Билеты: ЗНО украинский язык и литература 2009 с ответами
3 обставинне часу
В Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ.
4 обставинне умови
Г Коли прибудеш влітку до столиці, немов на конях вилетять каштани, угору підіймаючи правиці.
Д Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво.
1-В, 2-Б, 3-Г, 4-Д
Читання й аналіз тексту
Завдання 29?36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
Квітка на асфальті
(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження, майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.
(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з «утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався: «А звідки тут янголи?».
(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.
(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів. Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?
(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів. Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.
(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця, з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював. Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!». І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно. І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу. Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.
(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному орнаменті.
(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її американською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона — цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки для кока-коли.
(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь – так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості. Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень, які вона ввібрала з материнським молоком.
(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська — не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама. У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети. А ми сприймаємо їх — «як уперше».
(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов, а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти «журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці «кольору» — тільки в любові.
(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете, не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?
(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної хвороби.
(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм... До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.
(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».
(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».
За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня»
(764 сл.)
29. Перша частина використаного в тексті авторського неологізму «аудіомісіонерка» (рядок 2) стосується звукозапису, а друга – ...
А популяризації
Б благословення
В започаткування
Г звеличення
А
30. Слова, мимохідь і мимохіть, ужиті в тексті (рядки 39, 51)
А різні за значенням
Б однакові за значенням
В близькі за значенням
Г протилежні за значенням
А
31. Згадуючи «свідомих українських піратів» (рядки 17-18), автор передусім
А романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаючи за кордон
Б схвалює поширення української музики в обхід авторських прав
В наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української діаспори
Г говорить про спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді
В
32. Пишучи, що Квітка Цісик стоїть «посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно» (рядки 25-26), автор прагне
А викликати в читача співчуття до дівчини
Б наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки
В підкреслити щирість і майстерність виконання героїні
Г ствердити, що талант співачки не був поцінований слухачами
В
33. Згадка про те, що Квітка Цісик мала в репертуарі дуже відомі пісні, співвідносна з реченням (реченнями)
А І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді (рядки 12-13).
Б Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі (рядок 14).
В Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект» (рядки 44-45).
Г І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше» (рядки 61-62).
Г
34. Виходячи з тексту, долю Квітки Цісик НЕ МОЖНА вважати здійсненням американської мрії, бо
А це поняття означає високий життєвий стандарт і славу, а співачка їх не досягла
Б вона завжди лишалася українкою, байдужою до американських цінностей
В американська мрія передбачає самостійну працю, а Квітка мала підтримку родичів
Г метою її життя стала творчість, а не соціальний статус і матеріальні статки
Г
35. Співачка Квітка Цісик і кінорежисер Сергій Параджанов порівняні в тексті (рядки 62-69), тому що вони
А геніальні своєю неповторністю
Б були відірвані від батьківщини
В постраждали за любов до України
Г створили свої шедеври незадовго до смерті
А
36. Ознаками стилю тексту є
А уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу
Б повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів
В широке уживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень
Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад
Б
37. Рядки
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!..
узяті з
А соціально-побутової пісні
Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д думи
Б
38. Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького»?
А Всеволод
Б Ігор
В Гзак
Г Кончак
Д Святослав
Б
39. «Той, в кого совість як чистий кришталь» є ідеалом автора твору
А«Чого являєшся мені у сні» Івана Франка
Б «Послання до Основ’яненка» Тараса Шевченка
В «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка
Г «І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки
Д «Всякому місту – звичай і права» Григорія Сковороди
Д
40. Персонаж, який розповідає про театр: «На комедії одні виходять – поговорять, поговорять та й підуть; другі ж вийдуть те ж роблять; деколи під музику співають, сміються, плачуть, лаються…», це
А Злотницький («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого)
Б Василь («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка)
В Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)
Г Інститутка («Інститутка» Марка Вовчка)
Д Максим Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)
В
41. Образ нескореного титана Прометея є в творі
А «Мойсей» Івана Франка
Б «Contra spem spero» Лесі Українки
В «Енеїда» Івана Котляревського
Г «На колимськім морозі калина» Василя Стуса
Д «Кавказ» Тараса Шевченка
Д
42. Віршовий розмір «Енеїди» Івана Котляревського
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак…
А хорей
Б ямб
В дактиль
Г амфібрахій
Д анапест
Б
43. Перша пісня, яку виконує Наталка («Наталка Полтавка» Івана Котляревського»), це
А «Сонце низенько, вечір близенько…»
Б «Всякому городу нрав і права…»
В «Ой під вишнею, під черешнею…»
Г «Віють вітри, віють буйні…»
Д «Гомін, гомін по діброві…»
Г
44. До одного літературного роду належать усі твори рядка
А «Чорна рада» Пантелеймона Куліша, «Енеїда» Івана Котляревського
Б «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Камінний хрест» Василя Стефаника
В «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Гімн» Івана Франка
Г «Чорна рада» П.Куліша, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного
Д «Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського
Г
45. Елементи імпресіонізму наявні у творі
А «Камінний хрест» Василя Стефаника
Б «Інститутка» Марка Вовчка
В «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка
Г «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого
Д «Intermezzo» Михайла Коцюбинського
Д
46. У творі “Маруся Чурай” Ліни Костенко характеристика персонажа
Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику