Реферат: Життєвий і творчий шлях В Булаєнка

Потім вірші вийдуть окремою збір­кою. Поезія знайде теплий відгук у серцях широкого читацького загалу. З особливою любов'ю її зустрінуть на рідному Поділлі. На знак визнання і глибокої поваги до пам'яті загиблого поета земляки назвуть його іменем колгосп, вулицю, обласну молодіжну літературну премію. Буде встановлено меморіальну дошку на Дніпропет­ровському університеті, в якому на­вчався Володимир Булаєнко.

Робили все, аби належно вшанува­ти пам'ять загиблого поета. Робили чуйні, безкорисливі люди. Але знайшли­ся і їхні антиподи — людиська (саме так називають подібних на Поділлі). На­тхненні чорною заздрістю, ці напишуть до “високої інстанції”, що вшанову-вують пам'ять В. Буласнка незаслуже-но, адже він був у німецькому полоні. “Інстанція” відреагує блискавично і ста­не на бік трьох недремних інформато­рів, які підписали листа (один із них — рідний дядько поета, назвемо його ім'я—Лукіян. Він цього “заслуговує”).

Було це в ювілейному році (В. Бу-лаєнкові тоді виповнилося б 50). За вказівкою “згори” анулювали назви колгоспе, вулиці, премії, зняли мемо­ріальну дошку з університету, потро­щили погруддя поета, з бібліотек вилучили його книжки.

Свавілля вкоротить віку матері поета. Залишиться пусткою хата—на одинці з трьома берізками, з якими виростав Володя. Але й вони втри­маються недовго. Берізки зрубають, хату зрівняють із землею.

Аж з перебудовою, з духовним відродженням незалежно? України на місці,' де стояла хата поета, поставили меморіальний знак. На колишньому подсір'ї посадили молоді берізки. А в цьому році (до 75-річчя від дня народження) в Сорокодубах відкрили меморіальний музей Володимира Бу-лаєнка, пам'ятник-погруддя, іменем поета назвали одну із вулиць Красило-ва, новозбудовану Кошелівську серед­ню школу, відновили обласну літера­турну премію ім. В. Булаєнка (цього­річним лауреатом її став поет-хмель-ниччанин Микола Мачківський). За ініціативою голови обласної письмен­ницької організації Миколи Федунця започаткували книжкову серію “Пое­тична Хмельниччина: давне і сучасне”. Серію відкрила книга поезій Володими­ра Булаєнка. Та ще з нагоди ювілею поета в його рідних Сорокодубах відбулося велике свято. На нього при­їхали письменники, шанувальники та­ланту поета з різних куточків Украї­ни—Києва, Дніпропетровська, Одеси, Хмельницького, Кам'янця-Подільсь-кого.

На святі було багатолюдне і по-справжньому святково. Літню сцену заквітчали молодою зеленню (відзна­чення ювілею співпало із Зеленими святами). Лунали вірші поета, спогади про нього, пісні. На людських облич­чях—радість: торжествувала справед­ливість. Бракувало тільки святкового церковного дзвону. Як болючий докір учорашньому дневі поруч клубу стояла сумна, півзруйнована церква. В ній колись хрестили маленького Володю — майбутнього “поета від Бога”— Воло­димира Буласнка, чия творчість сьогод­ні стала окрасою української літератури.

Епілог.

“Поезія Булаєнка, передовсім документ воєнних літ, але документ художній, по-філософському осмислений, поетично трансформований... Так, Володимир Булаєнко зробив небагато, але без його мужнього голосу, голосу покоління переможців, молода українська радянська поезія була б біднішою”.

Б. Олійник


Література

1.Українська мова і література в школі / Журнал 11’ 1993.

2. Антологія української поезії / том 5.

К-во Просмотров: 131
Бесплатно скачать Реферат: Життєвий і творчий шлях В Булаєнка