Реферат: Принцип незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану
Однак, непослідовне реформування судової-правової системи України лише частково усунуло існуючі проблеми щодо здійснення правосуддя. Разом з тим, у ході судової реформи невирішена низка проблем. До них можна віднести, зокрема: залежність суддів від голів судів та органів виконавчої влади, недостатнє фінансування судової влади, відсутність демократичного та прозорого порядку формування судової влади, неналежний рівень кваліфікації та безвідповідальність багатьох суддів. Таким чином, Концепцію вдосконалення судоустрою та судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затверджену Указом Президента України від 10 травня 2006 року, можна вважати намаганням влади добитися впорядкованості та ефективності в подальшому проведенні реформи судово-правової системи.
За роки незалежності Азербайджану також було прийнято чимало нових законодавчих актів, якими передбачено систему судоустрою, засади здійснення судочинства, правовий статус суддів, незалежність і недоторканність суддів, гарантій їх реалізації, права на ефективний та справедливий судовий захист. Значним кроком в утвердженні незалежності суддів та судових органів було прийняття Конституції Азербайджанської Республіки від 27 листопада 1995 року. Конституція визначає Азербайджан як демократичну правову державу, передбачає реалізацію державної влади шляхом поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. В ст. ст. 127, 128 Конституції Азербайджанської Республіки передбачено, що судді незалежні та недоторканні, підкоряються лише Конституції і законам Азербайджану, незмінні протягом строку своїх повноважень. Судді розглядають справи неупереджено, справедливо, з дотриманням юридичної рівноправності сторін, на підставі фактів та відповідно до закону.
Конституційний принцип незалежності суддів знайшов своє підтвердження у таких законах Азербайджану як „Про суди і суддів" від 10.07.1997 р., "Про Судово-правову Раду" від 28.12.2004 р., „Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" від 11.12.1998 р., „Про відшкодування шкоди, завданої фізичним особам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 29.12.1998 р., „Про оскарження до суду рішень, дії (бездіяльності), що порушують права і свободи громадян" від 11.07.1999 р., „Про державне обов'язкове особисте страхування працівників суду та правоохоронних органів" від 05.10.1999 р., Кримінально-процесуальному кодексі від 30.12.1999 р., Указі Президента Азербайджану "Про вдосконалення судової системи" від 19 січня 2006 року.
Проблеми незалежності суддів і судової влади в різні періоди були предметом дослідження вчених України та Азербайджану, але наукове порівняльно-правове дослідження принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі не проводилось. Закріплення в законодавстві України та Азербайджану гарантій принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі не тільки з урахуванням відповідних міжнародно-правових документів, а й вивчення, аналізу правових актів інших країн є запорукою для організації і здійснення незалежного, об’єктивного та справедливого судочинства. Саме цим і обумовлена актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт і тематики кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, затвердженого вченою радою Академії адвокатури України від 11.02.2002 р. (протокол № 2).
Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від 31 жовтня 2005 р. № 3.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз міжнародно-правових актів, правових актів України та Азербайджану щодо незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі, визначення організаційно-правових і процесуальних гарантій цього принципу, теоретична розробка і наукове обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та практики його реалізації.
Для досягнення зазначеної мети ставилися та вирішувалися такі завдання:
1) провести історико-правове дослідження розвитку принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України;
2) дослідити становлення та еволюцію принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі Азербайджану;
3) проаналізувати та порівняти законодавства України та Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів в кримінальному процесі;
4) проаналізувати опубліковані в юридичній літературі підходи щодо розуміння сутності досліджуваного принципу, визначення поняття, змісту і значення його в кримінальному процесі;
5) всебічно дослідити зв'язок та співвідношення принципу незалежності і недоторканності суддів з іншими конституційними засадами судочинства;
6) проаналізувати систему гарантій принципу незалежності і недоторканності суддів в Україні та Азербайджані;
7) дослідити рівень відповідності встановлених в законодавстві України та Азербайджану юридичних гарантій принципу незалежності і недоторканності суддів у практиці кримінального судочинства;
8) з'ясувати відповідність встановлених в законодавстві України та Азербайджану процесуальних гарантій принципу незалежності й недоторканності суддів згідно з міжнародно-правовими актами та їх зобов’язаннями перед Радою Європи.
9) розробити рекомендації щодо удосконалення законодавства України та Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів, та з урахуванням зазначеного зробити й обґрунтувати наукові висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства обох країн з метою реального забезпечення даного принципу в кримінальному судочинстві.
Об’єкт та предмет дисертаційного дослідження. Об’єктом дослідження є комплекс правовідносин, що окреслюють становлення, еволюція та сучасний стан принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану.
Предметом дослідження є правові норми, що врегульовують реалізацію принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі, наукові підходи з розуміння проблем цього принципу, норми національного законодавства обох країн щодо встановлення гарантій незалежності суддів.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження включає як загальнонаукові методи, так і спеціальні методи дослідження. Загальний метод наукового пізнання – діалектичний – дав можливість проаналізувати суспільні і правові явища, що охоплюються проблематикою дисертації, у розвитку, взаємозв’язку і взаємообумовленості. У першому розділі дослідження застосовано історико-правовий метод (становлення та розвиток принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану). Системно-структурний аналіз (визначено поняття і зміст принципу незалежності і недоторканності суддів, співвідношення з іншими конституційними засадами, реалізація встановленої системи гарантій цього принципу у кримінальному процесі України та Азербайджану). Порівняльно-правовий (було вивчено, проаналізовано та з’ясовано положення міжнародно-правових актів, національне законодавство України та Азербайджану про підходи щодо вирішення існуючих проблем незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі, проведено порівняльно-правове дослідження). Статистичний (вивчена динаміка кількісних змін складу судів, наявність вакантних місць). Соціологічний (анкетування професійних суддів в Україні та Азербайджані щодо проблем їх незалежності і недоторканності).
Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці таких вчених, як Абросімова О.Б, Агеєва Г.Н., Адушкін С.Ю., Акішєва Ж.Л., Алексєєва Л.Б., Алексєєв М.С., Альперт С.А., Божьев В.П., Бойков О.Д., Бринцев В.Д., Варфоломеєва Т.В., Васьковський Є.В., Вікторський С.І., Владимиров Л.Є., Гринюк В.О., Гончаренко В.Г., Грошевой Ю.М., Гуценко К.Ф., Дейтріх В.Ф., Ершов В.В., Завадський В.Р., Зарудний С.І., Кістяківський О.Ф., Клеандров М.І, Коні А.Ф., Кононенко В.І., Кучинська О.П., Лебедєв В.М., Максімов Н.Р., Маляренко В.Т., Марочкін І.Є., Михєнко М.М., Михайленко О.Р., Михайленко П.П., Михайловський І.В., Молдован В.В., Москвич Л.М., Муравйов М.І., Назаров І.В., Нор В.Т., Петрєнко В.М., Петрухін І.Л., Погорілко В.Ф., Подкопаєв С.В., Полянський М.М., Попелюшко В.О., Прилуцький С.В., Решетников Ф.М., Савицький В.М., Селіванов В.М., Сиза Н.П., Смирнов О.В., Стефанюк В.С., Сусло Д.С., Тальберг Д.Г., Фойницький І.Я., Хавронюк М.І., Чангулі Г.І., Чельцов-Бебутов М.О., Чепурнова Н.М., Шибіко В.П., Шишкін В.І., Штогун С.Г., Шумило М.Є., Юсупова С.О. та інші.
Емпіричну базудисертаційного дослідження складають: 1) статистичні дані Верховного Суду України, Верховного Суду Азербайджану; 2) результати анкетування 82 суддів місцевих судів і суддів Верховного Суду України та 57 суддів районних судів і суддів Верховного Суду Азербайджану.
Нормативну базу дисертаційного дослідження становлять норми міжнародно-правових актів, зокрема: Загальна декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Європейська хартія про статус суддів (1998 р.), Основні принципи незалежності судових органів (1985 р.), Рекомендації R (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи про незалежність суддів (1994 р.), положення конституцій та законодавства України та Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів, практика Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України та Конституційного Суду Азербайджану, Верховного Суду України та Верховного Суду Азербайджану.
У процесі дисертаційного дослідження були використані нормативні акти, які застосовувалися в різні історичні періоди в кримінальному процесі України та Азербайджану, також були проаналізовані нормативно-правові акти, прийняті в зв’язку з адміністративно-судовими реформами в Російській імперії 1864–1866 роки, конституції і законодавчі акти колишнього СРСР, УРСР та АРСР.
Питанням незалежності суддів і судової влади присвячено чимало наукових праць в Україні (В.Т. Маляренко, М.М. Михеєнко, В.В. Молдован, П.П. Пилипчук, В.М. Селіванов, Л.М. Москвич, І.Є. Марочкін та інші). Проблемам незалежності суддів та підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України присвячено дисертаційне дослідження В.О. Гринюка. В цій роботі проаналізовано суть і дію принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України.
Проблеми незалежності суддів в різні періоди були предметом наукового дослідження ряду вчених Азербайджану (М.А. Джафаркулиев, М.А. Зейналов, І.В. Веліев, С.Н. Мовсумов та інші).
Однак наукове порівняльно-правове дослідження принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі не проводилось.
Наукова новизна одержаних результатів визначається самою темою дисертації, а також сукупністю завдань дослідження і засобів їх вирішення. Робота є першою спробою на монографічному рівні дослідити становлення та розвиток принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі України та Азербайджану. Також піддати комплексному дослідженню проблеми гарантій їх реалізації в порівняльно-правовому аспекті.
Підсумком дослідження стали отримані дисертантом такі наукові результати: