Статья: Динаміка сільського іменника (на матеріалі с. Мічуріне Тельманівського району Донецької області)

У досліджуваний період найбільш вагомою залишається група частих імен, яка обслуговує більшість новонароджених дівчат: 26 імен на 494 носії (83,16%). Десяток найуживаніших онімів відзначається відносно стабільним складом. До нього належать імена Марія (48 носіїв – 8,08%), Ганна (46 носіїв – 7,74%), Наталя (42 носії – 7,07%), Ольга (37 носіїв – 6,23%), Тетяна (36 носіїв – 6,06%), Валентина (34 носії – 5,72%), Галина (24 носії – 4,04%), Олена (23 носії – 3,87%), Юлія (21 носій – 3,54%), Катерина (21 носій – 3,54%).

За 100 років репертуар найуживаніших імен змінюється мало. Так, популярні в перші десятиріччя антропоніми Марія, Ганна, Валентина у 2-й пол. XX ст. переходять у групу маловживаних, а їх місця займають імена Наталя, Ольга, Тетяна, які досі перебували нижче частотного десятка.

Уживаність імен змінюється динамічніше. Найбільш помітним є частотне переміщення двох імен: Марія з 1 місця у 1920 – 1940-х рр. переміщається на 9 – у 1970 – 1990-х, а Наталя, навпаки з 6 у 1920-х на 1 – у 1970 – 1980-х. Трохи спадає популярність імені Ганна, яке переміщається з 2 місця у 1920 – 1940-х роках на 8 у 1970-х та знову на 2 – у 1980-х. Імена Олена, Юлія, Катерина зберігають відносно постійну позицію в іменнику – 3-5 місця в частотному десятку.

Статистичні дані свідчать про зростання вживаності лише імен Олена та Юлія. Використання інших найуживаніших імен поступово знижується, у результаті чого частотність імен усіх інших груп, у тому числі й рідкісних, підвищується. А це призводить до зменшення концентрації іменника.

Високу популярність імен, які належать до частотного десятка, можна пояснити їхньою традиційністю, а також деякими іншими причинами. З початку і до середини XX ст. визначальним фактором при найменуванні дітей був церковний. Тому до 1960-х років минулого століття групу найуживаніших антропонімів очолюють частотні у християнському календарі імена Марія, Ганна, Катерина, які використовуються всіма мешканцями села, незалежно від національності. З 2-ї пол. XX ст. особливо популярними в іменнику села стають імена Наталя, Ольга, Тетяна, Юлія. Ця тенденція помітна і в інших іменниках: м. Донецька, м. Луцька, Одещини. А отже, частотний десяток жіночої підсистеми іменника с. Мічуріне складають християнські імена, широке використання яких зумовлене їхньою традиційністю в загальноукраїнській антропонімній системі.

Група широковживаних імен (16 одиниць на 162 носії (27,27%) ), на відміну від найуживаніших, щодо походження є неоднорідною. Її основу складають не лише християнські (Алла, Анастасія, Вікторія, Єва, Зінаїда, Ірина, Лідія, Марина, Олександра), але й слов’янські імена (Віра, Любов, Людмила, Надія, Світлана). Ці імена є менш динамічними, в основному, характеризуються сталістю, безперервністю вживання, але функціонують не впродовж усього досліджуваного періоду, а лише кілька десятиліть. Так, ім’я Людмила використовується у 1930 – 1970-х роках, Світлана – 1950 – 1990-х, Надія – 1930 – 1990-х, Антоніна і Любов – 1920 – 1960-х, Алла – 1970 – 1990-х, Єва – 1920 – 1950-х, Зінаїда – 1930 – 1950-х. Оніми є поширеними в українських та українсько-змішаних родинах. Ім’я Єва належить до іменника переселенців із Західної України і за його межі не виходило жодного разу.

У цій статистичній групі лише невелика кількість жіночих імен використовується не постійно. Так, імена Алла, Вікторія, Лідія не функціонують в іменнику протягом одного десятиліття, Віра та Ірина – упродовж 2-х, а Анастасія, Ніна, Олександра виходять за межі антропонімної системи с. Мічуріне у кількох десятилітніх зрізах.

В жіночому іменнику с. Мічуріне зареєстровано 23 маловживаних імені. До цієї статистичної групи належать антропоніми, які мають 4-х (Аліна, Варвара, Оксана, Поліна, Тамара, Текля, Ярослава), 3-х (Дарина, Єлизавета, Інна, Олеся,Софія), 2-х носіїв (Євгенія, Євдокія, Зоя, Киріакія, Клавдія, Лариса, Лілія, Павлина, Параска, Стефанія, Фріда).

Серед канонічних маловживаних імен можна виділити такі, що вже втратили свою популярність (Варвара, Євдокія, Єлизавета, Зоя, Клавдія, Павлина, Текля), і такі, що тільки її відновлюють (Дарина, Оксана). Імена Параска та Стефанія є досить активними в іменнику переселенців із Західної України. Ім’я Киріакія поширене серед грецького населення, а Фріда – серед німецького. Оніми Євдокія, Єлизавета, Поліна й Тамара використовуються для найменування новонароджених здебільшого в родинах росіян. Ім’я Ярослава, яке функціонує в іменнику с. Мічуріне у 1920-1930-х та у 1990-х роках, на початку XX ст. використовується лише в українських родинах, а через 50 років стає складовою й німецького та російського іменників.

Неологізмом в іменній системі села виступає варіант імені Олександра – Олеся, який фіксується в метричних записах з 1990-х років як офіційне найменування. Він використовується представниками інтелігенції і надається новонародженим на честь видатної української поетеси Лесі Українки.

Найбільш різноманітним репертуаром відзначаються рідкісні імена. У першій половині XX ст. цих імен 13, у другій – 17. Кількісне збільшення їх з 1950-х років зумовлене появою в іменнику певної кількості запозичень, імен-неологізмів, а також – загальноукраїнською тенденцією до оновлення іменника в к. XX – на поч. XXI ст. [4, с.14].

Рідкісні імена можна розподілити за національною приналежністю їх носіїв. Так, Алевтина, Ася, Валерія, Єфросинія, Жанна, Капітоліна, Ксенія, Ліна, Нонна, Таміла є складовими іменника російського населення, Альбіна, Анеліна, Ельвіра, Емма – німецького, а Ека – ім’я грузинки. Антропоніми Іванна, Розалія, Таїсія, а також варіанти одного імені Степанида та Степанія належать вихідцям із Західної України, а Валерія, Майя, Маргарита, Неля, Нінель, Яна зафіксовано у змішаних сім’ях.

Отже, в іменнику с. Мічуріне найважливішими є зміни, які відбуваються у групі найуживаніших імен, оскільки ці оніми обслуговують найбільшу кількість носіїв. Зміни у структурному плані, в основному, відбуваються серед маловживаних і рідкісних імен. Через низьку частотність вони не мають значного впливу на розвиток іменника. У периферійній частині іменної системи прослідковуються основні напрямки антропонімного пошуку, проявами якого є використання варіантів імен у функції офіційного найменування (Ася, Олеся), інновацій революційної дійсності (Нінель від Ленін), запозичених імен (Ельвіра, Емма).

Іменник с. Мічуріне к. XX – поч. XXI ст. виявляє тенденцію до оновлення: відроджуються канонічні і давні слов’янські імена, з’являються гіпокористики в ролі офіційних імен, збільшується кількість запозичень за рахунок взаємопроникнення іменників національних меншин та українського. Особливо помітні ці зміни в жіночій підсистемі, яка є менш традиційною і більш рухомою, ніж чоловіча.

Література

1. Бондалетов В. Д. Динамика личных имен в XX в. // Личные имена в прошлом, настоящем и будущем. – М.: Наука, 1970. – С. 92-106.

2. Бондалетов В. Д. Русская ономастика. – М.: Просвещение, 1983. – 244 с.

3. Зайчикова Л. П. Динамика русского женского именника Одессы (наиболее употребительные имена) // Русская ономастика. – Одесса, 1984. – С. 71-76.

4. Кравченко Г. В. Динаміка українського іменника м. Донецька з 1890 по 1900-і роки: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Донецьк, 2000. – 19 с.

5. Кракалия Л. В. Динамика буковинской антропонимии // Личные имена в прошлом, настоящем и будущем. – М.: Наука, 1970. – С. 134-136.

6. Никонов В. А. Задачи и методы антропонимики // Личные имена в прошлом, настоящем и будущем. – М.: Наука, 1970. – С. 53- 56.

7. Скорук І. Д. Динаміка антропонімікону м. Луцька в XX ст.: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – К., 1999. – 16 с.

8. Скорук І. Д. Характеристика чоловічого іменника м. Луцька в XX ст. // Мовознавство. – 1999. – № 2-3. – С.35-42.

9. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. – 333 с.

К-во Просмотров: 113
Бесплатно скачать Статья: Динаміка сільського іменника (на матеріалі с. Мічуріне Тельманівського району Донецької області)