Реферат: Влив макроекономічних показників на валютний курс

Де Pі(DEM) і Pі(USD) - ціни відповідно в німецьких марках і в доларах США на товари і послуги в Німеччині і США, що входять у стандартний кошик промислового і приватного споживання цих країн;

Wі(DEM) і Wі(USD) - частка цих товарів і послуг у структурі промислового і приватного споживання цих країн;

N - кількість товарів, включених у кошик.

Чим значніше вибірка, тим більше репрезентативний отриманий результат - значення валютного курсу. Метод визначення і коректування курсу відповідно до паритету купівельної спроможності валют властивий системі фіксованих валютних курсів.

Б) Валовий національний продукт (ВНП) - є ключовим показником стану економіки і містить у собі в якості складових менш великі економічні індикатори. Формула ВНП має наступний вид:

GNP = C + І + G + X - M ,

Де С - споживання; І - інвестиції; G - державні витрати; X - експорт; М - імпорт.

Існує пряма залежність між зміною показника ВНП і валютного курсу:

↑ ВНП – Валютний курс ↑

Логіка цього впливу наступна. Ріст ВНП означає загальний гарний стан економіки, збільшення промислового виробництва, приплив закордонних інвестицій в економіку, ріст експорту. Збільшення закордонних інвестицій і експорту приводить до посилення попиту на національну валюту з боку іноземців, що виражається в підвищенні курсу. Триваючий протягом декількох років ріст ВНП приводить до "перегріву" економіки, посиленню інфляційних тенденцій і, отже, до чекання підвищення процентних ставок (як основної антиінфляційної міри), що також збільшує попит на валюту.

В) Рівень реальних процентних ставок визначає загальну прибутковість вкладень в економіку країни (відсоток по банківських депозитах, прибутковість по вкладеннях в облігації, рівень середнього прибутку і т.д.). Зміна процентних ставок і курсу валюти знаходиться в прямій залежності:

↑ Процентна ставка – Валютний курс ↑

Реальні процентні ставки - номінальний відсоток за винятком відсотка інфляції - ростуть повільніше в порівнянні з темпами росту інфляції і ВНП, тому курс валюти може навіть знижуватися. Так, у США в 1994 р. в умовах стабільного підйому економіки приріст процентних ставок відставав від приросту ВНП і інфляції - реальні процентні ставки мали тенденцію до зниження. Федеральна резервна система протягом року кілька разів значно підвищувала облікові ставки, побоюючись різкими діями загальмувати процес економічного підйому (після спаду 1990 р.). У підсумку курс долара до основних твердих валют знижувався протягом всього 1994 р.

Я поділяю думку, висловлену у статті Кравченко П.П. [4], що у формуванні обмінного курсу двох валют головну роль грає різниця процентних ставок між двома країнами (процентний диференціал). Якщо в цих країнах рівень реальних процентних ставок приблизно однаковий, характеризуючи однакову прибутковість вкладень в економіку кожної з країн, то підвищення центральним банком однієї з країн рівня облікової ставки викликає зсув прибутковості на користь вкладень у даній валюті. Це приводить до збільшення попиту на цю валюту і росту її курсу.

Г) Рівень безробіття (фактор зайнятості) може розглядатися у виді двох величин: як рівень безробіття (тобто процентне відношення числа безробітних до загальної чисельності працездатного населення), або як зворотний йому показник чисельності працюючих.

Показник безробіття публікується звичайно у відсотках. Існує зворотна залежність зміни рівня безробіття і валютного курсу:

↓Безробіття - Валютний курс ↑

Відповідно до сучасної економічної теорії не може бути досягнуто нульовий рівень безробіття (завжди існують сезонне, структурне, фрикційне безробіття). Тому макроекономічному стану повної зайнятості для індустріально розвитих країн відповідає рівень безробіття, приблизно рівний 6%.

Д) Рівень інфляції , знецінення національної грошової одиниці, виміряється в темпах росту цін. Розрізняють два показники зміни рівня цін:

PPІ - індекс зміни виробничих цін (на оптові партії промислових товарів); обчислюється у відсотках до попереднього періоду; є первинною ознакою інфляції, тому що виробничі ціни включаються в споживчі ціни;

CPІ - індекс споживчих цін - показник рівня інфляції.

Рівень інфляції і зміна валютного курсу знаходяться в зворотній залежності:

↓Інфляція - Валютний курс ↑

Одним з індикаторів, що впливають на стан інфляції, є обсяг грошової маси в обороті, що складається з декількох грошових агрегатів, що розрізняються по ступені ліквідності, від М1 до М4. Найбільшим інфляційним впливом володіє ріст агрегату М1 - готівки і залишків на поточних рахунках до запитання . Інший важливий показник - розмір дефіциту державного бюджету - є безпосередньою причиною збільшення грошової маси в обороті і, отже, росту цін. Однак цей показник використовується переважно для довгострокового аналізу поводження валютного курсу.

Інфляція, викликаючи ріст цін, приводить до зміни курсу валюти по паритеті купівельної спроможності. Вирвавшись з-під контролю, вона знижує ділову активність у країні, зменшує темпи росту ВНП і привабливість вкладень в економіку країни для закордонних інвесторів. Найбільш характерним прикладом впливу високої інфляції на валютний курс є знецінення карбованця стосовно долара США в Україні в 1992 – 1994 рр..

Е) Платіжний баланс - баланс закордонних платежів і надходжень у країну - включає:

· торговий баланс;

· баланс руху капіталів.