Реферат: Виникнення, здійснення і припинення права землекористування

Самостійною підставою припинення права землекористування є нераціональне використання земельної ділянки (п. 5 ст. 27 ЗК України). Але ця підстава не поширюється на право користування землею громадянами, що ведуть селянське (фермерське) господарство, протягом трьох років з часу надання земельної ділянки.

До специфічних підстав припинення права користування землею належать: використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років — для несільськогосподарських потреб; припинення діяльності селянського (фермерського) господарства.

Неправомірні способи експлуатації землі, які впливають на стан грунтів (зниження родючості або їх забруднення), погіршують екологічну обстановку, можуть бути різними.

Невикористання земельної ділянки протягом відповідного строку є підставою для примусового припинення права користування землею. Таке правопорушення — це фактичне залишення земельної ділянки без експлуатації. Тривалість невикористання встановлена залежно від цільового призначення земельних ділянок: один рік -— для сільськогосподарського виробництва і два роки — для несільськогосподарських потреб. Перебіг цього строку може починатися як з моменту надання земельної ділянки, так і з будь-якого іншого моменту. Важливо лише, щоб цей термін був безперервним.

Висновок

Єдину умовну підставу припинення права користування землею передбачає ст. 27 ЗК України — укладення незаконних угод щодо землі. До таких угод згідно зі ст. 114 ЗК України належать купівля-продаж, дарування, застава і самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями. Перелік названих угод є вичерпним. Всі вони порушують право власності на землю і через це у встановленому порядку повинні визнаватися недійсними з усіма правовими наслідками. У кожному конкретному випадку питання про припинення права користування земельною ділянкою, що виступала об’єктом угоди, розглядається судовими органами з урахуванням всіх фактичних обставин.

Право користування орендованою землею припиняється також, при розірванні договору оренди. Розірвання такого договору можливе при наявності згоди орендаря і орендодавця. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, воно можливе лише в судовому порядку.

Припинення права користування землею в більшості випадків, передбачених ст. 27 ЗК України, провадиться в межах населених пунктів відповідною радою, за межами населених пунктів — сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, радою, а у разі вилучення земель — за рішенням ради, що має право вилучати земельні ділянки.

Припинення права користування землею за вчинене правопорушення, передбачене ст. 27 ЗК України, при вилученні земель у разі незгоди землекористувача провадиться в судовому порядку.

Право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору.

Література

1. Баб’як О. С, Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.

2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2006. – 192 с.

3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001

4. Екологічне право України За редакцією професорів В. К. Попова і А. П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001

5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с

6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. – К., 1991.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.