Реферат: Прикладне програмне забезпечення
Рівні зв’язку графічних стандартів
Основна проблема при встановленні графічних стандартів і спеціальних вимог складається з того, щоб вони отримали міжнародне визнання. В даний час уже існують деякі домінуючі стандарти, які прийняті багатьма фірмами. Реалізація цих стандартів на різних рівнях займаються такі крупні організації, як ANSI (Американський Національний Інститут Стандартизації) і ISO (Міжнародна Організація по Стандартизації).
Рівні зв’язку графічних стандартів показані на мал.1 і можуть бути класифіковані наступним чином:
а) Зв’язок між графічними утилітами і пристроями графічного виводу (наприклад, плоттерами, дисплеями та ін.). Найбільш важливим стандартом цієї категорії є стандарт VDI (Інтерфейс Віртуального Пристрою). І хоча в даний час він перейменований в CGI (Інтерфейс Комп’ютерної Графіки), цей термін все ще використовується в деяких публікаціях.
Рис. 1. Рівні зв’язку графічних стандартів
б) Зв’язок між прикладними програмами і графічними утилітами.
Найбільш поширеним стандартом цього типу є GKS (Графічна Коренева Система), розроблена у ФРН в 1979 р. GKS представляє собою набір графічних стандартів, які забезпечують інтерфейс між прикладним графічним забезпеченням і графічними утилітами будь-яких систем САПР, дуже схожа на більш ранній американський стандарт CORE, який все ще використовується деякими розробниками САПР. Зовсім недавно був представлений на розгляд стандартів PHIGS (Програмістський Ієрархічний Графічний Інтерфейс) з метою усунення деяких обмежень на сучасних GKS. Розвинуті засоби, які описують PHIGS, включають більш складні ієрархічні структури графічних даних і дані трьохмірної геометрії.
в) Зв’язок між різними системами САПР. Важливе місце тут займає стандарт IGES (Стандартний протокол Обміну Графічною Інформацією), який розроблявся в 1979-1982 рр. і пройшов часткову адаптацію в інституті ANSI.
IGES – стандартний формат кодування даних САПР/АСТПП, які можуть бути повністю незалежні від будь-яких систем. Така незалежність забезпечує можливість обміну графічними і виробничими даними між різними системами. В даному форматі різні типи даних класифікуються в термінах сутностей, які можуть належати до однієї з трьох категорій:
1. геометрії (точки, відрізки, дуги, вузли кінцевих елементів і т.п.);
2. анотації (типи розмірів, осьові лінії, стрілки і т.п.);
3. структури (геометричні групи, макровизначення, циркулярні масиви і т.п.).
Рис.2. Зв’язок через формат IGES.
На рис.2 показана ідеологія обміну даними в форматі IGES.
Щоб використовувати IGES, кожна система САПР/АСТПП оснащується двома транслюючими програмами: пре процесором і пост процесором. Для передачі даних з однієї бази даних САПР першої системи і засобами пре процесора перетворюються в набір сутностей формату IGES. Потім ці незалежні дані в форматі IGES передаються пост процесору другої системи. І на кінець, постпроцесор транслює сутності IGES в ті дані, з якими працює остання система.