Реферат: Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах

Гіпотеза дослідження ґрунтуєтьсяна припущенні, що виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах ефективно здійснюватиметься за умов:

– впровадження у навчально-виховний процес інтегрованої навчально-виховної програми, зміст якої охоплює різні напрями гурткової роботи та спрямований на усвідомлення й збереження духовної, культурної й художньої спадщини українського народу та етносів національних меншин, що проживають на території України;

– спрямування змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави;

– поєднання у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов’язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження визначені його завдання:

1. З’ясувати стан дослідженості проблеми у педагогічній теорії та практиці роботи позашкільних навчальних закладів.

2. Уточнити зміст поняття „національна самосвідомість” підлітків.

3. Визначити критерії та показники вихованості національної самосвідомості та особливості виховання цієї якості у підлітків.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах та здійснити їх дослідно-експериментальну перевірку.

5. Розробити методичні рекомендації для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів щодо виховання національної самосвідомості підлітків.

Теоретичну основу дослідження становлять: історико-філософські праці (Г. Гегель, Л. Гумільов, А. Дашдаміров, В. Нестеренко, Ф. Прокопович, Г. Сковорода); концептуальні основи психолого-педагогічних досліджень з виховання національної самосвідомості (Б. Ананьєв, А. Березін, І. Бех, Л. Божович, В. Борисов, Г. Ващенко, Л. Виготський, Б. Ельконін, І. Кон, О. Леонтьєв, В. Москалець, О. Сухомлинська); аналіз змісту та напрямів виховання національної самосвідомості, національного виховання (О. Білас, Г. Ващенко, О. Докукіна, М. Стельмахович, Б. Ступарик, Д. Тхоржевський, П. Щербань); праці з використання у навчально-виховному процесі засобів народного мистецтва (С. Зеленова, В. Косокова, Р. Майборода, О. Красовська, В. Мусієнко, В. Чорнобай, Г. Гуменюк, Р. Береза); загальнонаукові принципи етнізації, природовідповідності, єдності загальнолюдських і національних цінностей; законодавчі і нормативні документи про українську державу, освіту і виховання, Закон України „Про освіту”, Національна Доктрина розвитку освіти України, Закон України „Про позашкільну освіту”.

Досягненню мети дослідження й розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:

– теоретичних , - аналіз і узагальнення філософської, соціологічної, психологічно-педагогічної, методичної літератури для визначення теоретичних основ дослідження, вироблення концептуальних підходів до розуміння поняття „національна самосвідомість” та формування цієї якості у підлітків, розробка методики дослідження, обґрунтування педагогічних умов здійснення цього процесу у позашкільних навчальних закладах;

– емпіричних , - анкетування, бесіди, спостереження, самодіагностики, що використовувалися для проведення зрізів на констатувальному та формувальному етапах дослідження з метою визначення рівня вихованості національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах; оцінка результатів проводилася шляхом порівняння досягнутого в експериментальних і контрольних групах;

– математичної статистики , яка використовувалася для кількісної обробки результатів, що дало змогу зробити висновки про результативність запропонованої методики виховання національної самосвідомості підлітків та з’ясувати динаміку кількісних змін у рівнях вихованості досліджуваної якості у підлітків до початку і після завершення дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження . Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Дитячого еколого-оздоровчого Центру (ДОЕЦ) „Родина” Оболонського району м. Києва, Станції юних техніків – Центру науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва, Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Харківської обласної станції юних туристів.

Експериментом було охоплено 125 вихованців на констатувальному етапі та 350 на формувальному етапі дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

– вперше науково обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, що полягають у впровадженні у навчально-виховний процес інтегрованої навчально-виховної програми; спрямуванні змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднанні у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов’язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків;

– уточнено зміст поняття „національна самосвідомість” як самоідентифікацїї особистості, що виражається в усвідомленні підлітками приналежності до поліетнічної української нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, мови й звичаїв свого народу, спільності історичної долі та майбутнього;

– набула подальшого розвитку методика виховання підлітків в умовах позашкільних навчальних закладів.

Практичне значення дослідження полягає у застосуванні його положень висновків і рекомендацій у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів. Результати дослідження покладено в основу розробленої та впровадженої інтегрованої навчально-виховної програми та програми для гуртків петриківського розпису, спрямованої на підвищення ефективності виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах; методичних рекомендацій для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.

Результати дослідження можуть бути використані при розробці навчальних програм, навчально-методичних посібників, для організації позакласної й позашкільної роботи зучнями, а також при створенні програм спецкурсів для студентів, системи підвищення кваліфікації педагогів позашкільних навчальних закладів.

Розроблені програма „Виховуємо національно свідому особистість” та методичні рекомендації для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів пройшли апробацію в експериментальних позашкільних навчальних закладах і можуть бути використані у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Дитячого оздоровчо-екологічного Центру „Родина” Оболонського району (довідка № 33 від 7.06.2005 р.), Станції юних техніків – Центру науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва (довідка № 78 від 25.05.2007 р.), Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості (довідка № 57 від 23.02.2007 р.), Харківської обласної станції юних туристів (довідка № 73 від 23.02.2007 р.).

Розроблена автором програма „Петриківський розпис” визнана переможцем Всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку з питань позашкільної освіти (наказ МОН України від 11.08.04 р. № 655) і відповідно до рішення Комісії з проблем позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол № 5 від 07.10.05 р.) увійшла до збірника Програм для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів „Образотворче мистецтво” з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

Апробація результатів дослідження . Основні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу” (м. Київ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування у дітей і молоді культури здоров’я (фізичного, психічного, духовного) засобами позашкільної освіти” (м. Київ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (м. Київ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів” (м. Київ, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (м. Київ, 2006 р.); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми виховання в сучасних соціокультурних умовах”(м. Київ, 2003 р.); науково-практичній конференції „Шляхи підвищення інноваційного потенціалу позашкільних навчальних закладів”(м. Київ, 2004 р.); звітній науковій конференції Інституту проблем виховання (м. Київ, 2006 р.); ювілейній звітній науковій конференції Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2007 р.); методологічному семінарі „Виховання дітей і молоді в контексті розвитку громадянського суспільства” (м. Київ, 2003 р.); круглому столі „Інноваційні процеси у позашкільних навчальних закладах” (м. Харків, 2005 р.); на засіданнях лабораторії діяльності позашкільних закладів.

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях, з них 6 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (244 найменування) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок. Основний зміст викладено на 170 сторінках. Робота містить 8 таблиць, 17 рисунків, що обіймають 10 самостійних сторінок основного тексту.