Реферат: Транспортні тарифи на перевезення вантажів і методика їх розрахунку

Діючі тарифи автомобільного транспорту умовно поділяються на відрядні та погодинні.

Відрядні тарифи. Встановлюються на послуги перевезення залежно від обсягів вантажів на відповідну відстань. Це найпоширеніший вид тарифів, який застосовується тоді, коли можна чітко визначити масу вантажу і відстань перевезення.

Вантажі, що підлягають перевезенню, поділяються на чотири класи залежно від завантаженості транспортного засобу. До 1-го класу належать вантажі, що дають змогу завантажити автомобіль на 100 % (зернові, баштанні, цукор, сіль, картопля, тканини тощо), до 2-го — на 71-99 % (молоко та молочні вироби, м'ясо в тушах тощо), до 3-го — на 51-70 % (кондитерські вироби, тютюн, одяг, іграшки тощо), до 4-го класу — на 50 %. За основу беруться вантажі 1-го класу, а для інших застосовуються надбавки. Крім класу вантажів ураховуються ступінь завантаженості транспортного засобу і відстань перевезення.

Тарифи автомобільного транспорту складені так, що зі збільшенням відстані перевезення (при цьому підвищуються вантажопідйомність автомобіля і коефіцієнт використання пробігу) тарифна ставка в розрахунку на 1 км зменшується. Ці тарифи спрямовані на стимулювання перевезень вантажів на великі відстані.

Тарифи на перевезення вантажів масою до 5 т і на відстань до 50 км встановлюються залежно від завантаженості автомобіля, розміру партії відправлення, класу вантажу, відстані перевезення. Ці тарифи застосовуються також при перевезенні дрібних партій вантажів.

Надбавки до тарифів встановлюються залежно від виду перевезення (потяговий склад, міжнародні перевезення тощо). Тариф на міжнародні перевезення включає вартість дозволу на пересування територією інших держав, зеленої картки, мита тощо.

В окремих випадках застосовуються так звані виняткові тарифи, тобто пільгові, знижені. Зокрема, вони встановлюються для масових перевезень навалом (наприклад, товари промислові, будівельні, а також ті, що під час розвантаження легко відокремлюються від кузова: пісок, гравій, щебінь, каміння, руда). Підставою для застосування цих тарифів є зниження норм витрат часу для розвантажування.

Погодинні тарифи. Застосовуються тоді, коли неможливо точно визначити відстань перевезення вантажу або вантаж перевозиться на відстань до 5 км; вантаж потрібно завезти щонайменше у п'ять пунктів і його маса невелика; вантажопідйомність автомобілів не перевищує 1 т. Найчастіше ці тарифи застосовуються на підприємствах роздрібної торгівлі, масового харчування, побутового обслуговування, де вантажі перевозяться до великої кількості пунктів продажу товарів невеликими партіями, а також при внутрішньозаводських, внутрішньосховищних перевезеннях без виїзду за межі підприємства (заводу).

Погодинний тариф встановлюється за кожну годину роботи автотранспортного засобу й залежно від його вантажопідйомності. Однак ці тарифи мають недолік: замовник не зацікавлений збільшувати відстань перевезення вантажів, автомобіль використовується не завжди ефективно, багато простоїв; водії автотранспортного підприємства також не зацікавлені в роботі автомобіля, що також призводить до простоїв.

Відрядні та погодинні тарифи є базовими для розрахунку витрат на перевезення вантажів. Залежно від різних умов перевезення встановлюються надбавки або знижки. Надбавки до тарифів додаються при перевезенні вантажів у спеціалізованому рухомому складі (автофургони, лісовози, рефрижератори, самоскиди тощо). У цьому разі збільшуються витрати на перевезення, а отже, тариф. Знижки застосовуються тоді, коли завантажується автомобіль, що рухається у зворотному напрямку порожнім, або коли зниження тарифів стимулюється державою (доплата з боку державних органів при перевезенні окремих видів товарів) чи регулюється державними органами (наприклад, знижені тарифи при перевезенні врожаю).

У розрахунку загальних витрат на перевезення вантажів необхідно враховувати додаткову оплату немеханізованих вантажних робіт і оплату експедиційного обслуговування (приймання та здавання вантажу, оформлення транспортних документів, супроводження вантажів тощо). Як правило, ці роботи виконують водії, які водночас є експедиторами.

Список використаної літератури

1. Герасименко В. В. Ценовая политика фирмы. — М.: Финстат-информ, 1995.

2. Ерухимович И. Л. Ценообразование: Учеб.-метод, пособие. —К.: МАУП, 1998.

3. Есипов В. Е. Ценообразование на финансовом рынке: Учеб. пособие. — СПб., 2000.

4. Левшин Ф. М. Внешнеторговые цены. — М.: Внешторгиздат, 1990.

5. Левшин Ф. М. Мировой рынок: конъюнктура, цена, маркетинг. — М.: Междунар. отношения, 1993.

6. Липсиц И. В. Коммерческое ценообразование. — М., 1997.

7. Литвиненко Я. В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004.

8. Нэгл Томас Т. Стратегия и тактика ценообразования. — СПб.: Питер, 2001.

9. Савченко А. Г., Яремчук А. Г. Плановое ценообразование. — К.: Выщашк., 1984.

10. Слепое В. Л. Ценообразование. — М., 2001.

11. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика. — К.; Вид-во КНЕУ, 2001.

12. Уткин Э. А. Цены, ценообразование, ценовая политика; Учебник. — М.; Тандем, 1997.

13. Цацулин А. Н. Цены и ценообразование в системе маркетинга: Учеб. пособие. — М.; Филинъ, 1998.

14. Ценообразование и рынок; Пер. с англ. / Под общ. ред. Е. И. Лунина. — М.; Прогресс, 1992.

15. Ценообразование: Учеб. пособие /Под ред. проф. И. К. Салимжа-нова. — М.; Финстатинформ, 1996.

К-во Просмотров: 119
Бесплатно скачать Реферат: Транспортні тарифи на перевезення вантажів і методика їх розрахунку