Реферат: Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою 2

У своїй діяльності Організація та її члени керуються принципами:

- суверенна рівність всіх її членів;

- добросовісне виконання взятих на себе по статуту зобов’язань;

- вирішення міжнародних суперечок мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку, справедливість;

- утримання від погроз силою чи її використання проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим шляхом, несумісним з цілями ООН;

- надання Організації всебічної допомоги у всіх діях, які вона здійснює відповідно зі Статутом, і утримання від надання допомоги будь-якій іншій державі, проти якої Організація вживає заходів превентивного чи примусового характеру;

- забезпечення того, щоб держави, які не є членами ООН, діяли у відповідності з цими принципами, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру і безпеки;

- невтручання ООН у справи, які по суті входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави.

Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов’язання, викладені у Статуті, і які, на думку Організації, можуть і бажають ці зобов’язання виконувати.

Нові члени приймаються Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Статут передбачає призупинення здійснення та привілеїв держави-члена чи його виключення за порушення принципів Статуту, але такі заходи ніколи не вживаються з моменту створення Організації.

Структура ООН

Згідно зі статутом засновано шість головних органів ООН: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Рада Опіки, Міжнародний Суд та Секретаріат.

Більша частина роботи ООН, яка виміряється кількістю грошових засобів, що витрачаються, та чисельністю персоналу, який використовується, пов’язана із здійсненням програм, спрямованих на досягнення економічного та соціального прогресу в країнах, що розвиваються, в яких проживає дві третини населення світу.

Система ООН ¾ сама організація та різні, пов’язані з нею організації ¾ вживає єдиних глобальних зусиль, направлених на економічний та соціальний розвиток країн, що розвиваються за допомогою різних програм, присвячених за допомогою різних програм, присвячених вирішенню проблем ¾ від технічної співпраці до огляду та досліджень, скликання міжнародних конференцій і від планування всебічного розвитку до здійснення конкретних проектів в окремих галузях, таких як торгівля, промисловість та сільське господарство.1

Для того, щоб допомогти урядам закласти більш ефективну основу для діяльності з метою розвитку, ООН сприяє у підготовці національних планів розвитку, спрямованих на забезпечення збалансованого економічного та соціального прогресу і найкращого використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів. Вона надає допомогу країнам, що розвиваються в мобілізації засобів, необхідних для фінансування програм розвитку, як шляхом збільшення їх власних доходів від експорту, так і за допомогою залучення зовнішнього капіталу на умовах, що їм підходять.

ІІ. ГЛОБАЛЬНА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ТА ООН

Організація Об’єднаних Націй ¾ це найбільша, універсальна і найбільш авторитетна міжнародна організація сучасності, покликана зайнятися головними політичними проблемами, які хвилюють людство. Політична діяльність ООН знаходиться у нерозривному зв’язку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньо пов’язаними із світовою політикою.

Економічна та соціальна рада ООН (ЕКОСОР), та органи, що діють під її егідою

Економічна і соціальна рада ООН є одним із шести основних органів ООН, статус якої визначений Х розділом Статусу ООН. В її обов’язки входить організація досліджень і підготовка різного роду доповідей та рекомендацій із великої кількості міжнародних економічних, соціальних, культурних та інших, пов’язаних з ними питань. Рада готує проекти конвенцій для представлення Генеральній Асамблеї ООН, може скликати міжнародні конференції з цих питань. Будучи основним координуючим органом у вказаній галузі, ЕКОСОР узгоджує свою діяльність з іншими організаціями ООН. Її повноваження дають можливість надавати консультативний статус тим неурядовим організаціям, у співпраці з якими вона зацікавлена.

Про можливість ЕКОСОР в системі ООН свідчить вже хоча б те, що на неї припадає майже 70% всіх бюджетних ресурсів ООН, а також особового персоналу, добровільних фондів та інших програм. Головні питання ЕКОСОР:

- стан світової економіки і соціальної ситуації та підготовка фундаментальних оглядів та публікацій;

- стан міжнародної торгівлі;

- проблеми охорони навколишнього середовища;

- економічна та наукова допомога країнам, що розвиваються;

- різні аспекти продовольчої проблеми;

- проблеми соціально-економічної статистики;

- проблеми народонаселення;

- проблеми природних ресурсів;

- проблеми планування і мобілізації фінансових ресурсів;

- роль державного і кооперативного сектора в економіці країн, що розвиваються;