Реферат: Загальна структура мовної системи

Хочемо ми того чи ні, але перша теза – презумпція змістовності – веде нас до другої тези, яка дуже важлива, але чомусь не дуже шанується лінгвістами. Суть у тому, що співучасники комунікативного процесу в своїй мовній діяльності завжди спираються на свої знання. Жодне повідомлення , жоден мовний акт не може бути сприйнятий рецепієнтом з “TABULARASA”. Це як структурне формування нейронних ансамблів дитини, можливе лише в утробі матері, та й то, як твердять учені, як тільки морфологічно сформувався якийсь аналізатор, пам”ять дитини починає заповнюватися потрібною адекватною інформацією. Факти свідчать, що ще до народження дитина більш-менш адекватно починає реагувати на слова матері. А вже перше осмислене повідомлення з тією моделлю зовнішнього середовища, що вже склалась у дитини на цей час. Діалектична єдність лінгвістичного процесора з структурами інтерпретації, збереження та використання знань є дуже плідною та перспективною концепцією. Без урахування цієї єдності всі наші теоретичні розробки приречені на невдачу, а без їх моделювання ми не побудуємо жодної адекватної мовної моделі. Отже, ця теза може отримати таке визначення:

Мовна діяльність людини можлива лише на основі діалектичної єдності мовної компетенції та накопиченого вантажу знань.

Точніше : ця ситуація зумовлюється фактом, що лінгвістичний процесор функціонує на базі знань, тобто вхідна та вихідна інформація лінгвістичного процесора визначається фактами , що містяться в базі знань людини. Ще раз підкреслимо глибокий відрив сучасних лінгвістичних концепцій та пошуків від того багажу знань, що його накопичує людина, починаючи з перших своїх свідомих кроків.

ПРИНЦИП СТРУКТУРНОЇ ОДНОМАНІТНОСТІМОВНИХ ЗАСОБІВ

Будь-яка мовна конструкція у будь-якому мовному оточенні і за будь-яких умов характеризується структурною одноманітністю. Більш канонізовано цей принцип можна сформулювати так: довільне мовне повідомлення грунтується на одноманітних синтаксичних структурах, що мають статус атомарного речення. Тільки за цієї умов людина може так легко орієнтуватись у складному мовному середовищі.

Ця категорична теза стверджує, що в основі будови будь-якого мовного повідомлення лежить структура атомарного речення, що раніше була визначена як “синтаксичний блок”. Конкретна реалізація цієї синтаксичної структури в реальному мовному повідомленні має три альтернативні напрями. Це може бути або сама атомарна конструкція, або сукупність їх, або лише її фрагмент. Зауважимо лише , що наведена теза буде конструктивною тільки за допущення можливих перетворювань цієї базової конструкції.(варіації та модифікації атомарної структури).