925). – Дніпропетровськ –Дніпродзержинськ, 2001. – 245 с.; Павко А.І. Політичні партії та організації в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: методологія, історіографія, проблеми, перспективні напрямки наукових досліджень. – К., 2001. – 112 с.; Фартушний А. Українська національна ідея як підстава державотворення. – Львів, 2000. – 308 с.;
3. Берендєєв О. Студентський рух у Києві: 1895 – 1908 //Історія в школі. – 1998. - № 3. – С. 42-44; Бабіна О. Молодіжний рух за поліпшення гімназичної освіти (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) //Рідна школа. – 1998. - № 7/8. – С. 74-75; Левицька Н.М. Студентство в національно-визвольному русі України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – К., 1998. – 25 с.;
4. Центральний державний історичний архів, м. Київ (далі – ЦДІАК України). – Ф.311. – Оп.1. – Спр.5. – Арк. 247-248;
5. Марахов Г.И. Киевский университет в революционно-демократическом движении (1834-1984). – К., 1984. – С. 112;
6. Ткачуков І.П. Репресії на Україні за царату. Харківщина. – Харків, 1929. – С. 16;
7. Державний архів м. Києва. – Ф.16. – Оп.469. – Арк. 2-3;
8. Рада. – 1906. – 7 листопада. – С. 2;
9. Рада. – 1906. – 9 грудня. – С. 4;
10. Записка об украинском движении за 1914-1916 годы с кратким очерком истории этого движения, как сепаратистского революционного течения среди населения Малороссии. – Б. м., 1916. – С. 27;
11. Щеголев С.Н. Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма. – К., 1912. – С. 163;
12. Рада. – 1906. – 20 грудня. – С. 2;
13. Рада. – 1906. – 3 жовтня. – С. 3;
14. Україна. – 1907. – Т. 1. – Кн. 1. – С. 20;
15. Рада. – 1906. – 26 жовтня. – С. 4;
16. Нова громада. – 1906. - № 12. – С. 153;
17. Грушевский М. Вопрос об украинских кафедрах и нуждах украинской науки. – Спб., 1907. – С. 3;
18. ЦДІАК України. – Ф.321. – Оп.1. – Спр.238. – Арк. 92-94;
19. Дорошенко В. Українство в Росії: новійші часи. – Відень, 1916. – С. 71-75;
20. Ткачуков І.П. Вказана праця. – С. 17;
21. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1919. – С. 536.