Реферат: Торгівля людьми

– обману;

– шантажу;

– уразливого стану особи.

Використання обману передбачає повідомлення неправдивих відомостей (так званий, активний обман) або замовчування певних відомостей, які повинні бути повідомлені винним (так званий пасивний, обман), у результаті чого потерпілий вводиться в оману.

Використання шантажу передбачає психічне насильство, яке полягає в погрозі розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці.[14,15]

Використання уразливого стану особи визначено у примітці 2 ст. 149 КК України. Під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

В частині 2 статті 149 КК України в якості кваліфікуючих ознак вказані такі способи вчинення злочину, як:

– використання службового становища;

– використання матеріальної чи іншої залежності;

– застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких;

– погроза застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких. А в частині 3 цієї ж статті – такі способи, як:

– застосування насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких;

– погроза застосування насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких.

Як зазначено у примітці 3 нової редакції ст. 149 КК України “відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності” [13].

Інші ознаки складу злочину, що характеризують його об’єктивну сторону, не впливають на кваліфікацію таких діянь, як торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність – 16 років, незалежно від її статі та громадянства.

Серед кваліфікуючих ознак даного злочину ч. 2 ст. 149 КК України передбачає також його вчинення спеціальним суб’єктом: службовою особою (з використанням службового становища) або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

Суб’єктивна сторона торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини характеризується ознаками вини, мети та мотиву.

Вина при вчиненні цього злочину може бути лише у формі прямого умислу, зміст якого полягає в тому, що особа усвідомлює суспільну небезпечність вчиненого діяння і бажає вчинити саме так.[14]

Спеціальною метою торгівлі людьми або здійснення іншої незаконної угоди щодо людини є експлуатація людини, що прямо вказано в диспозиції кримінально-правової норми. Суть терміну “експлуатація” в контексті статті 149 КК України викладена у примітці 1 до неї і полягає в тому, що “під експлуатацією людини розуміється всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусова праця або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусова вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо” [13].

Така ознака суб’єктивної сторони складу злочину, як мотив, прямо не зазначена в диспозиції ст.149 КК України, але вона витікає зі змісту кримінально-правової норми. Видається, що мотивом вчинення цього злочину є користь, оскільки винний, переслідуючи мету експлуатації людини, керується корисливими спонуканнями.

У частині 2 статті 149 КК України визначені кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми або іншої незаконної угода щодо людини. До них законодавством віднесено вчинення дій, передбачених частиною першою статті:

– щодо неповнолітнього;

– щодо кількох осіб;

– повторно;

– за попередньою змовою групою осіб;

– службовою особою з використанням службового становища;

– особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності;

– у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких;