В таборі під Норичем була вироблена так називана Маусхолдська програма повсталих, переданому уряду у вигляді петиції. Основні вимоги цієї програми були спрямовані проти великих землевласників: зниження ренти, заборона перетворювати фрігольд у копігольд, позбавлення лордів права користуватися общинними угіддями, знищення маноріальних судів, ліквідація залишків феодальної залежності.

Програма, підписана ватажком повсталих Робертом Кетом і передана парламенту. Програма складається з 29 статей, розташованих досить непослідовно. Статті, що відбивають подібні питання, перемежовуються з іншими, доповнюються новими деталями, висловлена в них думка зненацька розвивається в наступних статтях. і т. д. В основному, програма спрямована проти великих землевласників.

У статтях 5, 6, 14, 27 присутні вимоги селян знизити земельну ренту, мито й інші побори, скасувати несправедливі закони й відновити ті, які діяли в перший рік царювання Генріха VII (власне кажучи, до династії Тюдорів). У статтях 3, 11, 29 яскраво відбиті вимоги селян позбавити лордів права користування общинними пасовищами.

У статтях 2 й 9-вимоги зобов'язати лордів майорів дотримувати встановленого права й самим сплачувати "вільні ренти" й інші внески, а не перекладати їх на власників землі. У статті 1 селяни просять короля застосовувати всі закони проти обгороджень, але залишити в силі ті обгородження, які були здійснені для технічних культур. Це виключення говорить не тільки про помірний характер програми, але й про вплив на її складання заможних селян, що почали огороджувати свої землі.

Стаття 16 виражає надію, що буде покладений кінець ще збереженому подекуди в Англії кріпосному праву. Ряд статей присвячений церковним питанням. У них виражене бажання повністю скасувати церковне землеволодіння (ст. 4), "усяку церковну десятину", змусити духовних осіб задовольнятися встановленою оплатою й виконувати за одержуваний ними доход свої обов'язки "проповідника й учителі" (ст. 20, 22).

Цікава стаття 13. У програмі немає вимоги знищити феодальну земельну власність і передати землю селянам, але в статті 13 виражене прагнення селян звільнитися від феодальних пережитків .- знищити маноріальний суд і передати його в руки короля. Повсталі вірили, що тим самим вони одержать право "спокійно користуватися общинними вгіддями й всіма вигодами".

Маусхолдську програму цікаво зрівняти із програмою "12 статей". У той час як остання першорядне місце відводить скасуванню кріпосного права, у програмі Кета цьому приділене незначна увага, тому що в цей час в Англії кріпосне право майже зникло. Крім того, програма "12 статей" містить витримки з євангелія й часто посилається на божественне право. У програмі Кета таких місць майже не має, за винятком статті 16.

Примітно, однак, що в цій програмі були відсутні вимоги знищення дворянської земельної власності й всіх форм поземельної залежності селян, а також передачі їм у власність земельних наділів. Селяни просили короля лише виконати всі статути Тюдорів проти обгороджень, але не забороняти обгородження, зроблені для розведення шафрану - вигідної технічної культури. Це виключення, а також помірність вимог були наслідком впливу заможних селян, що брали участь у виробленні програми, які самі починали огороджувати землю з метою підвищити доходи свого господарства. Кілька інших статей виражали інтереси дрібних дворян.

Зрозуміло, ця програма не могла задовольнити найбідніші шари повсталих селян і міського плебсу. Під час подій в Уіндемі було висунуто вимогу встановити рівність всіх людей у користуванні благами природи. "Ми, - заявляли селяни, - знесемо огорожі, засиплемо канави й дамо можливість кожному користуватися общинним пасовищем. Ми бажаємо вільного, однакового й рівноправного користування всіма речами". Деякі учасники повстання пропонували ввести навіть спільність майна.

Уряд, прагнучи виграти час, щоб зібрати сили, необхідні для придушення повстання, пообіцяло задовольнити частину вимог селян. Однак повсталі не розходилися. Більше того, вони взяли Норич, і незабаром їм удалося розгромити посланий проти них загін урядових військ. Але їхнього наміру з'єднатися з повсталими в Девонширі й Корнуоллі виявилися, безуспішними, і облога Ярмута, почата загонами Кета, теж закінчилася невдачею. Після придушення повстання в Південно-Західній Англії в Норфолк проти Кета була спрямована більша армія, посилена загоном німецьких й італійських найманців, а також місцевим ополченням норфолкських і сеффолкських дворян. Скориставшись боротьбою, що підсилилася, серед городян, урядові війська взяли Норич. У цей час й у таборі повсталих загострилася боротьба між радикальними й помірними елементами, очолюваними Кетом, що навіть спробував покинути табір. Але ця спроба була зірвана рядовими учасниками повстання, що вимагали рішучих дій.

Висновки

Наостанок слід зазначити, що повстання яке за масштабами було другим після повстання Уота Тайлера теж закінчилося поразкою.

27 серпня 1549 р. відбувся бій, у якому армія селян була розгромлена урядовими військами. Напередодні повсталі залишили свій укріплений табір у лісі й прийняли бій у долині, де виявилися беззахисними проти кіннот німецьких найманців. Кет біг з поля бою ще до його результату. Після розгрому селянських загонів дворяни вчинили криваву розправу над повсталими. Взяті в полон Роберт і Вільям Кет були повішені.

У другій половині XVI ст. селянські виступи проти обгороджень проходили в ряді інших графств. Боротьба англійських селян за землю в XVI ст. в цілому була прогресивною боротьбою за буржуазно-селянський аграрний переворот, за вільне від гніта феодалів селянське господарство. Це забезпечило б найбільш швидкий розвиток продуктивних сил у країні йстворило б для народних мас найбільш сприятливі з усіх можливих при товарному виробництві умови існування. Але ця боротьба зазнала поразки, тому що виступу англійських селян, як і всякому селянському руху, були властиві риси, що послабляють його: стихійність, недостатня свідомість, локальний характер виступів.

Крім того, що формувалася буржуазія звичайно виступала союзником нового дворянства, а різні в майновому відношенні шари селян по-різному ставилися до боротьби з обгородженнями й до питання про землю.

Список використаної літератури

1. История крестьянства в Европе. – М., 1985.

2. История Средних векав (ХV – ХVІІ вв.): Хрестоматія, ч. ІІ / Сост. В. Степанова, Я. Шевеленко. – М., 1981.

3. История средних веков /под ред. Абрамсон М.Л./. – М., 1980.

4. История средних веков. В 2 т. Т. 2 / Под ред. З. Удальцовой и С. Карпова. – М., 1991.

5. Сапрыкин Ю. Социально – политические взгляды английского крестьянства в ХІV – ХVІІ вв. – М., 1972.

6. Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. – М., 1968.

7. Штокмар В. экономическая политика английского абсолютизма в эпоху его расцвета. – Л., 1962.