Реферат: Рослини визначення, історія походження

Листя і коріння деяких дерев, напри­клад, черемхи, ялини, сосни, дуба, виділя­ють речовини, що пригнічують ріст їхніх сусідів. Тому соснові ліси й діброви такі про­зорі, підлісок там зовсім не густий.

Більшість вічнозелених дерев не скида­ють свій покрив повністю із наближенням холодів. Це відбувається поступово протягом усього року, тому вони завжди залишаються зеленими.

Осінній листопад надзвичайно важливий у житті лісу. Опале листя служить добривом, запобігає вимерзанню коренів.

ЧОМУ ВОСЕНИ ЛИСТКИ ПО-РІЗНОМУ ЗАБАРВЛЕНІ?

Який же гарний ліс наприкінці вересня! На тлі ще зеленого горішника жовтіє листя молодої берізки. А клен і дуб стоять чепурні у зелених та червоних шатах.

Чому восени листки набувають різного забарвлення? Згадаймо, що своїм зеленим кольором вони зобов'язані наявністю у них зеленого пігменту - хлорофілу. Але в лист­ках є ще й інші речовини. Наприклад, речо­вина ксантофіл складається з вуглецю, вод­ню та кисню і надає листкам жовтого кольо­ру. Каротиноїди також присутні у листі. (Особливо багато каротину у моркві. ) Яскра­вих червоних, багряних відтінків надають листкам клена і дуба пігменти антиціаніти.

Влітку ці пігменти не помітні, ми бачимо лише зелений хлорофіл. Із настанням холодів поживні речовини, накопичені у листках де­рев, надходять у гілки та стовбур. Оскільки взимку вироблення поживних речовин при­пиняється, хлорофіл розкладається. З його зникненням інші пігменти, що постійно були у листку, стають помітними. І ми насолод­жуємося розмаїттям забарвлення дерев.

Ближче до осені біля основи кожного ли­стка утворюється тонкий шар легкороз'ємних клітин. Порив вітру зриває листя. На пагоні залишається шрам, що вказує на ко­лишнє місцеположення листка.