Реферат: Соціальна роль та вплив бібліотечного фонду на розвиток суспільства
Зберігання фондів складна різноаспектна проблема, яка може розглядатись лише у взаємозв’язку і взаємозалежності основних складових частин однієї системи, спрямованих на досягнення мети. Головною метою виступає тут збереження загальнодоступності до інформації, зафіксованої в документальній формі. Основними елементами системи є: науково-методична база, збереження в процесі обробки, збереження в процесі використання фондів, зберігання інформації шляхом її репродукування на мікроносіях, матеріально-технічне і фінансове забезпечення.
Дана проблема існувала і буде існувати доки існує людство, яке пробує вирішити проблему по-своєму, створюючи різні програми, застосовуючи різні методи. Україна, як молода держава, може по праву відноситись до держав, які вже зробили вагомий внесок у розв’язання цього питання. На сьогоднішній день в нашій державі функціонує цілий ряд законодавчих актів, Україна приймає участь у розробках та впровадженні різних міжнародних програм. Бібліотечні фонди України можна вважати пам’яттю української нації. Документальна спадщина бібліотек та архівів складає основну частину і відображає різноманітність мови, культури.
Для поліпшення становища зберігання бібліотечних фондів України створено так званий страховий фонд.
Страховий фонд – це частина бібліотечного фонду на мікроносіях, що створюється з метою збереження найбільш цінних творів друку. Він не призначений для широкого використання читачами і підлягає ретельному збереженню в безпечному місці. Створення такого фонду має на меті послідовне визначення оригіналів та включення їх до страхового фонду на мікроносіях.
Незважаючи на ті проблеми, які нині стоять перед бібліотечним фондом, він, все ж таки, залишається основним джерелом інформації. А.А. Покровський у свій час дуже влучно висловився з цього приводу: Бібліотечний фонд забезпечує бібліотеці виконання майже всіх її функцій, але знак рівності між ними ставити не можна. Адже бібліотечний фонд тільки частина бібліотеки і її основа, без бібліотечного фонду бібліотека ліквідується”. Ці слова не втратили своєї актуальності і сьогодні.
Юридична база будь-якої розвинутої країни базується на трьох основних ланках, таких як: Конституція, Закони, нормативно-правові акти. Конституція – головний нормативний акт, який володіє найбільшою юридичною силою, який захищає не тільки свободи і права громадян, а також культурні цінності країни. Об’єктами національно-культурного надбання є: музейні, бібліотечні та архівні фонди. До закладів, підприємств, організацій культури відносяться: театри, філармонії, професійні колективи, кіностудії, організації телебачення, редакції радіомовлення, музеї, художні галереї, бібліотеки, архіви.
Виходячи з основних положень, дане конкретне розкриття основних понять, якими оперують в галузі бібліотечної справи, тобто поняття „об’єкти культурного надбання”, „культурні цінності” розкриті. Отже до культурних цінностей належать і бібліотечні фонди.
Залишається невизначеним поняття „документ”. У Законі „Про інформацію” говориться „Документ – це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання та поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-відео-плівках або іншому матеріальному носієві”. Джерелами інформації виступають передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
Як відомо, бібліотечні фонди, являють собою найбільший потенціал людства, який в свою чергу, складається з документів, а отже, правовий статус надається і бібліотечним фондам. Фонди бібліотек виконують дві важливі соціальні функції: матеріальну і культурну, які захищені чинним законодавством України. Так у статті 14 „Основ законодавства України про культуру” чітко сформульовані основні положення щодо використання та зберігання культурних цінностей:
- держава в особі органів влади і управління дбає про збереження і використання культурних цінностей, що знаходяться на території України та за її межами;
- держава сприяє розвитку мережі державних, громадських, приватних музеїв, бібліотек та формуванню їх фондів;
- держава забезпечує охорону пам’яток культури та історії, що знаходяться на території України та за її межами;
- держава гарантує вільний доступ до пам’яток історії та культури, бібліотечних, музейних, архівних фондів.
Забороняється вилучення друкованих видань, творів, експонатів з бібліотечних, музейних, архівних фондів та знищення матеріальної і духовної культури.
Україна зробила важливий крок вперед як в політичному так і в культурному житті. Уряд підготував та втілив в життя цілий ряд законодавчих актів, зокрема таких як: „Концепцію розвитку бібліотечної справи в Україні”, „Закон про бібліотеки та бібліотечну справу”, „Положення про систему депозитарного зберігання” та інші.
Згідно з „Концепцією розвитку бібліотечної справи в Україні” – бібліотечні фонди це скарбниця національної духовної спадщини українського народу, невід’ємна частина світової культури.
Архівні, рукописні та окремі документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України відповідно до Закону України „Про архіви та архівні установи”. Таке положення речей говорить про те, що бібліотечні фонди України мають надійний юридичний захист, який базується на вказаних вище документах, а це в свою чергу, розширює правове поле розвитку бібліотечних фондів в Україні.
Правовий статус бібліотечних фондів забезпечується також базою загально прийнятого стандарту. У стандарті ГОСТ 7.26-80 дається теж визначення поняття бібліотечного фонду: „Бібліотечний фонд – це систематизоване зібрання творів друку та інших документів підібраних у відповідності із завданнями бібліотеки і потребам її читачів”.
Системою бібліотечних фондів виступає сукупність взаємопов’язаних і доповнюючи один одного бібліотечні фонди однієї або кількох бібліотек.
Універсальний бібліотечний фонд – це фонд, що складається із творів друку та інших документів з усіх галузей знань.
Галузевий бібліотечний фонд – це фонд, що складається з творів друку та інших документів з однієї галузі знання.
Депозитарний бібліотечний фонд – це фонд, що призначений для постійного зберігання в бібліотеках-дипозитаріях.
Обмінний бібліотечний фонд – це фонд, що призначений для обміну творами друку та іншими документами або для передачі їх другим бібліотекам.
Бібліотечні фонди на даному етапі становлять документальну базу розвитку суспільства, але правова база, яка забезпечувала їх розвиток бере свій початок ще з першої третини нашого століття.
Хоча на сучасному етапі в Україні функціонує ряд законодавчих актів, але без так званих „білих плям” не обійшлося. В Україні немає законодавчих документів, які б забезпечували правове поле для розвитку фонду „Україніка”.
Національно-культурне відображення і українській державі посилило увагу суспільства до проблеми вітчизняної історії, витоків національної культури, досягнень минулого.
Пізнати історію та культуру українського народу поза історією вітчизняної писемності та книжкової культури практично не можливо. Бібліотечним фондам, як важливому компонентові національної культури, належить визначна роль в духовному розвитку нації. Бібліотечний фонд – це інтелектуальний заповіт одного покоління іншому, він не фіксував еволюцію людського розуму, а й зберіг його в документальній формі.
Проблема „Бібліотека і культура” глибоко соціальна й спрямовує науковий пошук на усвідомлення ролі української книги, української бібліотеки в розвитку нації, в існуючому процесі з метою використання суспільних функцій, як книги так і бібліотеки в боротьбі за прогрес та духовне відродження. Здійсню вальні в нашій країні перетворення дають можливість по новому поглянути на проблему бібліотеки та бібліотечних фондів в контексті національної культури.
Бібліотечні фонди, а точніше їх складові книги, розглядаються на рівні культурного та філософсько-історичного підходів, де вони сприймаються, як духовно-матеріальна цінність. Саме бібліотечні фонди сприяють розвитку суспільства, формуванню особистості, а в кінцевому результаті і сам світ сприяє формуванню фондів. Тільки в процесі комунікації книги, як предмет матеріальної культури і духовне явище, впливають на розвиток культури. Бібліотечні фонди відображають духовне життя народу і самі впливають на його життя. З найдавніших часів вони зберегли в собі зразки традицій української нації, мови, історії, в них відбились ознаки духовності українського народу.