Реферат: Застосування синбіотиків у комплексі профілактичних засобів у дошкільнят з карієсом зубів

Методи дослідження : епідеміологічні - для статистичної оцінки раннього дитячого карієсу в м. Запоріжжя; експериментальні на тваринах - для вивчення механізму дії запропонованої комплексної терапії, що включає синбіотики, й окремих її складових; клінічні - для вивчення ефективності запропонованої комплексної профілактики й лікування РДК; клініко-лабораторні - для комплексної оцінки безпосередньої й віддаленої дії препаратів на стан твердих тканин зубів, тканин пародонту й ротової рідини.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що істотно підвищити ефективність профілактики й лікування множинного карієсу зубів у дітей дошкільного віку, ускладненого дисбіозом у порожнині рота, дозволяє сполучення синбіотиков із фторвмісними препаратами.

Вперше показано, що індекс ВООЗ "найвища інтенсивність карієсу" (НІК), відповідаючи діагнозу множинний карієс у дітей дошкільного віку, змінюється від 3 до 6 років на 22,0 %, у той час як поширеність і інтенсивність цієї патології зростає практично в 2 рази, при цьому до 60,0 % каріозних порожнин локалізується на карієсімунних апроксимальних поверхнях, що свідчить про їх знижену резистентність.

Вперше у дітей дошкільного віку із синдромом надлишкового бактеріального росту встановлена пряма кореляція між уреазним тестом і мікробним обсіменінням порожнини рота.

Вперше показано біохімічними методами в експерименті й клініці, що сполучення фторпрепаратів із синбіотиками дозволяє підсилити функціональну активність пульпи зубів з одночасною нормалізацією мікробіозу в порожнині рота.

Розроблено методику диференційованого лікування зубів у дітей дошкільного віку з дисбіозом у порожнині рота й множинним карієсом зубів залежно від характеру перебігу каріозного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено і апробовано схему ефективної комплексної профілактики й лікування РДК, ускладненого синдромом надлишкового бактеріального росту в порожнині рота.

Розроблені диференційовані методи терапії залежно від характеру перебігу РДК.

Запропоновано у дошкільників виділяти групи ризику по індексу ВООЗ (НІК) і запропонованому нами індексу НІІКР (найвища інтенсивність по індексу кровоточивості).

Запропонована методика впроваджена в клінічну практику кафедри офтальмології, оторинолярингології та основ стоматології Запорізького державного медичного університету МОЗ України, в Одеському обласному центрі стоматології дитячого віку й ортодонтії, відділенні стоматології дитячого віку Державної установи “Інститут стоматології АМН України”, м. Одеса. Матеріали дисертації включені в навчальний процес в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблено план досліджень, визначені мета, завдання й методики дослідження, проведені клінічні й епідеміологічні дослідження. Експериментальні та лабораторні дослідження проведені разом із співробітниками відділення стоматології дитячого віку, лабораторії біохімії ДУ “Інститут стоматології АМН України”* .

Апробація результатів дисертації. Результати роботи представлені та обговорені на міжнародно-практичній конференції "Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії" (Одеса, 2005); міжнародній конференції "Сучасні досягнення стоматології" (Одеса, 2006); міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні аспекти розвитку дитячої стоматології" (Полтава, 2006).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у вигляді 8 наукових праць, з яких 4 статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 патенти на корисну модель та 1 посібник.Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на _____ сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована ___ рисунками, ____ таблицями. Вона складається із вступу, огляду літератури, розділу об¢єктів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел (_____ джерело літератури, з них ____ вітчизняних і ___ закордонних авторів).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 14 малюнками, 23 таблицями. Складається із вступу, огляду літератури, розділу об¢єктів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (225 джерело літератури, з них 198 вітчизняних і 27 закордонних авторів), 1 додатка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В результаті аналізу даних літератури був зроблений висновок про необхідність розробки нових, більш ефективних методів лікування й профілактики карієсу зубів у дітей дошкільного віку, особливо ускладненого соматичною патологією. Основними передумовами для обґрунтування мети дисертаційної роботи були істотний зріст у наш час поширеності РДК, велика кількість факторів ризику виникнення цієї патології, важкі наслідки нелікованого РДК, агресивність процесу, складність проведення масових профілактичних заходів, існуючі експериментальні й клінічні роботи з профілактики й лікування РДК. Особливим фактором ризику появи цієї патології та ускладнення її протікання, на наш погляд, є широке застосування у дітей, починаючи з моменту народження, антибіотикотерапії, що знижує неспецифічну резистентність організму, рівень функціональних реакцій, специфічні імунні захисні реакції. Тому, нами було зроблено припущення, що сполучення в цих умовах препаратів синбіотиків із препаратами специфічної терапії та адаптогенами дозволить істотно підвищити ефективність профілактики й лікування РДК, знизити рецидиви захворювання за рахунок нейтралізації негативних наслідків антибіотикотерапії і нормалізації функціональних реакцій.

Матеріали і методи дослідження. У роботі використані епідеміологічні, експериментальні, клінічні й клініко-лабораторні методи дослідження.

В епідеміологічних обстеженнях оцінювався стоматологічний статус дітей (методика ВООЗ). У дослідженнях брали участь всього 219 дітей-дошкільників м. Запоріжжя у віці від 3-х до 6 років.

Моделювання карієсу зубів у щурів проводили шляхом переведення тварин у віці 30 ± 5 днів на карієсогенну дієту Стефана. Дослідження проведено на 60 білих щурах лінії Вістар стадного розведення, середньою масою 54 ± 5 г, самців і самок порівну.

Усіх тварин розподілили залежно від застосування профілактичних препаратів на 6 груп по 10 щурів у кожній: 1) контроль 1, повноцінна дієта віварію; 2) контроль 2, карієсогенна дієта (КД); 3) КД, перед переведенням на КД щурам проводили глибоке фторування зубів; 4) КД + щоденне ополіскування ротової порожнини зубним еліксиром “Санодент”. Еліксир попередньо розводили водою в 5 разів; 5) КД + per os введення суспензії таблеток бактуліну 160 мг/кг; 6) КД + після глибокого фторування проводили щоденне ополіскування ротової порожнини санодентом і через 1 годину вводили бактулін 160 мг/кг. Тривалість експерименту складала 30 днів, після закінчення яких у щурів збирали ротову рідину під тіопенталовим наркозом за допомогою пілокарпінової стимуляції. Після збору ротової рідини тварин, що перебували під наркозом, умертвляли шляхом кровопускання із серця. Виділяли блоки щелеп, тканини ясен і пульпу з різців. При цьому по загальноприйнятих методиках оцінювали глибину ураження карієсом, кількість каріозних порожнин і зубів, ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп (Николаева А.В., 1965), визначали активність фосфатаз (Левицкий А.П. с соавт., 1973), загальну протеолітичну активність (ЗПА) методом Kunitz в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973), активність еластази (VisserL., BloufE.R, 1972), рівень білка (LowryO. etal., 1951), вміст кальцію (Горячковский А.М., 1998) і фосфатів (Колб В.Г., Камышников В.С., 1982).

У клінічних дослідженнях брало участь 55 дітей 2-6 років м. Запоріжжя, що перебували на лікуванні в стоматологічній клініці. 27 дітей склали групу порівняння, а 28 дітей – основну групу. Всі діти мали діагноз множинний карієс із різними типами його перебігу на тлі синдрому надлишкового мікробного обсіменіння (діагноз встановлював педіатр на підставі клінічних і мікробіологічних обстежень). Пацієнти основної групи крім базової терапії одержували препарат “Сімбітер” протягом двох тижнів (курс повторювали двічі на рік перед черговим обстеженням). Дітям до трьох років його призначали по дозі 2 рази на добу до їжі. Потім 1 місяць (два рази на рік) призначали препарат “Бактулін” по 1 табл. після їжі. Постійно між курсами “Сімбітера” та “Бактуліну” діти одержували по 1 капсулі йогурту три рази на день і полоскали рот зубним еліксиром "Санодент" ( по 1 чайній ложці на 1/4 склянки води після їжі). Всі діти групи порівняння отримували тільки базову терапію, що включала санацію порожнини рота й еліксир плацебо.

Клінічні й клініко-лабораторні обстеження проводили до лікування, через 6 місяців, через 1 рік, 1,5 року, 2 роки. Клінічні методи включали: оцінку стану твердих тканин зубів (кп_з , кп_п ), стану тканин пародонту (індекс PMA, індекси кровоточивості, проба Шиллера-Писарєва) і стану гігієни порожнини рота (індекси Сілнес-Лое, Сталларда). Обстеження проводилося в стандартних умовах стоматологічного кабінету. Результати обстеження заносилися в спеціальні карти ВООЗ у модифікації ДУ “Інститут стоматології АМН України”. Розраховувалися поширеність і інтенсивність ураження зубів карієсом (індекс кп_з і кп_п ), які дозволяють оцінити ефективність програм профілактики, карієспрофілактичну ефективність (редукція карієсу), що віддзеркалює ступінь зниження інтенсивності ураження зубів карієсом в основній групі у порівнянні з групою контролю.

У клініко-лабораторних дослідженнях проводилося визначення pH ротової рідини (тест Saliva Check, Hamada, 1982), візуальна оцінка обсягу природного слиновиділення (тест Saliva Check)

Мікробіологічний і біохімічний аналізи проводили в рідкій частині ротової рідини по загальноприйнятих методиках. При цьому визначались обсіменіння ротової рідини (метод Голда), активність еластази (VisserL., BloufE.R, 1972), фосфатаз (Левицкий А.П. с соавт., 1973), загальна протеолітична активність (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973), вміст неорганічного фосфору та іонізованого кальцію (Горячковский А.М., 1998), рівень білка (LowryO. etal., 1951), рівень лізоциму проводили бактеріологічним методом, активність уреази визначали по реакції розщеплення сечовини, а ступінь дисбактеріозу розраховували по показниках активності лізоциму й уреази (Левицкий А.П. с соавт., 2005).

Статистичними методами оброблені всі результати досліджень з метою оцінки похибок і вірогідності відмінностей.

Результати досліджень та їх обговорення. Епідеміологічне обстеження дітей дошкільного віку м. Запоріжжя показало, що в групі 3-річних дітей (39 дітей) розповсюдженість карієсу зубів складала 48,72% (низька по градації ВООЗ). Інтенсивність ураження зубів по групі складала 3,28 ± 0,27 за індексом кп_з та 4,43 ± 0,35 за індексом кп_п . Оцінка індекса найвищої інтенсивності карієсу зубів (індекс ВООЗ - НІК) у 3-річних дітей показала, що НІК_з складав 8,46 ± 0,73, а НІК_п – 11,23 ± 0,95. Задовільний рівень гігієни порожнини рота був у 66,67 %, незадовільний – в 25,64 %, добрий рівень гігієни був лише в 7,69 %. Здорові тканини пародонту були в 71,8 % дітей, позитивний індекс кровоточивості ясен відзначений в 28,2 % обстежених. Поширеність симптому запалення по індексу PMA в цій групі склала 28,2 %, легкий ступінь гінгівіту відзначений в 28,2 %. Поширеність симптому кровоточивості була середньою й склала 28,2 %. Інтенсивність симптому кровоточивості склала 0,77 ± 0,06 секстанта (середня).

У середньому по групі 3-річних дітей інтенсивність індексу PMA склала 1,25 ± 0,1, індекс Сілнесс-Лоє – 1,0 ± 0,09, індекс Сталларда -1,26 ± 0,09, проба Шиллера-Писарєва – 1,0 ± 0,08, індекс кровоточивості в середньому по групі 0,13 ± 0,09 при 0,77 ± 0,06 секстанта, CPITN – 0,12 при переважно задовільній гігієні порожнини рота. Рівень гігієни був однаковий у хлопців і дівчат. По інтенсивності зубної бляшки в цій віковій групі можна виділити групу ризику, у якій M_ср становить 1,9 ± 0,14.

У 47 дітей 4 років розповсюдженість карієсу зубів складала 89,36% і була масовою за градацією ВООЗ. Інтенсивність ураження карієсом зубів в середньому по групі складала по індексу кп_з 5,02 ± 0,43, а по кп_п – 6,66 ± 0,51. Індекс НІК складав 8,38 ± 0,69 (НІК_з ) та 11,38 ± 0,98 (НІК_п ). Індекс CPITN склав у середньому 0,10 ± 0,011, індекс кровоточивості – 0,10 ± 0,011 при 0,6 ± 0,07 уражених секстантах, проба Шиллера-Писарєва склала 1,0 ± 0,07, індекс інтенсивності PMA склав 1,0 ± 0,09, індекс Сілнесс-Лоє – 1,28 ± 0,11, а індекс Сталларда – 1,29 ± 0,10. Задовільна гігієна порожнини рота була в 72,3 % дітей (34 дитини), незадовільна – в 21,28 % (10 дітей) і лише в 6,38 % (3 дитини) була добра гігієна порожнини рота. Інтенсивність зубної бляшки в групі ризику (15 дітей) становила 1,83 ± 0,15 у 7 дітей, 1,67 ± 0,15 – у 4 і 1,5 ± 0,15 – у 3-х дітей. У цій групі в 70,21 % (33 дитини) були здорові тканини пародонту, у 14 дітей (29,79 %) був позитивним симптом кровоточивості. Поширеність симптому запалення за індексом PMA по групі склала 29,79 %. У всіх дітей з наявністю гінгівіту був легкий ступінь ураження. Поширеність симптому кровоточивості склала 29,79 % (середня) при інтенсивності ураження 0,6 ± 0,04 секстанта (середня).

У 61 дитини 5 років розповсюдженість карієсу зубів тимчасового прикусу склала 95,08% та за градацією ВООЗ була суцільною. Інтенсивність ураження карієсом зубів за індексом кп_з складала 6,85 ± 0,56, а за індексом кп_п – 7,95 ± 0,71. У цій віковій групі індекс НІК_з складав 11,67 ± 1,05, а індекс НІК_п – 13,57 ± 1,10. Рівень гігієни порожнини рота в середньому по групі був задовільним – 59 % (36 дітей.), у 24 дітей гігієна була незадовільною (39,34 %) і добра – лише в однієї дитини – 1,66 %. У 62,69 % дітей були здорові тканини пародонту. У 37,71 % дітей (23 дитини) виявлена поширеність симптому кровоточивості (середній рівень) при інтенсивності симптому 0,8 секстанта (середня). Поширеність симптому запалення склала 37,71%. У всіх дітей з катаральним гінгівітом визначено легкий ступінь ураження. Індекс PMA% по групі склав 1,4 ± 0,11, проба Шиллера-Писарєва в середньому склала 1,1 ± 0,10 бала, індекс кровоточивості 0,13 ± 0,01 в 0,8 ± 0,05 секстанта. Індекс CPITN склав 0,13 ± 0,01. Індекс Сілнесс-Лоє по групі склав 1,2 ± 0,11, а індекс Сталларда - 1,5 ± 0,12 бала і у хлопців і у дівчат.

У дітей 6 років (72 дитини) відмічена суцільна розповсюдженість карієсу зубів тимчасового прикусу. Вона складала 95,83%. Інтенсивність ураження по індексу кп_з складала 7,18 ± 0,65, а по індексу кп_п – 8,51 ± 0,64. У групі дітей з найвищою інтенсивністю карієсу зубів індекс НІК_з складав 10,38 ± 0,91, що в 1,5 рази вище індекса кп_з . Індекс НІК_п складав 11,63 ± 0,97 по групі, що також в 1,5 рази вище індекса кп_п . Задовільний рівень гігієни порожнини рота у середньому по групі був (69,44 % - 50 дітей). У 26,39 % дітей спостерігався незадовільний рівень гігієни (13 дітей) і лише у 3 дітей - добрий рівень гігієни порожнини рота (4,17%). В середньому індекс Сілнесс-Лоє по групі склав 1,3 ± 0,14 (1,2 у дівчат, 1,33 – у хлопців), а індекс Сталларда - 1,4 ± 0,11 бала. У 11 дітей (45,83 %) індекс Сталларда склав 2,0 ± 0,17 бали, у 1 дитини – 2,33 (4,17 %), у 29,16 % (7 дітей) – 1,67 ± 0,17 балів, у 3 дітей – 1,83 ± 0,17 бала (12,5 %). У цій групі тільки у 31 дитини були здорові тканини пародонту (43,06%). Поширеність симптому запалення (PMA%) була 56,94 % при середньому значенні індексу інтенсивності PMA – 2,7 ± 0,19. Поширеність симптому кровоточивості склала 56,94 % при середньому значенні по групі – 0,2 ± 0,01 бали в 1,1 ± 0,1 секстанта (середня). Поширеність зубного каменю у дітей цієї вікової групи склала 1,39 % (низька), при середньому значенні бала - 0,02± 0,001 (низька). Проба Шиллера-Писарєва по групі склала 1,1 ± 0,11 бала. Індекс CPITN дорівнював 0,2 ± 0,015 по групі. У структурі ураження однаково страждають тканини пародонту як верхньої, так і нижньої щелепи.