Реферат: Правові проблеми приватизації в Україні

Недостатнє законодавче і нормативне забезпечення приватизаційних процесів, та й не тільки їх, викликане скоріше всього такими двома чинниками: по-перше, відсутністю належного досвіду у законотворенні і надто великим впливом політичних факторів на цей процес; по-друге, механічним використанням норм зарубіжного права на території України. До цих основних чинників можна також віднести досить відчутний правовий нігілізм населення, що стосується і структур, і підприємницьких кіл.

Важливо, щоб в Україні сформувалась думка про приватизацію як необхідну, але не визначальну умову подальшого підвищення ефективності роздержавлених підприємств. Адже приватизація не повинна здійснюватись задля самої приватизації, вона виступає тільки основою для подальшої більш ефективної діяльності підприємств в умовах конкурентної економіки, формуванні підприємницького сектора в народному господарстві України.

1. 2. Закон України “Про Підприємництво”.

Одним із найважливіших законів, який забезпечує можливість існування та регулює економічно-правові відносини діяльності малого бізнесу в Україні є закон “Про Підприємництво”. Зокрема згідно з цим законом -“Підприємництво здійснюється на основі наступних принципів:

· вільний вибір видів діяльності;

· залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян;

· самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

· вільне наймання працівників;

· вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

· самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.

Підприємництво в Україні, згідно з цим законом, може здійснюватись у будь-яких організаційних формах на вибір підприємця. В законі чітко визначено хто саме є суб‘єктом підприємницької діяльності, та засади на яких грунтуються стосунки суб‘єкта підприємництва із державою. Причому, згідно з законом, “Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природніх та інших ресурсів. Держава гарантує недоторканість майна та забезпечує захист права власності підприємця”.

Водночас, згідно з законом, органи Державного управління будують свої відносини з підприємцями, “використовуючи податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій”.

Законом також передбачено, що “з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та нежилі приміщення, законсервовані й недобудовані об‘єкти та споруди, невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності”.

Законом України “Про Підприємництво” забезпечено головні принципи підприємницької діяльності в Україні та передбачено необхідність проведення роздержавлення економіки країни.

1. 3. Закон України “Про приватизацію майна невеликих державних підприємств”(Закон про малу приватизацію).

1. 3 .1. Програма малої приватизації.

Закон про приватизацію майна невеликих державних підприємств встановлює правовий механізм приватизації невеликих підприємств або окремих структурних підрозділів. У своїй роботі я користувався цим законом із внесеними до нього змінами та доповненнями до 26 лютого 1996-го року. Згідно з цим законом, приватизовуються:

Покупцями об‘єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”. Об‘єкти малої приватизації (МП) можуть бути придбані покупцями, які мають право брати участь у приватизації, згідно з цим законом, за рахунок власних і позичених коштів, а також приватизаційних паперів.

З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства органами приватизації здійснюється його підготовка до продажу. Для виконання цього органи приватизації можуть залучати до продажу спеціалістів (регіональних фондів підтримки підприємництва, Міжнародної Фінансової Корпорації тощо).

Процедура продажу об‘єктів МП розпочинається із публікації відповідною радою народних депутатів переліку об‘єктів, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу працівниками даного підприємства. До того ж покупці можуть до відповідного органу приватизації подати заяву про включення певного підприємства до одного із зазначених переліків об‘єктів, додаючи інформацію про себе, пропоновані умови купівлі та експлуатації підприємства і спосіб розрахунку.

1 .3 .2 . Продаж об‘єкта малої приватизації шляхом викупу (працівниками цього об‘єкта).

Викуп об‘єктів малої приватизації працівниками цих об‘єктів провадиться за наступних умов:

* включення до переліків об‘єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, створення ними товариства покупців, яке б об‘єднувало не менше як 50 відсотків працюючих;

* подачі заяви про приватизацію не пізніше як за 15 днів з дня опублікування переліку об‘єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

* викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених саттею №17 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”.

Органи приватизації організовують проведення інвентарізації майна об‘єктів МП, в ході якої визначається відновна вартість наявних основних фондів та оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості підриємства. Ціна продажу об‘єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу та початкова ціна продажу об‘єкта МП на аукціоні, за конкурсом визначається чк сума відновлюваної вартості наявних основних фондів і вартості оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості.

Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим ним представником відповідного органу приватизації. Цей договір включає назву підприємства; відомості про продавця та покупця; остаточну ціну продажу об‘єкту на аукціоні, за конкурсом, або розмір викупу; взаємні зобов‘язання покупця та продавця; умови внесення платежів та банківські реквізити сторін. Після виплати повної ціни продажу об‘єкта, або передбаченого договором першочергового внеску уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі майна державного підприємства.

У законі 13-тою статтєю була передбачена заборона відчуження (продажу, безоплатної передачі тощо) викупленого об‘єкту приватизації до введення національної валюти. Але на сьогодні Україна вже має власну валюту - гривню, тому можна зробити логічний висновок про можливість перепродажу прватизованих малих підприємств зацікавленим фірмам, що може слугувати певним стимулом для їх власників щодо підвищення рентабельності МП.

1 .3 .3 . Продаж об‘єкта малої приватизації на аукціоні та за конкурсом.