Реферат: Українська математична термінологія: історія та сучасний стан
Візьміть, наприклад, перші два номери 1987 року журналу «Доповіді АН УРСР». Там зустрінете русизми: допустима (припустима), повільно змінна (поволі змінна), сімейство (сім'я), убування (спадання), смисл (сенс), вивод (виведення).
Ще більша проблема — утворення нових термінів. Минуло 28 років, як був надрукований академічний термінологічний словник. За цей час в математиці створено нові розділи. Отже, з'явилися і нові терміни, які в українській мові ще не мають своїх відповідників. Це ускладнює не тільки написання статей, а й читання українською мовою сучасних університетських курсів, не кажучи вже про спецкурси.
Взагалі, нині склалась якась дивна ситуація. Кілька поколінь на голому місці, у важких умовах творили українську математичну термінологію. І щоб ми сьогодні не користувалися плодами їхньої сподвижницької праці?
Звичайно, розвиток української термінології не прискорить розвитку математики на Україні. Та й мало б раділи науковці, якби всі республіканські часописи і збірники друкувалися національними мовами. В силу історичних умов російська мова стала мовою міжнаціонального спілкування. І завдяки їй ми довідуємося про нові відкриття і дослідження в нашій країні.
Та кожна людина має поважати свій народ, рідну мову. Тож чому ми робимо її німою в царині науки? Чи тому, що при сьогоднішньому темпі розвитку науки і техніки важко опанувати всю інформацію, що стосується фахових інтересів? Не вистачає часу сучасній українській технічній інтелігенції усвідомити, що вона, власне, українська інтелігенція, «мозок нації»? Чи тому, що всі піддалися впливу загального збайдужіння?
Останніми роками відбулося помітне звуження функції української мови. Все менше нею користуються в сфері науки і техніки, в діловодстві. Це може привести до того, що мова стане головним чином побутовою. Тоді вона «втратить свою вікову здатність включатися в загальний рух розвитку людської думки». Правда, наука настільки тісно пов'язана з повсякденним життям, що скоро і в побутовій розмові не вистачатиме українських слів.
Щоб цього не сталося, потрібно вже сьогодні активно розвивати і ширити українську наукову лексику. Було б добре видати новий термінологічний словник або хоча б перевидати старий (з належними змінами і додатком). Науковцям необхідно збільшити передплату «Доповідей АН УРСР», а в республіканських наукових часописах і збірниках друкувати короткі резюме українською мовою. Це дасть змогу оперативно вводити нові терміни і не займе багато паперу.