Реферат: Ускладнення місцевої анестезії їх профілактика і терапія
Ознаки зупинки кровообігу:
а) непритомність;
б) відсутність дихання;
в) розширення зіниць;
г) відсутність пульсу на великих артеріях (сонній і стегновій). Досліджувати пульс на променевій артерії не слід, бо його відсутність ще не свідчить про зупинку кровообігу (спазм артерії може заважати відчути пульс за збереження роботи серця).
Крім цього, пульсація власних дрібних артерій пальців лікаря може сприйматися як пульсація променевої артерії пацієнта;
д) блідий колір слизових оболонок і шкіри (якщо першим зупиняється дихання, спостерігається ціаноз);
е) тотальна атонія (їй може передувати короткий приступ судом).
Наявність будь-яких трьох ознак із чотирьох наведених (непритомність, розширення зіниць, відсутність пульсу, зупинка дихання) у будь-якому поєднанні дає право констатувати «зупинку кровообігу» і вимагає проведення серцево-легеневої реанімації. Для встановлення такого діагнозу потрібно не більше 8—10 с.
Ефективність стабілізації життєвих функцій здебільшого визначається швидкістю подання допомоги: якщо серцево-легеневу реанімацію розпочали протягом перших 2 хв, успіх може бути досягнутим у 92 % випадків, у разі зволікання ефективність її зменшується.
Серцево-легенева реанімація проводиться у такому порядку:
1) постановка діагнозу «клінічна смерть»;
2) забезпечення прохідності дихальних шляхів і проведення ШВЛ за методом рот до рота (2—3 рази) або рот до носа;
3) укладання хворого на тверду поверхню на спину;
4) проведення закритого (зовнішнього) масажу серця в поєднанні- з ШВЛ.