Реферат: Релігійні течії Індії
На цей час індуїзм є однією з найпоширеніших національних релігій світу. Її сповідують більш 478 млн. чоловік. В індії індуїсти становлять 84% населення, Непалі - 89%,Бангладеш - 18% , Республіці Шрі-Ланка - 19% . Значні групи індуїстів є також серед вихідців з Індії та інших країн, які проживають у Бірмі, Малайзії, Сінгапурі, Гайані, Маврикії, на Фіджі. Кастова система, що ґрунтувалася на міцній внутрішньо кастовій ендогамії і суворих кастових заборонах, а також на ще більш суворих релігійно-культових традиціях сімейного і внутрішньо общинного, внутрішньо кастового життя, і понині залишається істотним інститутом соціальної організації в Індії.
У 1995 р. Верховний суд Індії визначив сім вихідних характеристик, що засвідчували «індуїстськість» їхнього носія. У них, крім офіційного визнання релігійної аморфності, надзвичайної широти й невизначеності об'єктів і форм релігійної вшанування, усе віровчення індуїзму було зведене до положення про циклічний устрій буття і його проекції на буття окремої людини у вигляді вчення про переселення душ.
Індуїсти вірять, що кожний світовий цикл за тривалістю дорівнює одній добі в житті Брахми (2 млрд. 160 млн. р.). За цей час світ устигає пройти шлях від «золотого віку» до стану, подібного сучасному, коли в ньому зберігається не більше четвертої частини чеснот. «З кожною югою (періодом) зменшується тривалість життя людей, (слабшають) їхня мужність, розум, сила, духовна міць… Змішаються між собою брахмани, кшатрії та виш'ї, і (всі) вони уподібняться шудрам, зневажаючи істину і покаяння» (Махабхарата, кн. III, глава 188:9 - 19). Після цього все гине у вогні, а потім Брахма (відпочивши «уночі», що триває стільки ж, скільки і «день Брахми») знову створює світ. Цей процес згідно з індуїстською традицією триватиме 100 років життя Брахми, після чого весь Всесвіт повернеться до первісного стану першоматерії.
Виникали й інші сектантські рухи. Так у XII ст.. релігійний діяч Романуджа (помер у 1137 р.) започаткував секту шрівайшнавів, яка дотримувалась бхактійських принципів. Вона існує і досі. Від вішнуїзму лишилася ще одна впливова течія - кришнаїзм, який шанує Вішну в образі обожнюваного героя народного епосу Крішни. Вішнуїзм відігравав важливу роль у розвитку індійської народної думки, майже тисячу років намагався поєднати брахманізм з релігійною традицією доведених культів. Тому його за самостійність називають бхаватизмом.
Розглянувши індуїзм, ми змогли переконатися в тому, яку значну частину історії Індії в цілому, і в житті кожного окремого індуса він становить. Крім того, індуїзм став релігійною основою буддизму як світової релігії. Нарешті, незважаючи на всі зовнішні відмінності пронизаної індуїзмом індійської культури від заснованої на християнстві культури Заходу, потрібно пам'ятати, що вони мають спільні арійські корені, що виявляється, зокрема, у наданні сакрального (священного) характеру числу три.
Використана література
1. Журнал «Навколо світу» №8, 1990р.
2. «Релігієзнавство» К.В. Кислюк, О.М. Кучер
3. «Релігієзнавство» В.І. Лубський, Київ-1997р.
4. «Академічне релігієзнавство» Підручник, А. Колодного Київ - 2000рік.