Реферат: Зміна суспільства і її тлумачення
Поняття «інформаційне суспільство» часто критикувалося, особливо за ототожнення інформації зі знаннями. На думку Ілкки Ніїнилуто (1984) (Ilkka Niiniluoto), замість інформаційного суспільства варто було б говорити про «суспільство автоматики й зв'язку». Пертті Хеманус (1984) (Pertti Hemanus) також висловлює побажання, щоб поняття «знання» розглядалося б як більше глибоке й диференціювалося б від поняття «інформація», тому що знання й інформація виникають із двох різних традицій теорії. Залишаючи трохи осторонь цю критику, ми можемо задовольнитися в нашім викладі поняттями «інформаційне суспільство» або «суспільство знання».
Споживачів обчислювальної техніки й працюючих у сфері знань стає усе більше й більше, і при цьому кожний зіштовхується з необхідністю освоєння нової технології, нового, удосконаленого інформаційного встаткування. Росте не тільки економічне значення інформаційного сектора, але і його соціальне й політичне значення - але мері того, як інформація здобуває ключові позиції в різних сферах суспільства. Термін «інформаційне суспільство» не гіпербола, оскільки роль знання як вирішального фактора розвиненого суспільства стає усе більше очевидною.
Інновативність (від інновація - нововведення) сучасної технології - серцевина всякого розвитку. Обсяг пам'яті комп'ютерів, здатність поєднувати «файли», ресурси, швидкість дій і контроль за ними допускають можливість створення інформаційних мереж, банків даних і масового виробництва інформації. Подібна нова інфраструктура характеризує сучасне суспільство й стає його символом. Глобальність і значущість комп'ютеризації й нової технології ще й у тім, що вони створюють підстави для нової гармонії між людиною й природою й контролю за станом природи. Це стосується, зокрема, контролю над промисловими викидами, а також нових методик по боротьбі із забрудненням навколишнього середовища в цілому. Інформаційне суспільство - це частково відповідь на численні проблеми індустріального суспільства.
Сектор інформації буде розширюватися як за рахунок розвитку встаткування й інструментів, так і за рахунок удосконалення матеріалів для передачі інформації. Це різні засоби телекомунікації, комп'ютери й інші пристрої й механізми, засновані на електроніці, телевізійні, радіо - і звукові прилади, вимірювальні установки, друковані й множні машини, а також кабелі, інтегральні схеми, папір і інші матеріали для печатки й т.д.
Наступні фактори будуть мати особливо велике значення в майбутньому:
1. Мехатроніка.
2. Інновації в системі інформації.
3. Нові промислові матеріали.
4. Біотехніка.
5. Нова енергія.
Мехатроніка означає сполучення механіки й електроніки. Це припускає розвиток і експлуатацію інформаційної техніки й устаткування, зокрема використання роботів.
Нові промислові матеріали (силікон, тонка кераміка, титан і ін.) завойовують усе більше значне місце, тим часом як старі матеріали, такі як сталь, втрачають своє колишнє значення.
Прогрес біотехніки повинен зіграти істотну роль у розвитку харчової й хімічної промисловості.
Під новою енергією мають на увазі в першу чергу сонячну енергію, біохімікати, акумулятори й батареї різного типу.
Нововведення в сфері інформації неоціненно важливі в нових ситуаціях, тому що вони можуть бути прикладені практично до всьому й займають усе більше центральну позицію. З іншого боку, слід зазначити, що в сучасних умовах будь-які зв'язки й взаємозалежності загострюються й прогрес у якійсь одній області негайно впливає на інші області й, таким чином, на сукупність у цілому. Наприклад, якщо в області енергетичних рішень і в інформаційному секторі відбувається нове зрушення, воно відбивається й на секторі основної сировини, і на виробничому процесі.
Розвиток інформаційного суспільства можна розглядати й більш вузько - як внутрішню зміну властиво сектора інформації і як взаємну залежність його частин. Розвиток устаткування й приладів інформації безпосередньо впливає на інші частини інформаційного сектора й на їхню діяльність. Наприклад, без винаходу світлового кабелю неможливо було б здійснювати операції на комп'ютерах і телефонах з такою швидкістю й у таких обсягах, у яких вони сьогодні відбуваються.
Інформаційне встаткування поширюється практично в усі галузі науки, промисловості й виробництва, і їхнє економічне значення постійно зростає. Втім, як і соціальне й політичне значення, у міру того як інформація починає займати ключову позицію як двигун і стимулятор суспільної зміни.
Постмодерністське суспільство
Відомий більше як дослідник організацій, А. Етціоні (A. Etzioni) представив у своїй роботі «The Active Society» (активний соціум) в 1968 році теорію про зміну суспільства й про наслідки цієї зміни. На його думку, «активний соціум» утворить ідеальне суспільство, що управляє самим собою, тобто – само керуємо суспільство. Таке суспільство - цілеспрямоване, упевнене в собі, воно усвідомить свої обмеження, але знає також і можливості своєї еволюції й свою силу. А. Етціоні дав модель ідеального суспільства, якого в реальності ще не могло бути в момент створення цієї теорії.
«Активний соціум» - це постмодерністське суспільство в тім відношенні, що він відрізняється від модерного й перевершує його декількома найважливішими параметрами: більша політична активність і більші інвестиції в політичну діяльність; пріоритет знань, освіта й наукових досліджень. У прийнятті рішень, у керуванні й у здійсненні контролю над діяльністю суспільства все більшого значення набувають інформаційні системи. Щодо цього поняття «постмодерністське суспільство» зближається з поняттям «інформаційне суспільство». При цьому в інформаційному суспільстві на першому плані обробка й передача знань, а в постмодерністському суспільстві акцентуються застосування й тлумачення знань. Необхідно підкреслити, що мова йде про одне й те саме суспільстві, у якому акцентуються різні сторони й аспекти. Поняття «постмодерністське суспільство» використовувалося в соціології як синонім постіндустріального суспільства. Звичайно під цим останнім мають на увазі суспільство, що складається з різних часток, що міняються культур, тобто в будь-яких меншостей, у молоді, навіть у різних житлових районів міста може бути своя субкультура. Тому постіндустріальне суспільство важко представити як єдине, стабільне суспільство. Мова йде про суспільство нового типу, що сміло приймає нові рішення, критикує все старе й дає можливість реалізуватися різним ролям.
Постмодерністські суспільства усе більше використовують знання, обчислювальну техніку й банки даних для підтримки взаємних відносин і одержують через інформаційні системи дані для тестування й інтерпретації дійсності. За допомогою цієї інформації вони також контролюють свої власні зміни. А. Етціоні відзначає, що важливо не тільки самі інновації, але й спосіб і дохідливість їхніх інтерпретацій. Факти без тлумачень по своїй соціальній або політичній користі обмежені. Наприклад, нова ефективна технологія викликає тільки незначний інтерес або навіть неприйняття, якщо вона суперечить релігії або якій-небудь іншій цінності суспільства. Від тих, хто впроваджує нову технологію, потрібні оцінка й роз'яснення її переваг. На темпи й результати науково-дослідних робіт впливає прагматика: у першу чергу підтримується те, що дає практичний результат, відповідаючи потребам суспільства.
Прийнято вважати, що якість інформації залежить від того, до якого ступеня відділений друг від друга суспільні послуги тестування дійсності (наприклад, науково-дослідні інститути й статистичні установи, які збирають об'єктивну інформацію але різні галузі) і інститути інтерпретації знань (засобу масової інформації, політичні партії й ін.). Це існувало не завжди, так, наприклад, у первісному суспільстві ці функції були зв'язані один з одним: глава плем'я подавав інформацію й тлумачив її (часто досить довільно). Більше «свіжий» приклад: поняття «продажна преса» указує саме на те, що така преса не відділена й залежна від тих інстанцій і інститутів, які можуть робити на неї тиск. Спеціалізація, що проникнула в усі сфери суспільства, привела до виділення професійних політиків, що приймають рішення, але взаємодія їх з фахівцями залишається необхідним для «грамотності» політичних рішень. У цілому інформація, отримана в науково-дослідних інститутах, буде мати все більше й більше значення. Одна з найважливіших передумов функціонування активного суспільства - це плюралізм у виробництві інформації. Інформація сприймається як будь-який предмет споживання, використання й контролювання якого прерогатива суспільства в цілому. Наприклад, великі файли комп'ютерів різних організацій містять стратегічно важливу інформацію, і суспільство так чи інакше змушене здійснювати контроль над ними.
Як уже ясно із усього сказаного, вище, освіта має особливе місце в постмодерністському суспільстві. Багатосторонність і складність суспільства й соціальних відносин, нові вимоги трудового життя й керування новою технологією - це фактори, які вимагають підвищення рівня освіти. Значення вищої освіти й професійної спеціалізованої освіти росте паралельно із процесом модернізації суспільства. Одночасне освіта вважається усе більше істотним фактором при визначенні статусу індивіда. Багато хто говорить навіть про «суспільство вміння». Це поняття підкреслює значення спеціалізації й професіоналізму в сучасному суспільстві. Звичайне підвищення освітнього рівня приносить і підвищення соціального статусу, хоча це не завжди відбивається на розмірі заробітної плати. Не тільки молодь і працездатне населення, але й пенсіонери стали все в більшій мері навчатися, поповнювати свої знання у різних науках. У Фінляндії, наприклад, використовується такий термін, як «університет третього віку».
Література
1.Агєєв В.С. Міжгрупова взаємодія: соціально-психологічні проблеми. - К., 2000
2.Беккер Г. Босков А. Сучасна соціологічна теорія. - К., 2000
3.Качан М.С. Мир спілкування. - К., 1988
4.Шибутані Т. Соціальна психологія. - К., 2003