Статья: Оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі викладання освітньої галузі "Математика"

Крім того вона вважає, що важливу роль у процесі оволодіння майбутнім учителем методикою застосування навчальних технологій відіграє творча обстановка в процесі навчання, утвердження якої можливе за таких умов:

· відсутність внутрішніх перепон творчим виявам, тому що для налаштованості студентів до творчого пошуку необхідно допомогти їм у набутті впевненості в стосунках з однокурсниками, викладачами;

· організація активної роботи підсвідомості, бо навіть якщо проблема не перебуває в центрі уваги, підсвідомість людини може непомітно працювати над нею, а деякі ідеї можуть на мить виринути на поверхню, тому важливо своєчасно зафіксувати їх, щоб пізніше прояснити, впорядкувати і використати;

· утримування від оцінювання, бо воно не сприяє розширенню потоку ідей, зосередженню над осмисленням проблеми;

· розвиток уяви, фантазії з відповідним контролюванням їх: після створення обстановки внутрішньої свободи, періоду дозрівання ідей усі пропозиції обговорюються і критично переглядаються;

· допомога тим, хто навчається, знаходження сенсу у творчій діяльності [2,279].

Навчальний процес, який здійснюється за таких умов, передбачає вільне спілкування, обмін думками, ідеями, а найголовніше – особистісне включення майбутніх учителів у творчість.

Процес оволодіння тією чи іншою навчальною технологією передбачає формування таких компонентів професійної діяльності майбутнього вчителя, як мотиваційно-цільовий, змістовно-процесуальний, оцінно-рефлексивний.

Мотиваційно-цільовий компонент виявляється в позитивному ставленні і прагненні майбутнього вчителя початкової школи до оволодіння новими навчальними технологіями, його особистісної мотивації на творчу активність у професійно-педагогічній підготовці. Ознаками прояву особистісно-мотиваційного компоненту є наявність у майбутнього вчителя пізнавального інтересу, визнання цінності його творчої праці в педколективі та бажання удосконалювати власну педагогічну діяльність різними засобами, у тому числі і шляхом експериментальної роботи.

Змістовно-процесуальний компонент професійної діяльності майбутнього вчителя характеризується обсягом, глибиною, системністю знань про сучасні навчальні технології та наявністю умінь використовувати їх у власній педагогічній практиці. Його основними критеріальними показниками виступають: знання про сутність та структуру навчальних технологій та здатність до їх застосування під час викладання освітньої галузі «Математика» з урахуванням індивідуальних особливостей молодших школярів.

Оцінно-рефлексивний компонент передбачає самоаналіз майбутнім учителем своєї діяльності щодо впровадження сучасних навчальних технологій у практику початкової школи. Головними критеріальними показниками цього компоненту є такі: здатність оцінити свою діяльність відповідно до науково-теоретичних та педагогічних знань, про що свідчить сформованість рефлексивної позиції; вміння вести самостійний пошук нової інформації з метою саморозвитку.

Разом з тим, процес оволодіння майбутнім учителем навчальними технологіями відбувається поступово, і умовно його можна поділити на чотири етапи: когнітивний, моделюючий, тренувальний і рефлексивний.

На першому і другому етапах (когнітивному й моделюючому) у процесі теоретичної і практичної підготовки під час навчання у вузівідбувається формуваннясистеми знань і вмінь методичного характеру. Однак слід зауважити, що форми організації навчальної діяльності студентів істотно змінюються, оскільки передбачається фізична, соціальна та пізнавальна активність як студентів, так і викладача.

Фізична активність полягає в тому, що студенти і викладач ініціюють зміни в оточуючому середовищі відповідно до навчальних задач, що в свою чергу передбачає організацію групової роботи, періодичну зміну робочого місця, вміння робити записи, малюнки, презентації, виступи тощо.

Соціальна активність проявляється у взаємодії студентів один з одним і викладачем з приводу обміну досвідом та вирішення поставленої проблеми. Стосунки між студентами та викладачем набувають характеру партнерських.

Пізнавальна активність полягає в тому, що студенти разом з викладачем ініціюють відповідні навчальній задачі питання, визначають спосіб аналізу матеріалу та викладення висновків. Відомо, що передусім запам’ятовується власне рішення, аніж те, до якого прийшов хтось інший. Тож самостійне формулювання проблеми та її вирішення, теоретичне узагальнення одержаного професійного досвіду сприяють глибокому засвоєнню знань.

У теоретичній підготовці дуже багато важить вузівська лекція. З метою отримання студентами мінімуму опорних знань про використання сучасних навчальних технологій у початковій школі лекції інформативного характеру втрачають те виняткове значення, яке вони мають в умовах традиційного навчання. При впровадженні курсу «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» слід надавали перевагу лекціям аналітичним, проблемним, оглядовим, настановчим. Потужно активізують лекцію зустрічі з кращими вчителями, науковцями, демонстрування відеофрагментів, фото з пласту інновацій, анотований показ нових посібників щодо впровадження навчальних технологій.

Доцільно використовувати також діалогову лекцію-бесіду, лекцію-консультацію, лекцію з мультимедійною підтримкою. Діалогова лекція передбачає безпосередній контакт викладача з аудиторією, розгляд та вирішення студентських гіпотез, які допомагають оволодінню знаннями і виробленню в майбутнього вчителя початкової школи свого бачення проблеми впровадження навчальних технологій, що сприяє виникненню нестандартного мислення, пошуку нового. Лекція-консультація проходить за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом «питання-відповідь», другий варіант такої лекції – за типом «питання-відповіді-дискусія» щодо тих чи інших інноваційних навчальних технологій. До таких лекцій студентам заздалегідь пропонуються завдання проблемного характеру, щоб потім інформацію обговорити, доповнити і узагальнити під керівництвом викладача. До підготовки мультимедійних лекцій доречно залучати самих студентів. Викладач в такому випадку може виступати в ролі консультанта.

У курсі «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» практична підготовка майбутнього вчителя початкової школи здійснюється під час проведення семінарсько-практичних, лабораторних робіт та педагогічної практики . Форми організації діяльності під час практичної підготовки – активні, нетрадиційні. Ними є:

1. Педагогічний тренінг, що передбачає відпрацювання вмінь і навичок застосування елементів різних навчальних технологій в роботі з дітьми.

2. Ділова професійно-орієнтована гра, спрямована на проектування та мікровикладання фрагментів уроків математики на основі використання сучасних навчальних технологій.

3. «Мозковий штурм», який використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми, мозковий штурм спонукає студентів розвивати свою уяву і творчість, уможливлює вільне висловлювання ними власних думок. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» полягає у збиранні якомога більшої кількості ідей щодо даної проблеми від усіх студентів упродовж обмеженого часу.

4. Робота в малих групах, яка організується для розв’язання складних проблем, що потребують колективного обговорення, і використовується з метою формування умінь і навичок діалогічного спілкування, співробітництва, співтворчості.

5. Створення навчально-методичних матеріалів портфоліо (самостійне та колективне), яке передбачає проектування майбутніми вчителями вмісту відповідної складової портфоліо, обговорення з колегами розроблених навчально-методичних матеріалів та оцінювання і самооцінювання навчальної діяльності студентів щодо створених ними окремих складових і в цілому портфоліо та ін.

З перших днів навчання у вищій школі студент – майбутній фахівець – має усвідомити, що якісної професійної підготовки можна досягти лише за умови власної наполегливості у самовдосконаленні. Одним із засобів професійного самовдосконалення є створення навчально-методичних матеріалів портфоліо. Він допомагає майбутнього фахівцю не тільки систематизувати педагогічний досвід, накопиченні знання, але й дати об’єктивну оцінку власному професійному рівню. Портфоліо як засіб професійного самовизначення є своєрідним методичним портфелем, який складається із описів методів роботи, аналізів їх ефективності, найбільш вдалих методичних розробок, прикладів та творчих робіт тощо. Він може включати в себе і документи, що фіксують професійний розвиток (дипломи, грамоти, подяки, характеристики та ін.); наукові, творчі роботи, власні статті та статті відомих науковців, які розкривають і висвітлюють особливості тієї проблеми, над якою працює власних портфоліо; навчальні та виховні плани, навчальні програми, результати спостережень, психологічні дослідження, конспекти занять, виховних заходів, їх аналіз. Таким чином, професійний портфоліо – це така форма упорядкування матеріалу, накопиченого студентом впродовж навчання в університеті, яка забезпечує якісну організацію не лише педагогічних практик, а й професійні успіхи перших кроків педагогічної діяльності.

Але перш ніж почати збирати портфоліо, а пізніше і використовувати його, необхідно професійно визначити мету цієї роботи, а також висвітлити, розглянути ідею професійного самовизначення та самовдосконалення майбутнього вчителя початкової школи.

Портфоліо може збиратися як «методична скарбничка», відображення поглядів майбутнього вчителя на свою професію. У цьому випадку розділи у ньому визначаються самим фахівцем. Проте існують і загальні рекомендації, які допомагають його підбору й більш ефективному використанню. А. Чернявська пропонує різні підходи до упорядкування матеріалів портфоліо: « за напрямками педагогічної діяльності, за інтересами, за обраною провідною проблемою, довільне накопичення, за роками роботи» [9, 106–107].

В основу складання професійного портфоліо у курсі Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» доцільно покласти загальну ідею використання особистісно-орієнтованих навчальних технологій на уроках математики, спрямованих на реалізацію вимог Державного стандарту, формування мислительної діяльності учнів, на розвиток їх творчого нестандартного мислення.

На когнітивному і моделюючому етапах оволодіння методикою застосування навчальних технологій найбільшою мірою відбувається формування мотиваційно-цільового та змістовно-процесуального компонентів професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи. Що стосується оцінно-рефлексивного компоненту, то саме на цих етапах закладаються основи його формування.