Реферат: Проблеми інвестування та розвитку АПК України

За умови обмеженості попиту виробники хлебопродукции можуть вибрати варіант максимального завантаження потужностей за рахунок скорочення удельноговеса виробів дрібної фасовки в загальному асортименті.Це дозволить знизити витрати за рахунок зменшення частки вартості устаткування, що приходиться на 1 т готовій продукції. Аналогічні міри широко застосовуються в роботі підприємств різних галузей харчової промисловості. Наприклад, устаткування фірми "Тетра-Пак Альфа Лавань", використовуване дня розливу молока на підприємствах Києва тільки в пакети обсягом 1 л, дозволяє расфасовыватьпродукцию в різноманітний набір дрібних упакувань від 355 до 750 мол. За умови росту цін це особливо важливо, оскільки дозволяє більш раціонально використовувати ресурси.

Але повернемося до нашого приклада з пекарським устаткуванням. Предварительныйанализ свідчить, що потенційний внутрішній платоспроможний попит населення України, звичайно, за умови правильної організації маркетингу, є достатнім для забезпечення роботою принаймні 30-40 дрібних хлібопекарень потужністю 1-3 т готової продукції за зміну. Але значні перешкоди для імпорту відповідного устаткування (а саме імпорт товарів, як свідчить світова практика, в основному випереджає створення спільних підприємств) зв'язані з неконвертованістю карбованця. Українські підприємства, як і державні органи, відчувають гостру недостачу вільно конвертованої валюти. Якщо ж купувати валюту за курсом Національного банку України, то вартість відзначеного імпортного хлебопекарского устаткування в розрахунку на тонну потужності в десятки разів буде перевищувати вартість експлуатованого на Україні зараз, хоча останнє переважно і більшої потужності. Тому реальні можливості покупки устаткування для дрібних хлібопекарень значно менше тих, що можуть забезпечити потенційний внутрішній попит в Україні.

За таких умов у вітчизняних покупців може виникнути бажання заощадити валютні ресурси за рахунок придбання тільки часткового комплектаоборудования. Така можливість по технологічних нормах існує. До того ж величина економії по визначених комплектах може складати 79,7 - 212,6 тис. франків.

Але використання скороченого комплекту не дозволяє зменшити собівартість готової продукції в частині амортизаційних відрахувань з ростом потужності такими темпами, як це дає можливість робити використання повного комплекту. Аналіз показує, що рівень ціни устаткування в розрахунку на 1т потужності зменшується більш високими темпами при використанні повного комплекту, чим скороченого. До того ж зменшення набору машин у технологічній лінії зажадає більш високих витрат робочої сипы, особливо з ростом виробничої потужності. Так, якщо при повному комплекті продуктивність праці одного робітника, що працює на устаткуванні потужністю в 3 т, у три рази більше продуктивності праці працюючого на устаткуванні потужністю в 1 т, те при скороченому комплекті - тільки вдвічі. З ростом потужності виробництва зменшується вартість устаткування, що заміщає один робітник, у випадку використання скороченого комплекту з 42,5 до 8 тис. франків . Звичайно, якщо перерахувати цю суму за валютним курсом Національного банку України в карбованці і порівняти її з заробітною платою робітників хлібопекарської промисловості України, то виявиться, що в даний момент, принаймні, для комплекту потужністю одна, а можливо і дві тонни, економічно більш вигідно придбати скорочений варіант. Але з проведенням приватизації, що істотно розширить сферу товарного обороту в Україні, курси іноземних валют стосовно чи карбованця національній валюті безумовно знизяться, а це може звести нанівець відзначену вище економію. До того ж в умовах відкритої економіки об'єктивно буде відбуватися зближення рівнів оплати однакових видів праці. Це також ставить під сумнів доцільність придбання скорочених комплектів хлібопекарського устаткування, маючи у виді довгострокову перспективу.

Узагалі, така невизначеність в економічних відносинах у з'єднанні з високою інфляцією негативно впливає на будь-яку схильність підприємців до довгострокових інвестицій. Тому значне зниження інфляції і послідовне проведення економічних реформ є навряд чи не головним фактором залучення іноземних інвестицій у господарство України. Тільки на цій основі можливе впровадження дійових заходів в області податкової, митної і кредитної політики.

Доцільним для економіки України сценарієм залучення іноземних інвестицій в АПК є поетапний перехід від імпорту невеликих партій технологічного чи устаткування інших товарів виробничого призначення з метою вивчення й освоєння ймовірного ринку збуту продукції до створення спільних підприємств із їхньою наступною експансією на ринки за межами України. Можливість такого варіанта дій залежить від послідовності в проведенні радикальних економічних реформ. При цьому необхідно відзначити, що всі рішення щодо висновку контрактів повинні приймати незалежні від держави суб'єкти, що хазяюють, підприємці, що будуть розпоряджатися власними чи позиковими ресурсами і відповідати за результати прийнятого рішення своїм майном. Державі повинна приділятися роль регулятора податкової, митної, а опосредованно - і кредитної політики. Тільки на такій основі залучення іноземних інвестицій буде сприяти підйому агропромислового комплексу й економіки України в цілому.

ВИКОРИСТОВУВАНА ЛІТЕРАТУРА

4.Д.Острава “Проблеми інвестування”,”Російський Економічний Журнал”, №8, 1993 р.