Реферат: Статистика сільського господарства

Сукупність, загальні ознаки яких вивчає статистика, складаються із відповідних одиниць, підлягають спостереженню, які отримали в зв'язку з цим найменування одиниць спостереження. Величини тих або інших ознак цих одиниць сукупності змінюється, варіює від однієї одиниці до іншої. Вивчення статистичних сукупностей, їх загальних ознак, в тому числі їх варіацій, незалежно від специфіки змісту, тобто незалежно від того, суспільні або природні, хімічні або біологічні процеси отримують відображення, яке є завданням математичної статистики.

Показники обсягу і складу продукції

рослинництва і тваринництва в натуральному

виразі, методи їх обчислення

Всі елементи факторів виробництва можуть і повинні бути охарактеризовані з боку їх розміру і якості. В ролі показників розміру використовуються перш за все натуральні і цінні показники. Натуральні – це, як правило, дуже конкретні, специфічні, окремі показники, придатні для характеристики окремих елементів засобів виробництва або продукції. Однак в певних економічно-допустимих границях натуральні показники виступають також в агрегованому виді. Тому серед натуральних показників відрізняють агреговані (укрупнені) і деталізовані показники. Системну єдність таких показників можна бачити в широко поширеній сільськогосподарській статистиці класифікаціях (класифікація сільськогосподарських угідь, класифікація великої рогатої худоби по вікових і статевих або технологічних групах і т.п.), де поряд з загальною (екстенсивною за своїм характером) величиною (показником) об'єкта, який класифікується, виділені його складові деталізуючі показники.

Ціннісні показники можуть об'єднувати всю масу створених засобів виробництва або виробленої продукції або представляти в грошовій формі їх окремі елементи.

За ціннісними показниками ховаються в кінцевому рахунку затрати сукупної суспільної праці. Тому в певній сфері широке поширення мають безпосередньо трудові показники. По засобах виробництва або продукції, пов'язаних визначеними суспільними якостями, використовують різні форми суспільних показників, так звані умовно натуральні показники (енергетична потужність, кормові одиниці калорії і т.п.). Якісна характеристика також може бути дана диференційовано по окремих елементах або з певним ступенем узагальнення.

Показники обсягу продукції рослинництва і середньої продуктивності. Розмір всієї продукції рослинництва може бути визначений в ціннісній формі. Якщо q_і – кількість продукції кожного виду, р_і – ціна, то загальний обсяг продукції буде q_і р_і . Але продукція кожного виду є витвір двох елементів – площі, з якої вона одержана, і середнього збору з гектара. Отже, якщо позначити площу s, а середній збір з гектара – у, то загальний обсяг продукції буде s_і у_і р_і . Розділивши s_і у_і р_і на s_і , одержимо середній вихід продукції з гектара сільськогосподарських угідь у грошовому виразі – ур.

Продукція рослинництва створюється на різних видах угідь (рілля багаторічні насадження, натуральні сінокоси, пасовища). Якщо площу кожної культури, яка виробляється на ріллі позначити s_n , а урожайність – у_п , відповідно площа кожної культури, яка обробляється в саду, - s_c , а урожайність у_с , і т.п., тоді

syp = s_n y_n p + s_c y_c p + s_л y_л p + s_в y_в p.

вся продукція продукція продукція продукція продукція пасовищ

рослинництва ріллі саду луга (випасів)

Порівнюючи продукцію кожного виду угідь з загальною площею цього виду угідь, одержимо середній вихід продукції в грошовому виразі з одиниці площі.

Оскільки продукція на орних землях одержується фактично лише з посівної площі, можна вирахувати, крім середнього виходу продукції з гектара ріллі, також середній вихід продукції з гектара посівної площі.

Продукція тваринництва поділяється на дві групи:

1) продукція нормальної життєдіяльності тварин, реалізація якої для вживання за межами тваринництва не пов'язана з забоєм (ліквідуванням) самих тварин (молоко, вовна, яйця, мед і т.п.). У створенні цієї продукції тварини виступають в якості засобів праці;

2) продукція приплоду і приросту, або продукція вирощування тварин. Реалізація цієї продукції за межами тваринництва пропонує забій тварин. Використання цієї продукції вирощування тварин для відтворення стада пов'язано з подальшим його залишенням в сфері тваринництва. Таким чином, тварини, які ростуть чи відгодовуються, виступають як пов'язані у виробництві предмети праці, або інакше, незавершене виробництво м'ясного контингенту, а також тварин основного стада. Вирощена доросла худоба, племінна, представляє собою закінчену готову продукцію, яка використовується в ролі засобів праці.

До завершеної продукції тваринництва, одержаної в результаті вирощування худоби, відносять:

1) тварин, вирощених для племінних цілей (комплектування основного стада);

2) тварин, вирощених для експлуатації в якості тяглової сили;

3) тварин, вирощених для забою на м'ясо;

4) приріст живої ваги, вибракуваних дорослих тварин, які поставлені на відгодівлю.

Слід відмітити, що якщо не враховувати приріст живої ваги дорослої худоби і скороспілість видів тварин, то готова продукція тваринництва (в виді дорослих, племінних, робочих і призначених до забою м'ясних тварин) створюються протягом більш або менш довгого часу (1,5 – 3 роки). В зв'язку з цим до кінця року, коли визначають продукцію всіх галузей значна частина поголів'я знаходиться в стані незавершеного виробництва. Однак це незавершене виробництво через особливості своєї натуральної форми дуже специфічне, оскільки: а) можлива реалізація частини такої худоби на сторону для подальшого вирощування на плем'я або забій; б) можливо порівняно в великих розмірах зміна часу передачі худоби для забою (хоч економічно худоба того чи іншого віку і призначення чи до незавершеного виробництва, чи до функціонуючих засобів праці, при певних умовах ця худоба може бути також забита на м'ясо).

Внаслідок відмічених обставин в якості готової продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств предстає, по-перше, вся реалізована за межі господарства худоба племінного і м'ясного призначення, в тому числі і незакінчена виробництвом взагалі (молодняк), по-друге, худоба, яка вирощується для поповнення свого стада і для внутрігосподарського забою. Але худоба, реалізована на сторону, і худоба, залишена на плем'я у себе чи забита на м'ясо, - результат виробництва не одного року (у всякому разі цей період виробництва виходить за межі календарного року). Більше того, реалізована після відгодівлі вибракувана худоба і куплена худоба містить частину продукції, яка була врахована за інші періоди чи в інших господарствах. Тому продукцію цього року можна визначити лише розрахунковим шляхом – методом відповідних балансових рівностей у двох формах: в грошовій і в живій вазі.

1. В грошовій формі. В цьому випадку із вартості худоби на кінець року і вартості реалізованої забитої худоби вираховують вартість худоби, яка є на початок року і купленої.

2. В живій вазі. Визначення продукції тваринництва в живій вазі має відоме економічне значення з двох підстав: 1) вирощування на плем'я і м'ясо, а також відгодівля худоби характеризується зміною живої ваги; 2) вся худоба м'ясного призначення, а також (протягом відповідного періоду) і худоба основного стада представляє комплексну сировину для виробництва м'яса, сала, шкіри і т.п.. Разом з тим необхідно відмітити, що цей показник живої ваги дуже грубий і неточний, оскільки: а) підсумовується жива вага худоби різних видів, яка відрізняється виходом м'яса і його якістю (калорійність, смакові якості, і т.д.); б) жива вага значно коливається незалежно від забійної ваги через один стан тварини; в) врахована продукція живої ваги може бути загублена при наступному недогодовуванню худоби.

Перший недолік може бути в певній мірі ліквідований перерахунком живої ваги на забійну. Однак, стосовно до вирощування племінної худоби це не дає особливої переваги. Другий недолік не можна перебороти нормативним перерахунком на забійну вагу. Для цього необхідно визначити забійну вагу по об'єктивних признаках тварин, що потребує спеціальних навичок і здійснювати лише на заготівельних пунктах. Третій недолік, на жаль, представляє специфічну трудність обліку невиправданих втрат виробництва.

Сільськогосподарська продукція реалізується в натурі по наступних каналах:

а) відшкодування в цій галузі (насіння, поповнення худоби, яка вибула і ін.);

б) накопичення в цій галузі (насіння для розширення посівів, вирощена для збільшення стада худоба і ін.);

в) відшкодування в інших галузях господарства;

г) накопичення в інших галузях господарства;