Реферат: Застосування інноваційних освітянських технологій

Нові тенденції яскраво проявляються в технологіях проведення семінарських занять:

- традиційна форма проведення з елементами інновацій (з використанням навчальних тестів за роздаточним матеріалом чи в комп’ютерному варіанті; рольових ігор; бліц-розминка);

- семінари-дискусії (проблемні), брейнринги, наукові семінари;

- семінари за принципом самоорганізації студентів.

Поліпшуються й технології проведення практичних занять:

- традиційна форма проведення з елементами інновацій (вхідний контроль володіння темою на основі комп’ютерного тестування, розрахунки з використанням комп’ютерних програм продуктів), які дозволяють звільнити час для обговорення результатів вирішення завдань та опрацювання пропозицій для прийняття управлінських рішень;

- ігрове проектування;

- ділові ігри, в тому числі з використанням комп’ютерних версій, розроблених кафедрами університету або придбаних програмних продуктів;

- технології кейс-методу (методу ситуаційного навчання);

- технології “Уорк-шоп”, спрямовані на вирішення ситуації чи розробку проекту малими групами;

- відео тренінги, відеофільми.

Значного поліпшення потребують й технології практичної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог багатоступеневої освіти. Нагального застосування у зв’язку з цим потребує організація наскрізної практичної підготовки, яка зумовлює безперервність її проведення для одержання достатнього обсягу практичних знань, умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик і ступенів освіти. Безперервність практичної підготовки досягається завдяки проходженню взаємопов’язаних видів практики: вступу до фаху, комп’ютерний практикум, комплексна практика з фаху на рівні бакалавра, спеціаліста та переддипломна. Новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань) передбачають:

- застосування комп’ютерних технологій для створення бази даних, електронних таблиць, алгоритмів рішення, інформаційних зв’язків, комплексів задач, що, по-перше, створює умови для оволодіння інформаційними технологіями для рішення фахових задач; по-друге, скорочує витрати часу на опрацювання інформації й отримання результатів; по-третє, вивільняє час для обґрунтування висновків за результатами практики, формування пропозицій щодо прийняття управлінських рішень;

- організацію та проведення практики на матеріалах створеної навчальної фірми, яка функціонує в режимі віртуального підприємства (організації з відповідною організаційною структурою, господарсько-фінансовими операціями, зовнішнім середовищем)

Упровадження активних інформаційних, телекомунікаційних технологій – це основа реструктуризації навчального процесу на основі кредитно-модульної системи. Це дозволяє підвищувати рівень самостійного опанування студентами навчальних дисциплін, упровадженню інноваційних технологій навчання, спрямованих на раціональне використання навчального часу, активізацію творчого потенціалу студентів. Інформаційні технології необхідно застосовувати в усіх видах аудиторних занять, системі контролю знань.

Сучасна концепція розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування вимагає застосування автоматизованих інформаційних систем, створення автоматичних робочих місць бібліотекарів, уведення електронних абонентів користувачів, електронних каталогів літератури й електронної картотеки газетно-журнальних статей, створення мультимедійної бібліотеки. Це дозволяє високоякісно виконувати такі процеси як наукове опрацювання літератури, обслуговування читачів на вищому якісному рівні; автоматична підготовка каталожних карток, книжкових формулярів; запитів на літературу, бібліографічних довідок; уведення інвентарного та без інвентарного обліку літератури.

Основою формування інформаційних ресурсів вищих навчальних закладів стануть, по-перше, підготовка та видання сучасних науково-методичних розробок професорсько-викладацьким складом (підручників, навчальних посібників, опорних конспектів), а також створення ними комп’ютерних підручників, інформаційно-довідкових систем за напрямами підготовки спеціалістів. По-друге, систематичне поновлення сучасного літературного фонду підпискою періодичних видань. По-третє, відкриття доступу викладачам і студентам до інформаційних ресурсів через глобальну мережу Internet.

2. Інтерактивні комплекси навчально-методичного забезпечення дисципліни

Ситуація, коли студенти вищих навчальних закладів, опановуючи навчальні курси, стають, зазвичай, конспект лекцій та підручник, давно застаріла. Адже підручник розрахований на пересічного студента і не може враховувати індивідуальні особливості всіх студентів, можливості використання новітніх інформаційних технологій, Internet-ресурсів. Оскільки нині методологія навчання, наукової та виховної роботи у вищих навчальних закладах полягає у переорієнтації цих видів робіт із суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму, впровадженні аналогічного принципу діагностики знань студента, потрібні нові (оригінальні) підходи до організації самоосвіти студента.

Вирішення цих завдань нині неможливе без залучення значних масивів інформації, у тому числі новітніх досягнень науки та техніки. Крім того, в сучасному підході до організації навчального процесу вирішальне значення відіграє спосіб подачі (організації) навчальної інформації. Під цим мається на увазі не традиційна методика викладання, а новітні методичні підходи до організації навчального процесу. У контексті традиційної інформаційно-довідкової лекції на самостійне опрацювання додаткових навчальних посібників відводилося до 30% навчального часу. У системі проблемно-евристичної лекції для цього відводилося до 50-60% часу самостійної роботи студента. Проте власне кількість часу не визначає ефективності такої роботи. Потрібна певна модель організації роботи від постановки задачі до самоперевірки ефективності її розв’язання.

З цією метою розроблено методологію та запропоновано механізм створення інтерактивного методичного комплексу навчальної дисципліни (ІКМЗД), який згідно із сучасними вимогами подається студенту в електронному вигляді. Завдяки цьому студент має можливість отримати повний пакет необхідної навчально-методичної літератури до курсу з доступом в окремому комп’ютерному класі, внутрішній комп’ютерній мережі або через систему Internet.

Структура сучасних інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни, на наш погляд, повинна містити такі основні елементи:

- програму курсу;

- робочу програму курсу;

- календарно-тематичний план лекційних, семінарських і практичних занять;

- модулі перевірки знань;

- індивідуальні навчально-дослідні завдання; терміни, які повинен засвоїти студент під час вивчення курсу;

- завдання для контрольних робіт із необхідним рівнем їх варіативності;

- опорний конспект лекцій з курсу;