Реферат: Синдром тривалого стиснення
тролем кислотно-основного стану;
відновлення ОЦК за допомогою внутрішньовенного введення білкових препаратів, реополіглюкіну, 5 % розчину глюкози, 0,9 % розчину натрію хлориду; використання кортикостероїдів, до-паміну в комплексі протишокових засобів; застосування глюкозо-інсулінової суміші з метою боротьби з гіперкаліє-мією і як компоненту парентерального харчування; введення свіжозамороженої плазми, дезагрегантів, гепарину у разі появи ознак ДВЗ-синдрому; призначення за показаннями серцевих глюкозидів та інших серцевих засобів; стимуляція діурезу лазиксом; за потреби — застосування антибіотиків, які не мають нефро-токсичної дії. Кількість рідини, яку треба вводити хворому за добу, повинна становити не менше ніж 3—4 л.
У ранній період детоксикація забезпечується лімфогенними методами — ефективні лікувальна лімфорея з пізнішою лімфосорбцією і лімфодіалізом у поєднанні з гемосорбцією, ультрафіолетовим опроміненням, гіпербаричною оксигенацією. За наростання симптомів гострої ниркової недостатності показаний гемодіаліз за допомогою апарата "штучна нирка". Показання до початку лікування гемодіалізом: зростання рівня азотистих шлаків у крові і поглиблення клінічних проявів токсикозу; гіперкаліємія (понад 6 мекв/л), оліго-, анурія, відсутність ефекту від консервативної терапії.
Інтенсивну консервативну терапію проводять у комплексі з оперативним втручанням. Його об'єм залежить від місцевих змін.
При гангрені тканин кінцівки сумнівів щодо необхідності ампутації не виникає.
За набрякової форми хірургічне лікування доцільно починати з фасціотомії, виконуваної напівзакритим способом, що запобігає розвитку лімфореї, яка спостерігається у разі виконання лам-пасоподібних розрізів.
За змішаної форми доцільно застосовувати адекватну інфузійну терапію і дотримувати вичікувальної тактики — залежно від загального стану хворого і динаміки місцевих змін.