Реферат: Професійна етика аудитора
- Об'єктивність: професійному бухгалтерові або аудитору слід бути справедливим та не дозволяти собі необ'єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об'єктивності.
- Професійна компетентність та належна ретельність: професійному бухгалтерові або аудитору слід виконувати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю; він зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві переваг професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні тенденції у практиці, законодавстві та методах роботи.
- Конфіденційність: професійному бухгалтерові або аудитору слід дотримуватися конфіденційності інформації, одержаної у процесі надання професійних послуг, та не слід використовувати (чи розголошувати) таку інформацію без належних та визначених повноважень або якщо немає юридичного чи професійного права та обов'язку розкривати цю інформацію.
- Професійна поведінка: професійний бухгалтер і аудитор повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію. Зобов'язання втримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію, вимагає, щоб організації – члени МФБ, розробляючи стандарти етики, враховували відповідальність професійного бухгалтера перед клієнтами, третіми сторонами, іншими бухгалтерами, працівниками, роботодавцями та громадськістю в цілому.
- Технічні стандарти: професійний бухгалтер і аудитор повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Професійні бухгалтери і аудитори зобов'язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції клієнта (чи роботодавця) тією мірою, якою вони сумісні з вимогами щодо чесності, об'єктивності, а у випадку професійних бухгалтерів-практиків, – незалежності. Крім того, вони повинні дотримуватися технічних та професійних стандартів, що їх поширюють:
- МФБ (наприклад, Міжнародні стандарти аудиту);
- Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
- професійний орган організації – члена МФБ або інший регулювальний орган;
- відповідне законодавство.
Цілі, а також фундаментальні принципи мають загальний характер і не призначені до використання для розв'язання етичних проблем, з якими стикається професійний бухгалтер і аудитор у конкретних випадках.
Вимоги до аудитора, його діяльності обумовлені основними принципами аудиту. Згідно з міжнародними нормативами аудиту і супровідними роботами (МНА) сформульовані такі принципи, що регулюють аудит:
- цілісність, об'єктивність і незалежність;
- конфіденційність;
- майстерність і компетентність;
- відповідальність за роботу, виконану іншими аудиторами;
- документування процесу аудиту;
- планування;
- аудиторські свідчення;
- система обліку і внутрішній контроль;
- звітність за підсумками аудиту.
Перелік основних принципів аудиту за оцінкою Р. Адамса містить і основні принципи, і елементи сучасного аудиту (документування, планування, свідчення, система обліку і внутрішній контроль, звітність про підсумки аудиту), тобто це комплекс регуляторів аудиту.
Визначальним для аудитора є принцип незалежності, тобто відсутність впливу (контролю) з будь-якого боку. Аспекти незалежності можна класифікувати як правові, етичні та економічні. За міжнародними нормативами, аспекти незалежності аудитора базуються на конкретних принципах, які у систематизованому вигляді представлені у таблиці 1.
У міжнародній практиці розрізняють фактичну та видиму незалежність аудитора. Фактична незалежність визначається правовими аспектами, а видима – ставленням до аудитора користувачів фінансової звітності. Для забезпечення іміджу незалежного аудитора на міжнародному рівні визначені певні етичні та економічні обмеження.
Таблиця 1. Принципи незалежності аудиторської професії
| Незалежність аудиторів | ||
| правова | етична | економічна |
| Саморегулювання професії | Професійна компетентність | Обмеження видів діяльності |
| Контрактна (договірна) основа взаємовідносин | Добросовісне виконання професійних обов'язків | Обмеження видів послуг, що надаються одному клієнтові одночасно |
| Розподіл відповідальності за оцінку звітності та за фінансову звітність | Конфіденційність інформації щодо клієнта | Обмеження суми винагороди від одного клієнта |
| Відповідальність за роботу інших аудиторів, асистентів, експертів | Індивідуальні відносини з представниками клієнта | Обмеження організаційних форм діяльності |
| Заборона на одержання товарів і послуг від клієнта | ||
Основною умовою правової незалежності аудитора є саморегулювання аудиторської професії. Держава встановлює лише вимоги щодо здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації у стандартах, нормах, положеннях та інструкціях. Саморегулювання – одна з найважливіших умов забезпечення незалежності аудитора, що її дотримуються в усіх країнах, де розвивається аудиторська діяльність. Вимоги з боку держави закріплені у відповідних правових актах. Так, у Великобританії акт про компанії визначає: випадки застосування аудиту, форми звітності, які повинен підтвердити аудитор, критерії такого підтвердження (достовірність і об'єктивність представленої звітності, повнота і правильне ведення облікових регістрів, рівень відповідності облікових даних вимогам чинного законодавства).
Згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність» незалежність аудитора гарантується договором між аудитором (аудиторською фірмою) і клієнтом. Самостійний вибір клієнта аудитором виключає вказівки будь-яких державних органів.
За міжнародними стандартами аспекти незалежності обов'язково повинні бути обговорені під час укладання договору. Невиконання цих вимог аудиторською фірмою може призвести до того, що результати аудиту будуть визнані недійсними.
В Україні відповідальність за висновок про звітність та за фінансову звітність аудитора і замовника передбачена «Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітність в Україні» та ст. 2 Закону України «Про аудиторську діяльність». Закон також передбачає право аудиторів (аудиторських фірм) залучати на договірних засадах для перевірки спеціалістів різного профілю, але відповідальність у цьому випадку законодавчо не регулюється. Згідно з міжнародними нормативами аудитор не завжди несе відповідальність за інших аудиторів, якщо це не передбачено у договорі на проведення аудиту.
Міжнародними нормативами з аудиту та супровідних робіт встановлено неоднакову відповідальність аудитора за результати перевірки з урахуванням значущості виконаних робіт. Найвищу відповідальність аудитора встановлено за якість аудиту фінансової звітності підприємства та перспективної фінансової інформації, помірну – за виконання оглядових перевірок.