Реферат: Проблеми довкілля 2

Охорона природи має проводитись лише в поєднанні з сільським господарством, оскільки тут можуть урівноважитись найзначніші за площею екосистеми. Важливимивимогами є:

· уникання будь-якої інтенсифікації викори­стання;

· обмеження розмірів, широкі смуги околиць;

· розширення сівозмін з місцевими видами та сортами замість централізовано вирощу­ваних високопродуктивних видів;

· скорочення застосування добрив;

· недопущення виливання рідкого гною на сільськогосподарські площі, замість цього - кругообіг органічних відходів;

· підтримка природних методів господарю­вання;

· перехід від грошової допомоги виробництву до допомоги, пов'язаної з певними місцями;

· врахування досягнень сільського господар­ства для забезпечення природного балансу.

Правове забезпечення екологічної безпеки

Екологічний злочин - соціально небезпечні дії, спрямовані на знищення життя чи середо­вища. За такі злочини передбачені жорсткі санкції, іноді навіть до ув'язнення на все життя.

Правовий метод охорони довкілля ґрунтується на здатності права визначати:

· міру можливого (власне право громадянина);

· міру належного (обов'язки громадянина);

· міру відповідальності (відповідальність громадянина)

поведінки людей, підприємств або дер­жав. Норми екологічного права є обов'язковими, якщо вони формально встановлені та закріплені законом і підкріплюються методами державного примусу.

Право в сфері довкілля зародилося ще в сивій давнині. Спочатку закони охороняли об'єкти природи як одну з форм приватної власності. Такого роду закони були в Суднику Хаммурапі (XVIII століття до н.е.), в законах Ману (II століття до н.е.), в «Руській правді» (Х-ХІ століття н.е.). У нашому регіоні прийняття перших таких законів пов'язано з ім'ям Ярослава Мудрого, у часи Київської Русі. Наприкінці XI та початку XII століть в «Руську правду» була включена стаття про покарання штрафом за розорення бджолиних вуликів. У Росії вже XVII столітті діяло біля 20 законів, спрямованих на охорону природних об'єктів. У 1640 році був прийнятий перший закон про охорону якості міського середовища.

Зараз природоохоронне законодавство є практично в усіх країнах світу.

У міжнародному екологічному праві провідне місце займає принцип запобігання, відповідно до якого основною метою цивільних дій є попередження порушень природного середовища, а не ліквідація наслідків таких порушень. При розгляді навколишнього сере­довища як різновидності товару постає питання про отримання платних ліцензій на кори­стування цим видом товару.

Економічні критерії в екології

Використання економічних критеріїв в екології повинно бути направлено на реалізацію головного принципу: не максимізація прибутків підприємців або держави, а досягнення стійкого розвитку шляхом збалансованого природокористування так, щоб розвиток матеріального виробництва в будь-якому регіоні забезпечував стійкість екосистем. Економічне забезпечення збереження здорового природного середовища різноманітне та включає в себе такі головні аспекти:

1) державне фінансування заходів з охорони природи;

2) ліцензування.

Екологізація еко­номіки передбачає подолання усталених уявлень про виробничі процеси в системі ресурси - технологія і, отже, має здійснюватись на засадах:

· формування правових і організаційних умов для раціонального природокористування;

· створення науково-технічного потенціалу для переорієнтації еко­номіки на ресурсозберігаючі технології;

· зміна основних напрямків суспільного виробництва, культури спо­живання;

· створення замкнених виробничих циклів, надання пріоритетності безвідходним технологіям;

· упорядкування системи обліку виробництва продукції з урахуван­ням вартості природних ресурсів.