Реферат: Українсько-Угорські відносини
Керівник ТЕМ Аркадій Гупало в доповіді окреслив стан економіки України, головні напрямки економічних перетворень, які проводяться Урядом України, стан українсько-угорських торговельно-економічних відносин. Були підняті питання стосовно проблем, які необхідно вирішити для збільшення товарообігу між нашими країнами. Зазначено, що невирішеними питаннями є наявність тарифних та нетарифних обмежень, які запроваджені міністерством економіки Угорщини стосовно товарів українського походження. Підкреслено, що Угорщиною планується зняття з 1 січня 2000 року з українських експортних товарів 3% додаткового мита та 2% статистичного збору.
Угорських підприємців було повідомлено про перспективні напрямки торговельно-економічного співробітництва з Україною та можливості вирішення проблемних питань.
В ході виступів керівників представництв українських підприємств і організацій в Угорщині присутніх було поінформовано про роботу, яку проводять в Угорщині українські представництва, перспективи подальшого співробітництва з угорськими підприємствами по нарощуванню вантажопотоку залізничним, авіаційним та водним транспортом. Поінформовано про можливість отримання допомоги з боку ТПП України та УСПП в розвитку зв'язків з українськими підприємствами та перспективи фінансування спільних українсько-угорських проектів з боку "Укрсоцбанку".
У виступі керівника угорського адвокатського бюро п. Йожефа Шноблі було зазначено про можливості , які дає укладена угода з українською правничою організацією "Правовий Радник" по наданню правової допомоги угорським і українським суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності у визначенні надійності та фінансового стану потенційних партнерів в Україні та Угорщині, у вирішенні можливих комерційних спорів, тощо.
Керівником відділу угорського "Ексімбанку" п. Бахул Гірошш Каталін було визначено основні напрямки співробітництва з "Ексімбанком" України та "Укрсоцбанком" по забезпеченню фінансування спільних проектів торговельно-економічного співробітництва.
Розвиток українсько-угорських відносин відображатиметься у Закарпатті
переконаний Посол Угорщини в Україні Янош Кішфалві
- Пане Посол, чому Угорщина не закривається так активно від України, як деякі наші сусіди, скажімо, Словаччина?
- Уряд Угорщини, окрім інтеграції нашої країни до євроатлантичних структур, розвиває добросусідські відносини з усіма навколишніми країнами. Угорщина займає місце, де стикаються і пасажирські, і вантажні транзитні коридори, і тому ми зацікавлені у якнайпростішому перетині кордонів. Ми не плануємо у найближчі роки запроваджувати візовий режим з Україною, і це неодноразово підкреслювали. Це триватиме доти, доки Угорщина не стане членом Європейської Унії і на нашій території не вступлять у силу Шенгенські Угоди. Додам, що у деякій мірі Шенгенський режим містифікований – всі думають, що він закриває кордон “на замок”. В рамках цієї угоди можна знайти вихід для чесних бізнесменів, туристів тощо. Хоча, звісно, кордон перетнути стане важче.
- А якщо в рамках Вишеградської Четвірки ваші сусіди – словаки, чехи і, можливо, поляки наполягатимуть на тому, щоб запровадити суворий візовий режим?
- Співробітництво в рамках Вишеградської Угоди розвивається дуже інтенсивно. Але не обов’язково всі один одного мають наслідувати і координувати рішення щодо, наприклад, режиму перетину кордонів. Тут кожна країна діє по-своєму. Угорщина і Польща у цьому питанні підходять приблизно однаково.
- Чи є в Угорщині, як у Чехії і Словаччині, проблема так званої “української злочинності”?
- Звичайно, в певній мірі це має місце, але рівень цієї злочинності з кожним роком зменшується. Бували на вулицях Будапешта грабежі та інші кримінальні чини, однак важко визначити, чи причетні до цього українці чи вихідці з країн колишнього СРСР. Це справа ефективності роботи правоохоронних органів обох країн. Між Україною та Угорщиною у цій сфері є хороше співробітництво. Ми розуміємо, що й Україна сама зацікавлена в тому, щоб “експорт” організованих злочинних груп знизився і взагалі не відбувався. Не можна сказати, що в Угорщині злочинна діяльність “українського походження” збільшувалась, це ставало для нас великою проблемою і приводом до запровадження візового режиму. Моя особиста думка така, що візовий режим не є перепоною для злочинних елементів.
- А як щодо нелегального працевлаштування іноземців?
- Я б не сказав, що закарпатці чи українці “відбирають робочі місця” в угорців. Це проблема контролю зайнятості у самій Угорщині. Якщо у нашого підприємця спіймають нелегально влаштовану людину, то його так покарають, що на майбутнє у нього бажання відпадає робити це ще раз. Ми плануємо прийняти закон, який би легалізував тимчасове працевлаштування в країні угорців, які проживають в інших країнах. Ці люди повинні мати те саме страхування, умови праці, зарплату, як і громадяни Угорщини. Скільки я працюю в Україні, ніколи не чув, щоб офіційні представники Угорщини будь-якого рангу скаржились на цю проблему.
- Є приблизні підрахунки, скільки громадян України працює нелегально в Угорщині?
- Я не зустрічав таких підрахунків. Мені дивно, як це взагалі можна підрахувати! У першому півріччі цього року близько півтора мільйона українських громадян перетинали кордон Угорщини. Це і туристи, і родичі, бізнесмени, транзитні… З цього можна відгадати якусь цифру, але дуже неточну. У східних областях Угорщини – Собоч-Сотмарі і Боршодь – рівень безробіття вищий, ніж у цілому по країні, але це не зв’язано з нелегальним працевлаштуванням. Просто ці області не настільки розвинені, як інші регіони. Отож, немає жодного зв’язку між цифрами безробіття і нелегального працевлаштування іноземців.
- За останніми підрахунками Угорщина є одним з найбільших інвесторів закарпатської економіки. Як Ви вважаєте, зараз складаються саме такі умови, щоб можна було розвивати інвестування і таким чином сприяти розвитку регіону?
- Загальна інвестиційна діяльність Угорщини в Україні є дуже активною і цей процес відбувається не лише в Закарпатті. Ми на сьогодні в Україні інвестували біля 47 мільйонів доларів. До того ж найближчим часом буде здійснено проект ще на 20 мільйонів. В Києві активно розвивається наша інвестиційна діяльність, Закарпаття ще лише набуває вагомого місця. Середньому або малому бізнесу цікавіший закарпатський регіон, бо це близько, легше знайти угромовного спеціаліста, і керівництво області дуже зацікавлене у зосередженні капіталовкладень саме в Закарпатті. Найближчим часом здійснюватиметься проект фірми “FLEXTRONIX” на базі колишнього Берегівського радіозаводу, вони також планують будувати зовсім новий завод з виготовлення електродеталей. Хочу додати, що на зламі 80-х і 90-х років перші інвестиції відбувалися на західній частині Угорщини і в Будапешті. На заході Угорщини працював австрійський мобільний зв’язок. Колись один баварський бізнесмен хотів у маленькому містечку східної частини Угорщини вкласти гроші у взуттєвий завод. І будь-яке бажання працювати у нього одразу пропало, коли він протягом трьох годин не міг додзвонитися до дружини в Мюнхен! Якщо загальний клімат для інвестицій, не лише законодавчий, буде хороший, то іноземний капітал набагато швидше братиме участь у розвитку української економіки.
- На що скаржаться ваші підприємці, які діють в Україні?
- Складно робити бізнес у вас тому, що надто багато адміністративних перешкод – папери, печатки тощо. Правила гри неоднозначні, недостатня законодавча база, надто багато перевірок. Бізнесмен хоче працювати, а перевіряючі “сидять у нього на шиї”. Ніхто у світі не любить платити податки, але платять набагато краще, бо знають, коли, за що і чому стільки треба платити. Правила гри мають бути абсолютно прозорими. Саме тому маленька Угорщина змогла протягом десяти років залучити понад 23 мільярди доларів.
- Вже два роки у Закарпатті діє пільговий режим для інвестицій обсягом понад 250 тисяч доларів. Прийнятий і Указ про спеціальну економічну зону “Закарпаття”, хоч проти цього виступає МВФ. Такі закони, на Вашу думку, можуть реально посприяти розвитку економіки регіону і чи є такі приклади в Угорщині?
- В принципі, можуть посприяти. У нас є підприємства, які працюють на пільгових умовах. Їм постачають матеріали з-за кордону і відправляють продукцію за кордон без митного огляду. У світовій практиці це не практикується і після вступу Угорщини в ЄУ ці режими треба буде скасувати. Інвестори, як правило, беруть до уваги загальні умови інвестування в країні. Але нам здається, що впровадження в дію навіть цих нормативних документів у вас трохи ускладнене.
- Які галузі економіки Закарпаття можуть ще зацікавити ваших інвесторів?
- Цікавими можуть бути туризм, корисні копалини, лісове господарство… Ми знаємо, що раніше не зовсім добре використовувались природні ресурси, і вітаємо те, що керівництво області наполягає саме на глибокій переробці деревини, а не на її продажу. Ми можемо організувати багато спільних підприємств у галузі деревообробки. Адже Угорщина бідна на ліс. Гір теж немає, і угорці їздять в Австрію. А чому б вони не могли поїхати в Карпати? Для цього лише треба розвинути інфраструктуру.
- Після великого забруднення Тиси намітились позитивні тенденції у спільному дослідженні рік румунською, угорською та українською сторонами. Чи отримала Угорщина від України список своїх потенційних забруднювачів рік басейну Тиси згідно домовленостей у Дебрецені?
- Дійсно, такий список є, нас ознайомили приблизно із 130-тьма українськими підприємствами. У цьому плані налагоджене хороше співробітництво між відповідними відомствами трьох країн. Будується моніторинґова система на ріках України, які течуть в Угорщину. У випадку, якщо піднімається рівень води, нашим відомствам заздалегідь повідомляють. Минулого року під час паводка з вашим міністром закордонних справ ми разом були у місті Сольнок і бачили, як діяли ваші загони МНС. Зараз планується з цією метою створити спільний румунсько-словацько-угорсько-український батальйон.
- Угорщина активно допомагала Закарпаттю під час паводка 1998 року, але потім були зауваження, що ця допомога не дуже справедливо розподілялась. Угорщина була задоволена використанням допомоги?
- Ми регулярно отримували звіт про розподіл допомоги через консульство в Ужгороді і організації угорської меншини, які брали в цьому участь. Дійсно, може на початку були певні порушення, але ми вважаємо, що в основному це був добре організований процес. Ми намагались допомагати так, щоб ніхто не зробив навіть натяку, що ця гуманітарна допомога йшла лише угорцям. Ми допомагали всім постраждалим закарпатцям, і я гадаю, що нам це вдалось.
- Угорські транспортні фірми часто використовують українську територію для перевезень товарів. Якої думки, скажімо, водії каміонів про наш транзитний коридор?
- На жаль, на Україну небезпідставно нарікають перевізники, і зменшення угорських перевезень про це свідчить. Причиною є й зниження товарообігу між нашими країнами. Але й оформлення документів на вашому кордоні – доволі тривалий процес, стан доріг часто бажає кращого. Найбільше наші водії просто не розуміють, чому їх на кожному п’ятдесятому кілометрі повинні зупиняти під приводом якогось контролю, перевірки… Ми часто скаржимося на наших поліцейських, але в Угорщині таких контрольних зупинок набагато менше. Їде вантажівка 10 тонн на швидкості 80 кілометрів. Враз перед ним з’являється легковик, і звідти людина в цивільному жезлом зупиняє! І треба різко загальмувати! До біди тут недалеко… Наші водії скаржаться на деяких ваших міліціонерів, які вважають, що з багатого іноземця можна взяти більше грошей. Є випадки, коли нападали на водія, грабували, навіть зник каміон. Нападають на каміони і у нас, але якщо у вас так багато перевіряючих, то, може, пора перевірити і злочинність на дорогах? Хоча є, правда, позитивні зрушення у сервісі, стало більше бензоколонок.