Реферат: Шаріат

· рекомендовані;

· дозволені;

· ганебні (засуджуються, але не караються);

· заборонені, котрі засуджуються й караються.

Вчинки оцінюються не стільки з точки зору наявного факту, скільки з точки зору наміру. Таким чином, мета могла виправдати засоби. Між іншим, джихад (саме слово у перекладі з арабської мови означає ”справедливість”)—це не стільки священна війна проти невірних джаурів, скільки стан підвищеної готовності здійснити будь-який вчинок і принести будь-яку жертву для Аллаха і в ім’я Аллаха. Під час ведення священної війни воїн міг узяти собі чотири п’ятих здобичі, а у випадку смерті він потрапляв прямо в рай.

Окрім військової здобичі, законними способами здобування багатства вважалися наступні: мисливство; рибальство; освоєння цілини; “добування того, що в землі”; обробіток сировини; праця в наймі; успадкування та отримання власності у подарунок чи у якості нагороди.

4. Шаріат містить багато заборон, частина з яких може видатись нам незрозумілими нелогічними, недоречними, негуманними, занадто суровими, застарілими і в кінцевому випадку несправедливими.

Перш за все, вражає широке застосування, різноманітність й витонченість тілесних покарань, аж до смертної кари.

На смерть каралися такі злочини як: подружня зрада жінки, зрада рабинею свого господаря, проституція, сексуальні збочення, алкоголізм, розповсюдження і вживання наркотиків, чотирикратне порушення посту, негідне життя на землі та незгода з Аллахом. Останні два злочини тлумачились досить невизначено, що давало привід для зловживань.

Щодо інших злочинів, то крадіжки карались жорстокіше за вбивства із-за освячення кровної помсти. Коран дозволяє помсту в межах еквівалента: вільного за вільного, раба за раба… У деяких мусульманських країнах існують спеціальні клініки, які за вироком, шаріатського суду завдають винним тих тілесних пошкоджень, які ті чинили своїм ближнім. При завданні якихось матеріальних збитків винний повинен відшкодувати їх у еквівалентному розмірі.

Як і більшість інших релігій, іслам засуджує самогубство, аборти та вбивство новонароджених дітей.

Значне місце в шаріаті відіграють заборони (харам). Так у їжі, окрім заборон на свинину, кров, падаль і м’ясо ракоподібних, існує заборона на і на м’ясо чистих тварин забитих без відповідного ритуалу. Заборона на алкогольні напої досить м’яка – забороняється лише цілеспрямоване і надмірне їх вживання.

Таким чином, жорстокість заборон і покарань являється вагомим чинником у формуванні дисципліни.

5. У мусульманських країнах існує узаконене багатоженство. Чоловікові дозволялось мати чотирьох дружин за умови можливості їх утримання, а кількість рабинь необмежувалось.

Жінки все своє життя проводили у гаремі. Їм був закритий шлях до здобуття освіти та суспільної діяльності. У мечетях вони молилися у спеціально відведених приміщеннях, хоча в Корані взагалі сказано, що жінці корисніше молитися вдома. Вхід у гарем заборонений для сторонніх.

На вулиці жінки повинні були носити спеціальний одяг – паранджа, - щоб приховати обличчя і фігури (Зараз обмежуються носінням хусток чи спеціальних головних уборів). Згідно з шаріатом, якщо заміжня жінка відкриє своє обличчя іншому чоловікові, то це достатня підстава для розлучення.

Чоловік міг змінювати жінок у ході шлюбів та розлучень, а жінка права на розлучення не мала. Вона мусила погоджуватись з усіма рішеннями чоловіка, навіть при розлученні. У юридичних відносинах дві жінки прирівнювались до одного чоловіка.

Окрім таких обмежень, шаріат давав жінкам і певні права. Так жінку не могли позбавити дитини, яка потребує її догляду. Зазвичай це були діти до семи років, але і після цього віку батько не завжди і не за усіх умов міг забрати дитину.

За жінками не давалось приданого. Навпаки, чоловіки мусили давати певну плату (калим) чи відробляти за наречену в домі тестя. Фактично, дівчата (навіть неповнолітні) використовувались родинами як товар.

6. При народженні дитини, особливо сина, мусульмани приносять жертви , супроводжуючи жертвоприношення особливою молитвою за дітей.

Важливим сімейним торжеством було обрізання. Цей обряд здійснювали у семирічному віці. Хлопця заздалегідь готували до ритуалу. Після операції хлопець уже не повертався на жіночу половину дому і жив окремо від сестер.

Шаріат чітко визначає ритуал шлюбу. Підчас вінчання молодим читається четверта сура Корану, у якій роз’яснюється обов’язки жінки та її права.

Найдорожче для мусульман обходиться похорон, бо потрібно заплатити служителям культу, роздати милостиню дервішам (монахам) і біднякам, а також налаштувати поминальний обід для родичів та гостей.

7. У мусульман існує п’ять головних релігійних свят:

-ураза – байрам (розговіння) – у цей день правовірні збираються у мечеті, де кожен звітує про те, чого він досягнув у духовному плані за час посту і які вчинив гріхи та виплачує закят, а мулла визначає покарання для тих, хто згрішив;

-курбан – байрам (сімдесятий день після закінчення посту) – це час триденного жертвоприношення, під час якого відбувається вшанування святині Кааби у Мецці;

-день народження Мухаммеда (12 рабн-аль-аввась ) припадає на третій місяць мусульманського року;

-Раджиб-байрам (день чудесного вознесіння пророка до Аллаха);

- Двадцять сьомий день рамазану (день передачі Корану ) – у цей день віруючі моляться до Аллаха про свої житейські справи.