Реферат: Світовий ринок нафти і Україна
Інвестори зі Сходу
«Еще раз, еще много-много раз» російські аналітики підкреслювали в розмовах з автором цієї статті, що, окрім російських компаній, українські НПЗ нікому не потрібні. Власне, до них про це не раз устиг сказати Президент України, так само вважають і в Кабінеті міністрів. Олег Дубина, віце-прем’єр-міністр України, відповідаючи на запитання «ДТ», як він ставиться до іноземних інвестицій в українську нафтопереробку відповів: «Ставлення до існуючих інвестицій у мене винятково позитивне. Інша річ, що нові інвестиції не повинні стосуватися тих підприємств, які вже працюють стабільно, де держава як співвласник сама може впоратися».
Тому до зацікавленості американської компанії Cargill «Укртатнафтою» в Росії й Україні поставилися скептично.
У «НІКойлі» вважають, що етап пошуку інвестора «в стране далекой» у російських чиновників минув уже років п’ять тому — те ж вони прогнозують і в Україні. Альтернативи російським нафтовим компаніям України немає, бо не урегульовано права інвесторів, геть не надійне законодавство», — вважає Г.Красовський.
Отже, інвестиційна привабливість українських НПЗ полягає не стільки в ємності ринку нафтопродуктів України (котрий хоч і не дуже великий, але набирає сили), скільки в ідеальному стратегічному положенні держави, що дозволяє експортувати паливо в Росію та Західну Європу. «Темпи зростання споживання нафтопродуктів у Росії й Україні спостерігаються, але збільшення поставок на свої НПЗ із боку російських НК може виявитися неадекватним. Втім, споживчий попит на продукцію від цього тільки виграє», — наголосив Андрій Гальперін, управляючий директор російської інвесткомпанії «Проспекта».
Попри те, що українські НПЗ забезпечують цього року лише 74—78% вітчизняного споживання, частину вироблених нафтопродуктів доводиться експортувати. По-перше, в Україні ще немає досить платоспроможного ринку споживання пального, а, по-друге, високу частку на ринку становлять контрабандні або «сірі» поставки пального, що, за оцінками експертів, займають не менше третини імпорту.
Тому Олександр Городецький, президент ПІІ «ТНК-Україна», зазначив «ми сьогодні експортуємо нафтопродукти і вважаємо це доцільним надалі. Щомісяця ВАТ «ЛиНОС» переробляє 500—520 тис. тонн нафти, а попит на продукцію падає, особливо на дизпаливо й А-80, через закінчення сезонних збиральних робіт. Крім того, експорт незатребуваного на внутрішньому ринку дизельного палива ми збільшили, як і мазуту, у зв’язку з його надвиробництвом українськими НПЗ. Водночас попит у роздрібній мережі на бензин марок АІ-95 та АІ-98 залишається старим, що дозволяє нам утримувати зайняту частку ринку».
Сьогодні чітко позначили і наростили свою акціонерну присутність на українських НПЗ «Лукойл», «Тюменская нефтяная компания», «Татнефть» і «Казахойл». Проявили інтерес «Славнефть» і «ЮКОС».
«Нашу компанію цікавить ринок нафтопродуктів України тому, що на цьому ринку є непродані пакети акцій НПЗ, і є стабільний збут ПММ. Конкуренції з боку російських компаній ми не боїмося, а з боку іноземних не бачимо», — стверджують у ЮКОСі. Очевидно, що цю компанію з її обсягами видобутку цікавитиме або «Укртатнафта», або близькі до нафтопроводів західноукраїнські заводи. Всі вони перебувають в передприватизаційній готовності, тому очевидно, що боротьба росіян за українські НПЗ наступного року загостриться. Тим більше, вважають аналітики інвесткомпанії «Проспекта», «усе може кардинально змінитися, якщо Росія вирішить відшкодовувати ПДВ експортерам сировини в Україну. Тоді всі компанії, котрі збільшать видобуток наступного року, насамперед це «Лукойл», ТНК, «ЮКОС», «Татнефть», «Славнефть», а, можливо, й «Сибнефть», і направлять свої ресурси в цю країну».
Зупинити «інвестиційно-нафтовий бум» може лише «непередбачуваність законодавчої бази і закритість кроків українського істеблішменту стосовно російських НК», вважають у російській інвесткомпанії.
«Безумовно, Україна зацікавлена в прямих інвестиціях із Росії, як грошових, так і сировинних. Нинішня стабільність на ринку ПММ пояснюється винятково приходом російських інвесторів. Інша річ, що невдоволених цими інвестиціями може бути багато. Але що супротивники російського бізнесу реально можуть запропонувати натомість? Нічого, окрім 4,2 млн. тонн вітчизняного видобутку, що не забезпечить потреб ринку нафтопродуктів навіть на третину», — вважають у Кабінеті міністрів України.
Прямих доказів тиску українських олігархів на російських інвесторів немає, але опосередкованих досить багато — від лобіювання поправок до Закону «Про акцизний збір», що зобов’яже переробників і давальців сплачувати акцизний збір, до розробок PR-акцій, спрямованих проти російських і казахських компаній. Ці дії йдуть урозріз з інтересами національної безпеки України, про що неодноразово казав Президент України Л.Кучма.
«Не буває бізнесу, який комусь не вигідний. Якщо російські компанії придбали українські НПЗ, значить це вигідно і НК, і українській економіці, і самим НПЗ. Заводи одержують сировину і будуть модернізовані новими власниками, українська економіка — додаткові обсяги податків (яких уже, за нашими розрахунками, зібрано в 2,5 разу більше, аніж при простої заводів до їхнього продажу), а російські НК — прибуток. У всьому світі взаємні інвестиції — це цілком закономірний і природний процес, а інтеграція економік — шлях усіх розвинених держав», — повідомив «ДТ» Володимир Андріанов, помічник голови уряду РФ.
Восени «Лукойл» і «Тюменская нефтяная компания» звернулися до президента Росії з проханням скасувати експортні мита на нафту, що буде постачатися на «Лукойл—Одеський НПЗ» і «ЛиНОС». Як повідомив 4 жовтня російський прем’єр М.Касьянов, «це питання вимагає ретельного розгляду», і, можливо, уряд піде назустріч компаніям. Як стало відомо «ДТ», рішення може бути прийняте до кінця листопада. Цей приклад, за визнанням прем’єр-міністра України А.Кінаха, свідчить про збіг енергетичних інтересів України й економічних — нафтових компаній Росії.
«Інвестиції російських компаній в українську нафтопереробку цілком закономірний процес. Не може йти мови про будь-яку колонізацію, бо нафтопереробку в принципі не можна колонізувати. Просто в Україну направили найбільші, порівняно з іншими державами СНД, тією ж Білоруссю, «нафтові» інвестиції. Бажання України стимульоване недостачею нафти для завантаження НПЗ, а російських компаній — можливістю придбати нерозподілені підприємства й отримати прибуток. Говорити ж, що простої «незалежних» НПЗ це краще за стабільну роботу в рамках транснаціональних корпорацій не тільки наївно, а й недалекоглядно», — вважають у Мінпаливенерго РФ. З цим погодився і Вадим Копилов, голова правління НАК «Нафтогаз України», котрий повідомив «ДТ», що «іноземні, у тому числі російські, інвестиції потрібні там, де ми самі технологічно не можемо впоратися. Тобто інвесторів, у тому числі й російських, треба залучати лише в ті галузі нафтогазової промисловості, де потрібні додаткові інвестиції, а не у видобуток нафти, який ми й самі можемо освоїти».
Структура ринку
Можна виділити три умовні етапи розвитку українського незалежного ринку нафтопродуктів. Хоча «незалежність» його була радше декларативною, аніж реальною — завжди відчувалася залежність від імпортного палива чи сировини. Перший етап вирізнявся різким зниженням виробництва і збільшенням імпорту готових нафтопродуктів; другий — формуванням компаній навколо виробників палива з давальницькою формою переробки сировини; третій — початком формування транснаціональних вертикально-інтегрованих компаній за участю українських виробників і іноземних НК, а також із залученням трейдерів.
Третій етап фактично розпочався весною цього року, старт якому дала джоберська кампанія ПІІ «ТНК-Україна». «Не секрет, що наша джоберська програма починалася досить складно. Це був новий для України вид діяльності, у зв’язку з чим мали доводити і пояснювати, для чого це необхідно. У пересічного власника АЗС — джобера обсяг реалізації після початку роботи з нашою компанією збільшився мінімум на 10%. Це пов’язано з різними чинниками: популярністю бренду, високою якістю ПММ тощо. У будь-якому випадку, власник став отримувати більше. Тому число звертань бажаючих брати участь у джоберській програмі зросло багаторазово. Раніш ми запрошували потенційних джоберів, тепер вони самі до нас йдуть, і нас це, звісно, радує», — розповідає Максим Андріасов, директор департаменту маркетингу та продажів «ТНК-Україна».
Фактично за півроку розвитку франчайзингової системи 15% всіх українських АЗС структурувалося навколо джоберських програм «ТНК-Україна», «Лукойл-Україна» та «Славнефть». Це непоганий показник динаміки, коли врахувати, що й інші виробники зібрали навколо себе певну кількість бензоколонок.
За найскромнішими підрахунками, близько 3800 АЗС із трохи більше 6000, працюють у тісному контакті з вітчизняними виробниками пального.
«Міжнародні НК обмежилися вкрай низьким рівнем присутності в СНД. У Росії це 15 АЗС BP, 10 АЗС Neste, 1 АЗС Agip, а в Україні ще менше», — вважають у «ЮКОСі». Присутність в українському роздробі компаній зі Східної Європи і далекого зарубіжжя обмежується двадцятьма заправками. Водночас на ринку працюють місцеві трейдери нафтопродуктів, що володіють великими мережами АЗС, такі, наприклад, як «Галнафтогаз » і «Співдружність». Боротьба за співробітництво з такими компаніями і триватиме між виробниками нафтопродуктів наступного року (див.табл.4 ).
Сьогодні, завтра, післязавтра
Деякі аналітики вважають падіння ціни на нафту тимчасовим. Брюс Еверс, аналітик Investec Henderson Crosthwaite, вважає, що сьогодні нафту і продукти її переробки «ніхто не хоче продавати через війну і ніхто не хоче купувати через спад».
І практично всі відзначають, що міжнародний ринок не спіткає «нафтова анемія», а скорочення поставок нафти країнами ОПЕК навряд чи допоможе утримати ціну барелі нафти в межах 22—28 дол. Це підтвердив «ДТ» і Мухамед Фарук, керівник департаменту інформації ОПЕК, який повідомив, що динаміка цін на нафту у світі наступного року залежатиме від позиції ОПЕК. «Наш прогноз на наступний рік — це вартість сировини в межах 20—22 дол. за барель. За такої ціни національні економіки всіх країн зможуть працювати стабільно». Цікаво, що в більшості великих міжнародних агентств, таких як Goldman Sachs, ABN Amro, вважають, що нафта коштуватиме значно нижче 20 дол. Причому практично всі прогнозують її здешевлення 2003 року. Водночас більшість російських аналітиків сходяться на тому, що нафта коштуватиме 20—22 дол. за барель. «Ціна нафти перебуватиме на рівні 20 дол. за барель, що цілком влаштовує російських нафтовиків, які розвиватимуть видобуток і за вартості в 15 дол. за барель. Але економіка Росії, у випадку розвитку останнього варіанта подій, неодмінно постраждає», — вважають експерти Petroleum Argus.
Найобережніші російські «метеорологи надр» вважають, що мають право на існування як оптимістичні надії росіян на високу ціну нафти, так і оптимістичні прогнози американців на низьку її вартість. «Ситуація з цінами на нафту може розвиватися за двома сценаріями: або збереження цін на нафту на рівні 22 дол. або їхнє падіння до 16 дол. за барель. І той, і інший варіанти влаштовують російських нафтовиків», — говорять у «НІКойл».
Хоча й в Американському інституті нафти вважають: на ситуацію дуже може вплинути те, що США веде бойові дії в Афганістані, а це призведе до скорочення запасів нафти у головного споживача «чорного золота». Так, щотижнева доповідь AПI про скорочення запасів нафти 17 жовтня сприяла збільшенню ціни нафти майже на 50 центів. Якою буде ціна нафти наступного року, в AПІ прогнозувати не беруться, але вважають, що до кінця року вона утримається в межах 20—22 дол. за барель. Водночас у щомісячному звіті МEA прогнозується підвищення 2002 року щоденного споживання нафти у світі на 600 тис. барелів, що складе дві третини середнього зростання в 90-х роках і зможе підтримати ціну не нижче 20 дол. за барель.
У будь-якому випадку, прогнози говорять про те, що українські НПЗ і споживачів ПММ очікують приємні часи, якщо державі вдасться зробити діяльність на місцевому ринку привабливою для іноземних постачальників сировини і створити розумні інвестиційні умови. Вже в листопаді, відповідно до завдання Президента, уряд має прийняти перші рішення (див.табл.5 ), що стимулюють інвестиційний клімат в Україні. Поживемо — побачимо.