Шпаргалка: Шпаргалка по Химии 5

Стан рівноваги гідролізу залежить від природи солі, її концентрації у розчині та температури.

Теорія розчинів сильних електролітів . У водних розчинах сильні електроліти практично повністю дисоційовані.І на відміну від розчинів слабких електролітів їх розчини містять значно більше число іонів. Це приводить до сильної міжіонної взаємодії. Внаслідок біля кожного іона знаходяться переважно іони протилежного знаку: утворюються іонні пари, триплетиі “іонні атмосфери”. Якщо користуватися значеннями активностей замість концентрацій, то закон діючих мас можна застосовувати до сильних електролітів і концентрованих розчинів слабких електролітів. Для таких розчинів константу рівноваги слід виражати через активності.

Обмінні реакції в розчинах електролітів. Реакції між іонами відбуваються лише тоді, коли внаслідок їхньої взаємодії утворюється малорозчинна або летка сполука або слабкий електроліт. утворення малодисоційованої сполуки - це зви­чайні реакції нейтралізації, які є зворотними відносно реакції дисоціації води, і утворення слабкої кислоти або слабкої основи. Правило Бертоллє : реакції обміну протікають тільки тоді, коли утворюється малорастворимое з'єднання (осад), Легколетюча речовина (газ), або малодіссоціірующее з'єднання (дуже слабкий електроліт, в тому числі і вода). У таких випадках реакції будуть практично не оборотні.

Протонна теорія кислот і основ Бренстеда. Хоча назва розглянутої теорії підкреслює виключно роль протона, маються на увазі всі можливі ядра атома водню: протонів, дейтронів і тритон. За цією теорією, кислота і основа становлять пов'язану пару і пов'язані рівнянням: кислота D основа + протон.

У розчинах протон не може існувати у вільному вигляді, він з'єднується з молекулами розчинника. У розрахунках зазвичай приймають, що протон знаходиться у воді у вигляді іонів гідроксиду Н3О +

Ебуліоскопічна та кріоскопічна сталі вказують на підвищення температури кипіння або зниження температури замерзання розчину з концентрацією С т = 1 моль/кг. Оскільки для таких концентрованих розчинів рівняння не придатні, то сталі Е і К є екстраполяційними, тобто їх визначають експериментально для розведених розчинів із перерахунком на один моль розчиненої речовини.

Ебуліоскопічна та кріоскопічна сталі, залежать лише від властивостей розчинника — його температури кипіння (замерзання) Тк (3 ), молярної маси М і теплоти випаровування (плавлення) ΔНвип (пл ), але не залежать від властивостей розчиненої речовини.

Ке =0,52кгК/моль – ебуліоскопічна стала

Кк =1,86кгК/моль – кріоскопічна стала

Електронегативність -фундаментальна хімічна властивість

атома, кількісна характеристика здатності атомав молекулі

притягувати до себе спільні

електронні пари.Електрични й дипольни й момент - сума добутків величин зарядів на їхні радіус-вектори.Природними одиницями вимірювання дипольного заряду в системі СІ є кулон на метр . Ковалентні зв язки можуть бути полярними і неполярними. Полярними є такі зв’язки, в яких центри ваги позитивних та негативних зарядів не співпадають. Неполярні зв’язки виникають між однаковими атомами в цілком симетричних молекулах, в яких центр симетрії збігається з серединою розглянутого зв’язку, наприклад: CCl3 -CCl3

Електронна будова комплексних сполук. Центральний атом є акцептором, а ліганди — донорами електронних пар; при утворенні комплексу між ними виникає ковалентний зв’язок за донорно-акцепторним механізмом унаслідок перекривання заселених електронних орбіталей лігандів із вакантними орбіталями центрального атома.Ліганди, зв’язані з центральним атомом, утворюють внутрішню координаційну сферу, яка існує в розчині та розплаві й дисоціює як дуже слабкий електроліт. Аніони або катіони утворюють зовнішню сферу. Останнім часом хімія і біологія комплексних сполук переживає період інтенсивного розвитку: синтез, дослідження взаємозалежності їх складу, будови, фізико-хімічних і біологічних властивостей та методи їх практичного застосування. Існує певний набір станів, кожен із яких має певне значення енергії. Стан із найменшою енергією називається основним станом . Інші стани називаються збудженими . Атом перебуває в збудженому стані скінченний час, випромінюючи рано чи пізно квант електромагнітного поля (фотон) і переходячи в основний стан. В основному стані атом може перебувати довго. Щоб збудитися, йому потрібна зовнішня енергія, яка може надійти до нього тільки із зовнішнього середовища. Атом випромінює чи поглинає світло лише певних частот, які відповідають різниці енергій його станів.Правило Гунда : заповнення електронами осередків p-, d-і f-підрівнів спочатку відбувається неспареними електронами, і лише після такого заповнення підрівня починається входження в осередки другий електронів (з протилежними спиновими квантовими числами).

Теорія кислот і основ. Згідно цієї теорії термін 'твердий' стосується малих частинок, котрі мають високий заряд та не схильні до поляризації; 'м'який' — великих частинок, що знаходяться на нижчих або нульовому ступені окислення та схильні до поляризації.

Електронна теорія Льюіса. зовнішня електронна оболонка атома найбільш стабільна, якщо в ній міститься вісім електронів. Це було суто емпіричне спостереження, не засноване на будь-яких розрахунках, але так було зручно пояснювати багато хімічних явищ.

Активність іонів означає ефективну умовну концентрацію, згідно з якою іони діють у хімічних реакціях.

Відношення активності іонів до концентрації розчинів називають коефіцієнтом активності та позначають f.

Активн і сть іонів залежить від природи електроліту, температури та іонної сили розчину μ. Іонна сила дорівнює напівсумі добутку молярних концентрацій усіх іонів у розчині на квадрати їх зарядів.

Хімі́чний зв'язо́к — взаємодія між атомами, яка утримує їх у молекулі чи твердому тілі.

Види хімічних зв’язків : ковалентний зв'язок, йонний зв'язок, металічний зв'язок.Згідно з теорією хімічного зв’язку найбільшу міцність мають зовнішні оболонки, які складаються з двох або восьми електронів. При утворенні молекули в ході хімічної реакції атоми намагаються набути стійку восьмиелектронну або двохелектронну оболонку. Таким чином хімічні зв’язки утворюються завдяки зсуву або перенесенню електронів від одного атома до іншого.

Швидкість хімічної реакції -зміна концентрації реагента або продукту реакції за одиницю часу.

Швидкість хімічної реакції залежить від: температури (у разі підвищення температури на кожні 10 °С швидкість реакції зростає у два-чотири рази), природи реагентів, концентрації реагентів (Закон діючих мас),опромінення, присутності каталізатора.

Закон діючих мас : швидкість хімічної реакції прямо пропорційна концентрації реагуючих речовин з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів. В стані хімічної рівноваги при фіксованій температурі й тиску вільна енергія Гібса повинна мати мінімальне значення.

Метод молекулярних орбіталей. Метод валентних зв'язків побудований на ідеї утворення електронних пар молоефективний при розгляді молекул з непарним числом електронів.

Метод молекулярних орбіталей приводить до тих же результатів, що і метод валентних зв'язків, але має деякі переваги. Основна ідея методу МОЛКАО полягає в розгляді руху електрона в молекулі аналогічна тому як і в окремих атомах. Тому вводяться поняття молекулярної орбіталі, квантові числа, що характеризують стан електронів у молекулі і под.

В методі МО вважається, що даний електрон рухається в молекулі в полі кількох ядер. Стан електрона, коли він перебуває у одного з ядер (А), описується хвильовою функцією А , якщо електрон знаходиться біля другого ядра В, то його стан описується функцією В . Якщо електрон розміщується десь біля ядер А і В, то стан електрона в цьому випадку можна описати з допомогою лінійної комбінації атомних орбіталей

К-во Просмотров: 106
Бесплатно скачать Шпаргалка: Шпаргалка по Химии 5