Реферат: Роль мінеральних речовин у харчуванні дітей

- синтез статевого гормону – тестостерону;

- синтез білків печінкою;

- утворення білків пам’яті в ЦНС;

- ріст волосся і нігтів;

- ріст і розвиток організму;

- процеси регенерації шкіри;

- формування колагенових волокон;

- окисно-відновні реакції;

- енергетичний обмін клітин.

Добова потреба – 3-15 мг

В добовому харчовому раціоні міститься біля 11-13 мг цинку. При цьому в травному тракті всмоктується біля половини прийнятої кількості цинку (тобто 5-6 мг).

Цинк виводиться, головним чином, з калом – до 10 мг, сечею – 0,5 мг, потом – до 2 мг.

Жінка – годувальниця виділяє з грудним молоком до 25% поступаю чого в її організм цинку (тобто 2,5 – 3,5 мг).

Цікавий той факт, що грудні діти здатні засвоювати до 30% цинку жіночого молока, але з припиненням годування груддю засвоєння цинку із штучних молочних сумішей знижується до 10-15%. Таким чином, ризик виникнення захворювань крові, порушень росту і статевого дозрівання більш високий у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні.

Цинк набагато краще всмоктується із продуктів тваринного походження, ніж із рослин.

Клінічні ознаки порушень обміну цинку

Недостатність цинку в харчовому раціоні викликає ряд глибоких порушень в організмі людини:

- різку затримку росту (карликовість);

- порушення формування шкірних покровів: надмірну сухість і ранимість шкіри, схильність до алергічних поражень, екземи;

- порушення волосяного покрову (рідке волосся, раннє облисіння) і захворювання нігтів;

- різноманітні розлади статевої функції, що приводять до безпліддя:

- простатит і аденома простати;

- передчасні роди та народження ослаблених, маловагових дітей;

- ураження головного мозку;

- порушення загортальної системи крові;

- анемії гемолітичного характеру;

- апластичні анемії;

- зниження імунного статусу.

Харчові джерела