Реферат: Загартування 3

До системи органів опори і руху відносять скелет, зв'язки, суглоби і м'язи. Система органів опори i руху працює, як єдине ціле. Скелет i м'язи ростуть і функціонують у тісному взаємозв'язку. Скелет є опорою і захистом усього організму й окремих його opraнiв. Наприклад, череп захищає головний мозок, грудна клітка і м'язи, що до неї прикріплюються, захищають серце i легені. Багато кісток скелета є потужними важелями, які за допомогою м'язів виконують різноманітні pухи. Кістки скелета беруть участь в o6мінi солей кальцію, фосфору.

Тканини

Кісткова i хрящова тканини належать до сполучної тканини. Клітини кістковоi тканини мають численні тонкі відростки, за допомогою яких вони з'єднуються між собою. Міжклітинна речовина кісткової тканини утворена пластинками зі щільної дуже твердої речовини. Розташування пластинок нагадує сітку. Така будова надає кісткам великой міцності при стисканні й розтягу. Наприклад, стегнова кістка людини витримує при стисканні 1,5 тонни. Між кістковими клітинами проходять тоненькі канали, заповнені міжклітинною рідиною, через яку відбувається живлення i дихання кісткових клітин. У кістковій тканині проходять нервові волокна i кровоносні судини. Хрящова тканина побудована з клітин і міжклітинної речовини. Розрізняють гіаліновий, еластичний та волокнистий хрящі. Гіаліновий хрящ вкриває суглобові поверхні всіх кісток, еластичний хрящ міститься у надгортаннику, вушній раковині тощо, волокнистий хрящ утворює міжхребцеві диски, знаходиться в місцях прикріплення зв'язок, сухожилків. Хрящі позбавлені кровоносних судин і живляться за рахунок охрястя (зовнішній сполучнотканинний шар хряща).

Будова кісток

За формою кістки бувають довгі й короткі. Довгі кістки називають ще трубчастими. Вони всередині порожнисті. Така будова забезпечує їм міцність і легкість. До трубчастих кісток належать плечова, променева, стегнова та гомілкові кістки. У довгих кістках розрізняють компактну і губчасту речовини. Губчаста речовина міститься на кінцях трубчастих кісток. До коротких кісток відносять кістки зап'ястка, плесни, хребта та інші. Ці кістки складаються переважно з губчастої речовини. У порожнинах трубчастих кісток міститься сполучна тканина - жовтий кістковий мозок. У проміжках між кістковими пластинками міститься червоний кістковий мозок, у якому утворюються клітини крові. Кістки черепа, лопаток, ребер, таза належать до широких.

Ріст кісток

При народженні скелет дитини складається переважно з хрящів. Окостеніння хрящів відбувається протягом усього періоду розвитку організму і закінчується в 20 -24 роки. У довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хрящової тканини, розташованої на кінцях кісток. Після закінчення росту всі хрящі замінюються кістковою тканиною. Зверху кістки вкриті тонкою сполучнотканинною оболонкою - окістям. У ній багато нервів і судин, які через спеціальні отвори проникають у кістку. До окістя прикріплюються зв'язки м'язів. Внутрішній шар окістя складається з клітин, що ростуть і розмножуються, забезпечуючи ріст кісток у товщину. У дорослих людей кістки не ростуть. Але, як і всі тканини організму, кісткова тканина також оновлюється протягом усього життя людини. У кістках є спеціальні клітини, що руйнують стару кісткову тканину. На її місці з клітин внутрішнього шару окістя утворюються нові кісткові клітини. Ріст кісток регулюється гормоном росту, який виділяється в організмі людини гіпофізом.

З'єднання кісток

Розрізняють нерухомі, напіврухомі та рухомі (суглоби) з'єднання кісток. Нерухомі з'єднання кісток утворюються внаслідок їхнього зростання. Нерухомо з'єднані, наприклад, кістки черепа. Нерухомість кісток мозкового черепа досягається тим, що численні виступи однієї кістки входять у відповідні заглибини іншої. Таке з'єднання кісток називають швом. Напіврухомі з'єднання утворені хрящовими проміжками. Так з'єднані між собою хребці. Завдяки здатності хрящових проміжків стискуватися і розтягуватися забезпечується певна рухливість хребта. Під час стрибків, ходіння хрящі діють як амортизатори, тобто полегшують різкі поштовхи, оберігаючи тіло від струсу. Рухомі з'єднання кісток - це суглоби. Поверхні кісток суглоба вкриті шаром еластичного гладенького хряща, який значно зменшує тертя між кістками і полегшує рухи.

Будова м'язів

В організмі людини є три види м'язової тканини: скелетна, серцева і стінок внутрішніх органів. Скелетних м'язів налічується близько 600. М'язи у дорослої людини становлять 44% загальної маси тіла. Кожен м'яз складається з великої кількості скоротливих клітин і сполучної тканини. Сполучна тканина утворює сухожилки, за допомогою яких м'язи прикріплюються до кісток. Увесь м'яз зверху вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою.У м'язі містяться кровоносні судини і нервові волокна. Скоротливими елементами м'язів є м'язові волокна. Під світловим мікроскопом на м'язових волокнах видно темні смуги, які чергуються зі світлими. Саме тому скелетні м'язи називаються посмуговані. Скорочення м'язів починається зі збудження м'язових волокон нервовими імпульсами. Серцевий м'яз, як і скелетні м'язи, складається з посмугованих м'язових волокон. В окремих ділянках волокна серцевого м'яза з'єднуються. Завдяки цьому збудження з одного волокна поширюється на весь серцевий м'яз. У результаті цього він увесь скорочується одночасно, що забезпечує одночасне виштовхування крові зі шлуночків. Стінки внутрішніх органів (судин, кишечника, сечового міхура тощо) утворені з непосмугованих м'язових волокон. Вони скорочуються повільно.

Основні групи м'язів

Форма і величина м'язів залежать від функцій, які вони виконують в організмі. Розрізняють довгі, широкі, короткі й колові м'язи. Довгі м'язи розташовані на кінцівках, а короткі там, де рухи незначні, наприклад між хребцями. Широкі м'язи розташовані на тулубі, а колові-навколо отворів, деякі з останніх ще називають сфінктерами. За функціями м'язи поділяють на згиначі й розгиначі, відвідні й привідні, м'язи-обертачі. За групами розрізняють м'язи голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Серед м'язів голови виділяють жувальні та мімічні. Жувальні м'язи підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або вбоки, здійснюючи акт жування. Мімічні м'язи прикріплюються до шкіри обличчя і при скороченні переміщують окремі ділянки шкіри, надаючи відповідний вираз обличчю, тобто зумовлюють міміку. До мімічних м'язів належать колові м'язи очей і рота. М'язи шиї здійснюють нахили і повороти голови. До м'язів тулуба відносять м'язи грудної клітки, живота і спини. М'язи, які розміщені між ребрами (міжреберні), а також інші м'язи грудної клітки беруть участь у диханні. Тому їх називають дихальними. До них належить і діафрагма. Великі м'язи грудної клітки забезпечують рухи верхніх кінцівок. М'язи живота виконують різні функції. Вони утворюють стінку черевної порожнини і завдяки своєму тонусу утримують внутрішні органи, що запобігає опусканню та випадінню останніх. Скорочення м'язів черевного преса сприяє рухові венозної крові у внутрішніх органах, здійсненню дихальних рухів. М'язи живота беруть участь у згинанні хребта вперед. Якщо вони слабкі, не треновані, то при піднятті великих вантажів можуть розходитися. В утворені між м'язами проміжки під шкіру живота можуть виходити внутрішні органи. Так виникають грижі. На спині вздовж хребта розміщені численні м'язи. Це - глибокі м'язи спини. Вони забезпечують рухи хребта назад і вбоки, утримують тіло у вертикальному положенні. Поверхневі м'язи спини (трапеціевидний і широкий м'яз беруть участь у рухах верхніх кінцівок і грудної клітки. Основну роль у пересуванні людини, здійсненні різних рухів відіграють м'язи кінцівок. М'язи верхнього пояса приводять у рух верхню кінцівку в плечовому суглобі. Найважливіший серед них - дельтовидний м'яз. На кістках плеча спереду розміщений згинач - двоголовий м'яз, а ззаду - розгинач - триголовий м'яз. Вони забезпечують згинання і розгинання передпліччя в ліктьовому суглобі. М'язи передньої поверхні передпліччя здійснюють згинання, а задньої частини - розгинання кисті й пальців. Скелет нижніх кінцівок масивніший, ніж верхніх; їхні м'язи сильніші, але разом з тим у них обмеженіша різноманітність рухів. М'язи пояса нижніх кінцівок випрямляють зігнутий наперед тулуб, відводять, розгинають і повертають стегно. На стегні спереду розташований найдовший у людини кравецький м'яз. Чотириголовий м'яз стегна розгинає колінний суглоб. На задній поверхні стегна міститься двоголовий м'яз. Його функція - згинання стегна. На задній поверхні гомілки розташований литковий м'яз, який згинає стопу. М'язи-обертачі поділяються на обертачі шиї, грудної клітки та поперека. При односторонньому скороченні повертають хребетний стовп відповідної ділянки у протилежний бік.

Фізичні якості м'язів

Сила м'язів/. Величина максимального напруження, яке може розвинути м'яз під час свого збудження, характеризує силу м'яза. Вона залежить від маси м'яза, кількості одночасно збуджених волокон, частоти нервових імпульсів, що надходять до м'яза. Чим більша маса м'яза, тим більша його сила. Отже, силу м'язів можна збільшити, збільшуючи масу м'язів. Тому будь-який юнак за умов правильного тренування може досягти значного розвитку скелетної мускулатури. Заняття силовими вправами слід розпочинати не раніше 14-15 років. Швидкість скорочення м'язів визначається часом, за який м'яз скорочується і розслаблюється. Чим коротший цей час, тим більша швидкість скорочення. М'язова система має повільні і швидкі м'язи. Повільні м'язи - це м'язи спини, литковий м'яз. До швидких м'язів відносять м'язи кисті руки, ока. Швидкість їхніх рухів залежить від сили і швидкості скорочення м'язів.Витривалість м'язів - це їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи. Тонус м'язів(від грецького tonos-напруження) - це стан їхнього постійного незначного напруження. За рахунок тонусу м'язів зберігається постава тіла. Тонічні скорочення м'язів живота утримують внутрішні органи у певному положенні. Тонус непосмугованих м'язів судин забезпечує необхідний діаметр судин, а отже, і кров'яний тиск. Тонус м'язів визначається їхніми природними властивостями і впливом нервової системи. У стані спокою м'язи пружні й еластичні. До м'язів постійно надходять нервові імпульси. Вони підтримують незначний тонус м'язів, зниження якого негативно впливає на діяльність усього організму. Причиною зниження тонусу м'язів можуть бути негативні емоції, порушення режиму дня, особливо недосипання, перевтома, нестача вітамінів.