Реферат: Предмет судової промови
Труднощі й помилки у визначенні необхідного факту доказування виникають тоді, коли диспозиція норми матеріального права має відносно визначений характер. Це норми, якими врегульовані питання про виселення за неможливістю сумісного проживання, про розподіл майна подружжя та ін., при застосуванні яких повинні враховуватися «груба необережність самого потерпілого», «майнове становище», «інтереси неповнолітніх дітей чи інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу» (ст. 454 ЦК, ст. 29 Кодексу про шлюб і сім'ю та ін.)'.
Виступаючи з судовою промовою в адміністративних справах, учасники розгляду повинні з'ясувати:
• чи було вчинено адміністративне правопорушення;
• чи винна дана особа в його вчиненні;
• чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
• чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення до товариського суду, громадської організації;
• інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Предметом судової промови в суді другої інстанції при розгляді справи в касаційному порядку є:
• критика або обгрунтування правильності вироку чи рішення;
• обгрунтування касаційного подання чи касаційної скарги або їх критика;
• аналіз і оцінка додаткових матеріалів;
• пропозиції про винесення певної ухвали касаційної інстанції. Таким чином, до змісту судової промови обов'язково входять ті елементи, які утворюють її предмет. Одначе слід мати на увазі, що на зміст і форму судової промови великий вплив мають характер і обсяг справи, особа ритора, судова аудиторія. Особа промовця і судова аудиторія визначають певну побудову і виклад судової промови. Як немає однакових справ і людей, так не може бути і однакових судових промов.
Вільне володіння формами судової промови є мистецтво, яке, як і всяке інше мистецтво, може набути у деяких риторів трафарету. Головними в судовій промові є її зміст і думки ритора.