Статья: Фінансування розвитку диверсифікації сільськогосподарського виробництва

За орієнтовними підрахунками, забезпечення аграрного сектора регіону (табл. 1) у короткострокових кредитах задовольняється тільки на 25%, а у довгострокових - тільки 2%.

Таблиця 1Кредитування підприємств АПК Сумської області в 2006році

Надано кредитів АПК в 2006 році
в т.ч. пільгових з них с/г виробникам
Місцезнаходження позичальника в т.ч. пільгових
Охтирський 6417 50 2518 6217 50 2518
Білопільський 20286 550 5891 14111 550 5492
В.Писарівський 3995 265 1840 3995 265 1840
Буринський 7481 378 2476 3756 378 2476
Глухівський 6700 832 100 4432 832 100
Конотопський 22728 830 14792 19891 830 14792
Краснопільський 12595 3076 6952 11150 3076 6952
Кролевецький 2531 132 698 2531 132 698
Лебединський 5860 275 3999 5860 275 3581
Л.Долинський 4768 486 2029 4768 486 2029
Недригайлівський 6193 29 4589 6125 29 4342
Путивльський 5793 568 3148 5414 586 3148
Роменський 18843 76 4212 8042 76 4072
С.-Будський 140 0 0 140 0 0
Тростянецький 7239 785 2752 7239 785 2752
Сумський 48715 2030 22282 24199 2030 13369
Шосткінський 2457 0 1403 1980 0 1318
Ямпільський 421 0 510 421 0 510
Інші області 3116 0 270 3116 0 270
ВСЬОГО 186278 10362 80460 133387 10362 70257

Лише щорічний дефіцит коштів на проведення весняно-польових робіт складає біля 60 млн. грн. (таблиця 2), тоді як загальний обсяг кредитування банківськими установами області аграрних товаровиробників становив у 2006 році 133,3 млн. грн.

Таблиця 2Забезпеченість фінансовими ресурсами весняно-польових робіт (тис. грн)

Регіон Всього потреба Джерела фінансування Дефіцит коштів
Власні надходження Запозичені кошти
всього в т.ч. кредити банків
Сумська область 318822 165539 94767,4 48979,6 58516

Проте, умови отримання кредитних коштів ускладнюють відносини між банком та позичальником, про що свідчить наявність боргів по відсотках та пролонгованої заборгованості по кредитах.

При оцінці кредитоспроможності потенційних позичальників банк звертає увагу на різноманітність сфер діяльності підприємства. Різнопланова діяльність в достатній мірі може гарантувати стабільне отримання прибутку. При достатньому рівні диверсифікації можливі втрати по кредитованому проекту можуть перекриватися коштами з інших джерел.

Для вирішення проблем кредитування необхідне реформування кредитної системи, в т.ч. створення спеціалізованого аграрного банку. Також доцільно мати різні канали надходження фінансових ресурсів. Держава не повинна обмежуватися тільки непрямим (через комерційні банки) впливом на процес формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Немає сенсу відмовлятися від практики надання державних кредитів цільового призначення. Такі кредити можуть відкриватися з метою впровадження нетрадиційних видів виробництва селянськими (фермерськими) господарствами, в т.ч. і на диверсифікацію виробництва.

Також необхідно зазначити, що за суттю, змістом та завданнями аналіз господарської діяльності в диверсифікованих сільськогосподарських підприємствах не відрізняється від аналізу господарської діяльності в АПК та інших галузях економіки. Проте, цей аналіз має деякі методичні особливості, обумовлені специфікою сільського господарства та особливостями стратегії диверсифікації. Диверсифікація потребує розробки системи показників економічного потенціалу, фінансово-економічної діяльності та рівня диверсифікації.

Використання показників економічного потенціалу господарства необхідне для порівняння масштабів різних господарств, а також для виявлення передумов для диверсифікованого виробництва. Сюди відносяться показники розміру та структури основних фондів, кількість працюючих, обсяг продажів, валовий та чистий прибутки.

Показники фінансово-економічної діяльності дозволяють оцінити фінансовий стан господарств до і після диверсифікації, проаналізувати ефективність варіантів стратегічного розвитку. До таких показників можна віднести показники фінансового стану та ефективності. Основним показником рівня диверсифікації сільськогосподарського підприємства є структура видів діяльності, що визначається на підставі структури виручки від реалізації.

Розвиток сільськогосподарського виробництва в перехідних умовах пов'язаний з вирішенням складних економічних, соціальних і матеріально-технічних проблем. Диверсифікація сільськогосподарського виробництва неможлива без формування системи поширення інноваційних знань. Функції цієї системи можуть забезпечувати інформаційно-консультаційні центри, обласні центри наукового забезпечення АПК та відповідні служби при науково-дослідних інститутах, дослідних станціях, вищих навчальних закладах, асоціаціях фермерів, підприємствах.

Таким чином, на основі проведених досліджень можна зробити висновок, що фінансування розвитку диверсифікації сільськогосподарського виробництва може здійснюватись на основі іпотечного кредитування з частковою компенсацією відсоткової ставки НБУ, лізингу та фінансування через спеціально створені фонди і програми підтримки сільськогосподарських товаровиробників, що є ефективним в умовах приватної власності на землю.


Список використаних джерел інформації

1. Jmura H., Mizuno T., Matzumoto T / Study on environmental loads of foodstuff production and their trade implications for Japan / Journal of Global Environment Engineering. - 1999. - Vol. 3. - P. 77-97.

2. Финансовые ресурсы народного хозяйства (Проблеми формирования и использования) / Под ред. В.К. Сенчагова. - М.: Финанси и статистика, 1982. - 255 с.

К-во Просмотров: 124
Бесплатно скачать Статья: Фінансування розвитку диверсифікації сільськогосподарського виробництва